В обліковій політиці МШП поділяють на дві групи : одна частина їх належить до запасів, що відображаються у другому розділі активу балансу «Оборотні активи», а друга їх частина входить до складу «матеріальних необоротних активів», що відображаються у першому розділі балансу «Необоротні активи» і відносяться до складу основних засобів. Послідовність методики проведення аудиту з оборотних МШП наведено у вигляді рис.

Аудитором перевіряється номенклатура МШП і виявляються предмети, які не належать до першої групи, тобто до «оборотних активів».

Аудиторською перевіркою з’ясовується порядок нарахування зносу оборотних активів, що обліковуються на рахунку 22 «Малоцінні та швидкозношувані предмети».

При перевірці порядку нарахування зносу оборотних МШП аудитору слід пам’ятати, що на МШП, які відносяться до запасів, знос не нараховується, а вартість малоцінних та швидкозношуваних предметів, переданих в експлуатацію, списується з балансу на витрати з подальшою організацією оперативного кількісного обліку за місцями експлуатації та відповідальними особами протягом терміну фактичного використання цих предметів.

Після ознайомлення з обліковою політикою підприємства аудитор перевіряє проведені процедури з малоцінними та швидкозношуваними предметами. Аудит їх збереження доцільно починати з перевірки процесу інвентаризації. Суть аудиторської провірки зводиться до того, наскільки правильно вона проводилась, як відображені її результати в обліку. Спочатку слід перевірити дотримання до вимог Інструкції щодо інвентаризації основних засобів, нематеріальних активів, ТМЦ, грошових засобів, документів і розрахунків, затвердженої Міністерством фінансів України від 11.08.1995 р. № 69.

Послідовність методики проведення аудиту з оборотних малоцінних та швидкозношуваних предметів

У процесі аудиторської перевірки аудитору потрібно з’ясувати наступні питання :

- на базі яких документів проводилась інвентаризація;

- склад інвентаризаційної комісії;

- правильність оформлення та складання інвентаризаційного опису;

- правильність і повнота проведення інвентаризації.

Аудит порівняльної відомості необхідно починати з перевірки :

повноти і правильності виведення залишків у кількісному виразі;

правомірності виявлених відхилень за кількістю;

правильності віднесення результатів інвентаризації на рахунки бухгалтерського обліку;

своєчасність затвердження та відображення результатів інвентаризації в бухгалтерському обліку.

Якщо аудитор бере участь у проведенні інвентаризації, він здійснює підрахунки малоцінних та швидкозношуваних предметів, щоб переконатися в повноті і правильності її проведення. При відсутності порушень у проведенні інвентаризації, оформленні надходжень і витрат МШП, фактична їх кількість не може перевищувати максимально можливий їх залишок. Максимально можливий залишок МШП визначається при виконанні таких дій : до залишку запасів згідно інвентаризаційного опису на початок облікового періоду додається кількість матеріальних цінностей, що надійшли на підприємство протягом інвентаризаційного періоду та виключення МШП згідно видаткових документів, що підтверджують витрати.

Під час проведення інвентаризації аудитор збирає докази про правильне здійснення всіх процедур, проводить контрольні перевірки – звертає увагу на багато вартісні, застарілі та пошкоджені цінності, вивчає правильність відображення в обліку малоцінних і швидкозношуваних предметів, які належать третім особам, встановлює достовірність визначення залишків цінностей, документів, які відображають рух малоцінних і швидкозношуваних предметів.
Аудитору необхідно з'ясувати виконання статті 10 Закону України "Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні", якою передбачено, що підприємства для забезпечення достовірності даних бухгалтерського обліку і фінансової звітності зобов'язані провести інвентаризацію активів і зобов'язань. Тому інвентаризації підлягають усі існуючі МШП (тобто не списані з обліку) як на складі, так і ті, що обліковуються кількісно в експлуатації. Необхідно встановити достовірність відображення результатів інвентаризації МШП в обліку, якщо виявлена недостача, то їх необхідно відображати відповідно до пункту 27 П(С)БО 9, зокрема вартість повністю витрачених (зіпсованих або тих, яких не вистачає) МШП списується на витрати звітного періоду, і до прийняття рішень про конкретних винних осіб зазначена вартість відображається в балансовому обліку.

Перевищення максимально можливого залишку МШП свідчить про надходження на підприємство не оприбуткованих цінностей.

Аудитор повинен перевірити правомірність взаємозаліків нестач і лишків, що виявлені у результаті проведення інвентаризації.

Розміри збитків від нестач, крадіжок та псування матеріальних цінностей визначений Порядком № 116, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 22.01.1996 р., з доповненнями за № 1402 від 15.12.1997 р.

Необхідно пам’ятати, що згідно Порядку 116 здійснюється відшкодування збитків, нанесених підприємству, а залишок коштів перераховується до державного бюджету. У випадку, якщо винні особи в нестачі, крадіжках не встановлені, або у відшкодуванні їх відмовлено судом, або при інвентаризації виявлені надлишки МШП, їх суми відносяться на результати фінансово-господарської діяльності підприємства.

Результати по встановленим нестачам, лишкам, втратам від псування майна підприємства повинні знайти відображення в протоколі інвентаризаційної комісії та затверджені керівником підприємства в п’ятиденний термін.

Затверджені результати перевірки цінностей відображаються у бухгалтерському обліку в тому місяці, в якому проведена інвентаризація.

Несвоєчасне відображення в обліку нестач чи інших втрат матеріальних цінностей означає можливе покриття їх штучно створеними лишками або вилучення в наступному інвентаризаційному періоді.

Відповідно до статті Кодексу України про адміністративні правопорушення, несвоєчасне або неякісне проведення інвентаризації майна підприємства, а також неприйняття своєчасних заходів до відшкодуванню збитків від нестач, крадіжок та інших втрат накладається штраф від 8 до 15 неоподаткованих мінімумів доходів громадян.

Правильна організація інвентаризаційної роботи, своєчасне і якісне відображення її результатів має велике значення для покращення загальних результатів фінансово-господарської діяльності підприємств.

Порядок відображення результатів інвентаризації наведено

Таблиця 3.1

№

п/п | Зміст господарської