фінансовий стан.
З метою дослідження стану малоцінних та швидкозношуваних предметів застосовується сукупність різних способів та прийомів. Їх можна об’єднати у такі групи :ї
- перша – визначення кількісного та якісного стану малоцінних та швидкозношуваних предметів;
- друга – визначення відхилень дійсного стану малоцінних та швидкозношуваних предметів від норм та нормативів,;
- третя – оцінювання стану малоцінних та швидкозношуваних предметів (у минулому, поточному та майбутньому періодах).
Всі господарські операції, що здійснюються на підприємстві, можна звести до трьох основних процесів: придбання, передача та інвентаризація малоцінних та швидкозношуваних предметів.
У процесі здійснення аудиторської перевірки малоцінних та швидкозношуваних предметів необхідно визначити вибіркові дослідження, ретельно спланувати забезпечення виконання всіх процедур з метою написання вірного висновку.
З цією метою аудитор знайомиться з підприємством – клієнтом, визначає обсяг господарських операцій, кількість первинних та зведених документів з обліку малоцінних та швидкозношуваних предметів, що підлягають суцільній перевірці. Велике значення має вивчення зв’язків підприємства з постачальником, установами, дотримання господарських договорів та своєчасності розрахунків з ними.
На даному етапі аудитор встановлює обсяг аудиторської перевірки, її тривалість.
Визначивши обсяг перевірки, на другому етапі при складанні листа - зобов’язання на здійснення аудиту, розраховується її вартість.
Аудит виконує свої функції за допомогою власного методу, який є системою методичних прийомів і конкретних методик.
Першою групою виступають органолептичні методичні прийоми, які використовуються при перевірці фактичного стану малоцінних та швидкозношуваних предметів. Важливіший з них – інвентаризація. При аудиті товаро-матеріальних цінностей головною задачею є встановлення фактичного стану та наявності. Методичний прийом інвентаризації використовується для контролю достовірності даних бухгалтерського обліку та балансу підприємства.
Друга група – документальний методичний прийом. В процесі аудиту господарських операцій необхідно перевірити достовірність, законність документів, в яких вони знайшли своє відображення.
Аудит потрібно здійснювати за формою та змістом, зустрічною перевіркою операцій, взаємозалежним контролем операції і документів, аналітичними та логічними прийомами.
При перевірці первинних документів за формою встановлюється відповідність нормативно-правових актів господарським операціям, що відображається в первинних документах та облікових регістрах. При цьому необхідно керуватися нормативними актами про документи та документообіг в бухгалтерському обліку. Для встановлення юридичної сили первинного документу необхідно ретельно в них перевірити наявність наступних реквізитів :
найменування документу та його коду;
дату складання, зміст операції, вимірники;
дійсність підписів, наявність штампів і печаток, а також достовірності документів.
Перевірка документів за змістом виходить з критичної оцінки змісту документу: відповідності характеру відображення в ньому операцій, наявності інформаційного її відображення, правильності кодування показників для машинної обробки інформації, обумовленості цін, використання кількісних вимірників тощо. Аналітична перевірка документів використовується обліково-аналітичні та логічні процедури. При цьому перевіряється правильність використання цін, розрахунки втрат, використання обліково-обчислювальних процедур, відносно перевірки арифметичних операцій, відображених у первинних документах, облікових регістрах і машинограмах.
Логічний спосіб перевірки документів пов’язують з процедурами нормативно-правового регулювання правильності відображення операцій на рахунках бухгалтерського обліку та достовірності в них показників.
Остання група прийомів – узагальнення та реалізація результатів аудит. Це такі методичні прийоми, як групування недоліків, документування результатів проміжного контролю, аналітичне групування результатів аудиту, прийняття рішень та контроль за виконанням прийнятих рішень. Аудитори і аудиторські фірми України мають право самостійно визначити форми і методи аудиту на підставі чинного законодавства, існуючих норм і стандартів, умов листа – зобов’язання із замовником, професійних знань та досвіту. Завдання аудиту малоцінних та швидкозношуваних предметів деталізують мету аудиторської перевірки, яка визначає незалежну думку відносно критеріїв достовірності фінансової звітності, а саме :
наявності активів та пасивів підприємства на дату бухгалтерського балансу;
визначення прав і зобов’язань, зазначених у балансі;
оцінки і розподілу - прийомів оцінки, передбачених стандартами бухгалтерського обліку та обліковою політикою підприємства, а звітність відображає реальність інформації, що відбувається протягом звітного періоду;
повноти відображення інформації;
перевірки правильності заповнення форм звітності та їх розкриття за окремими розділами;
наявності необхідних пояснень, визначених чинним законодавством;
порівняння різних форм звітності щодо їх відповідності.
Перевірку зазвичай проводять тільки стосовно таких процедур, котрі за оцінкою аудитора, здатні до мінімуму знизити ризик контролю.
Таким чином, використовуючи критерії достовірності фінансової звітності, аудитор зробить правильні висновки щодо досліджуваного об’єкту.
3.3. Методика проведення аудиту операцій з малоцінними і швидкозношуваними предметами.
Методика проведення аудиторської перевірки малоцінних та швидкозношуваних предметів повинна розроблятися за єдиною схемою, яка включає :
перелік основних нормативних документів з обліку малоцінних та швидкозношуваних предметів;
первинні документи з надходження, збереження, переміщення та витрат малоцінних та швидкозношуваних предметів;
регістри аналітичного та синтетичного обліку та фінансову звітність;
класифікатор можливих порушень з обліку МШП;
методи збору аудиторських доказів, що використовуються при аудиті малоцінних та швидкозношуваних предметів та опис їх контрольних процедур.
На першому етапі аудиту з малоцінних та швидкозношуваних предметів аудитор розробляє план аудиторської перевірки та визначає важливі ділянки перевірок. На другому етапі перевірки аудитор ознайомлюється з організацією та формою ведення обліку, з документообігом та аудиторськими процедурами. На третьому етапі аудитору необхідно з’ясувати повноту виправлення помилок в обліку, що виявленні під час попередньої аудиторської перевірки. На четвертому етапі перевірки аудитор звертає увагу на законність, правильність обліку малоцінних та швидкозношуваних предметів, їх збереження, списання та встановлення тотожності даних аналітичного та синтетичного обліку. На останньому етапі аудитор перевіряє забезпечення підприємства нормативними документами щодо надходження, зберігання та відпуску малоцінних та швидкозношуваних предметів.
Насамперед, проведення аудиторської перевірки оборотних малоцінних та швидкозношуваних предметів встановлює правомірність віднесення матеріальних цінностей до малоцінних та швидкозношуваних предметів.
Згідно Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 9 «Запаси» до складу запасів віднесено МШП, які використовуються протягом не більше одного року або нормального операційного циклу, якщо він перевищує один рік.
Докладніше