Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 15 "ДОХІД"'

Затверджено наказом Міністерства фінансів України від 29 листопада 1999 р. №290 Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 14 грудня 1999 р. за №860/4153

(з урахуванням змін, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 25 листопада 2002 р. № 989 і від 22 листопада 2004 р. № 731)

Загальні положення

1. Це Положення (стандарт) визначає методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про доходи підприємства та її розкриття у фінансовій звітності.

2. Норми цього Положення (стандарту) застосовуються підприємствами, організаціями та іншими юридичними особам (далі - підприємства) незалежно від форм власності (крім бюджетних установ).

3. Це Положення (стандарт) не поширюється на доходи, пов'язані з:

- договорами оренди;

- дивідендами, які належать за результатами фінансових інвестицій та обліковуються методом участі в капіталі;

- страховою діяльністю;

- змінами у справедливій вартості фінансових активів та фінансових зобов'язань, а також з ліквідацією (продажем, погашенням) указаних активів і зобов'язань;

- змінами вартості інших поточних активів;

- природним приростом поголів'я худоби, виходом продукції сільсько-го та лісового господарства;

- видобуванням корисних копалин.

4. Терміни, що наведені в положеннях (стандартах) бухгалтерського обліку, мають таке значення:

Проценти - плата за використання грошових коштів, їх еквівалентів або сум, що заборговані підприємству.

Роялті - платежі за використання нематеріальних активів підприємства ІТІБ, торговельних марок, авторського права, програмних продуктів тощо).

Дивіденди - частина чистого прибутку, розподілена між учасниками :никами) відповідно до частки їх участі у власному капіталі підприємства.

Визнання та класифікація доходу

5) Дохід визнається під час збільшення активу або зменшення зобов' язання, що зумовлює зростання власного капіталу (за винятком зростання капіталу за рахунок внесків учасників підприємства), за умови, що оцінка доходу може бути достовірно визначена.

Критерії визнання доходу, наведені в цьому Положенні (стандарті), застосовуються окремо до кожної операції. Проте ці критерії потрібно застосовувати до окремих елементів однієї операції або до двох чи більше операцій разом, якщо це випливає із суті такої господарської операції (операцій).

Склад доходів, що відносяться до відповідної групи, встановлено Положен-ням (стандартом) бухгалтерського обліку 3 "Звіт про фінансові результати".

8) Дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, інших активів) визнається в разі наявності всіх наведених нижче умов:

- покупцеві передані ризики і вигоди, пов'язані з правом власності на продукцію (товар, інший актив);

- підприємство не здійснює надалі управління та контролю за реалізованою продукцією (товарами, іншими активами);

- сума доходу (виручка) може бути достовірно визначена;

- є впевненість, що в результаті операції відбудеться збільшення економічних

вигод підприємстта, а виграти, пов'язані з цією операцією, можуть бути достовірно визначені.

9) Дохід не визнається, якщо здійснюється обмін продукцією (товарами, роботами, послугами та іншими активами), яка є подібною за призначенням та має однакову справедливу вартість.

10) Дохід пов’язаний з наданням послуг, визначається виходячи із ступеня завершеності операції з надання послуг на дату балансу, якщо може бути достовірно оцінений результат цієї операції.

12) Якщо послуги полягають у виконанні невизначеної кількості дій (операцій) за визначений період часу, то дохід визначається шляхом рівномірного його нарахування за цей період (крім випадків, коли інший метод краще визначає ступінь завершеності надання послуг).

13) Якщо дохід (виручка) від надання послуг не може бути достовірно визначений, то він відображається в бухгалтерському обліку в розмірі визначених витрат, що підлягають відшкодуванню.

14) Якщо дохід (виручка) від надання послуг не може бути достовірно оцінений і не існує ймовірності відшкодування зазнаних-витрат, то дохід не визнається, а зазнані витрати визнаються витратами звітного періоду. Якщо надалі сума доходу буде достовірно оцінена, то дохід визнається за такою оцінкою.

15) Визначений дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) не коригується на величину пов'язаної з ним сумнівної та безнадійної дебіторської заборгованості. Сума такої заборгованості визнається витратами підприємства згідно з Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 10 "Дебіторська заборгованість". Доходом визнається сума зобов'язання, яке не підлягає погашенню.

16) Цільове фінансування не визнається доходом доти, поки не існує підтвердження того, що воно буде отримане та підприємство виконає умови щодо такого фінансування.

17) Отримане цільове фінансування визнається доходом протягом тих періодів, в яких були зазнані витрати, пов'язані з виконанням умов цільового фінансування.

18) Цільове фінансування капітальних інвестицій визнається доходом протягом періоду корисного використання відповідних об'єктів інвестування (основних засобів, нематеріальних активів тощо) пропорційно сумі нарахованої амортизації цих об'єктів.

19) Цільове фінансування для компенсації витрат (збитків), яких зазнало підприємство, та фінансування для надання підтримки підприємству без встановлення умов його витрачання на виконання у майбутньому певних заходів визнаються дебіторською заборгованістю з одночасним визнанням доходу.

20) Дохід, який виникає в результаті використання активів підприємства іншими сторонами, визнається у вигляді процентів, роялті та дивідендів, якщо:*

ймовірне надходження економічних вигод, пов'язаних з такою операцією;*

дохід може бути достовірно оцінений. Такий дохід має визнаватися у такому порядку:*

проценти визнаються у тому звітному періоді, до якого вони належать, виходячи з бази їх нарахування та строку користування відповідними активами;*

роялті визнаються за принципом нарахування згідно з економічним зміс-том відповідної угоди;*

дивіденди визнаються у період прийняття рішення про їх виплату.

Оцінка доходу

21) Дохід відображається в бухгалтерському обліку в сумі справедливої вартості активів, що отримані або підлягають отриманню.

22) У разі відстрочення платежу, внаслідок чого виникає різниця між спра-ведливою вартістю та номінальною сумою грошових коштів або їх еквівалентів, які підлягають отриманню за продукцію (товари, роботи, послуги та інші активи), така різниця визнається доходом у вигляді відсотків.

23) Сума доходу за бартерним контрактом визначається за справедливою вартістю активів, робіт, послуг, що одержані або підлягають одержанню підпри-ємством,