При наступних перевірках повинні бути дані аналізу і оцінка виконання чи виправлення зауважень по фактах попередніх перевірок. Письмова інформація підписується всіма аудиторами, хто проводив перевірку. На підставі письмової інформації складається аудиторський висновок.

У бухгалтерській документації ВАТ “Калуський ЗКУ” не виявлено порушень, помилок чи перекручень.

ІІІ Узагальнення результатів аудиторської перевірки та формування аудиторського висновку.

3.1. Узагальнення результатів аудиту готової продукції та її реалізації.

Після завершення аудиту готової продукції та її реалізації аудитор підбиває підсумки по проведенню даної перевірки.

Аудитор обов’язково надає керівництву підприємства письмову інформацію, в якій доводяться свідчення про недоліки в облікових записах, бухгалтерському обліку і системі внутрішнього контролю, які можуть призвести до суттєвих помилок у бухгалтерській звітності і в порядку внесення конструктивних пропозицій щодо вдосконалення систем бухгалтерського обліку і внутрішнього контролю економічного суб’єкта. [ 106]

Аудиторська організація зобов’язана вказати у письмовій інформації аудитора всі пов’язані з фактами господарського життя економічного суб’єкта помилки і перекручення, які суттєво впливають на достовірність його бухгалтерської звітності. У письмовій інформації аудитор може надавати будь-яку інформацію, що стосується проведеного аудиту і фактів господарського життя економічного суб’єкта, яку аудиторська організація буде вважати доцільною.

Із проведеного аудиту готової продукції і її реалізації можна зробити висновок, що бухгалтерський облік на підприємстві ВАТ “Калуський ???” ведеться відповідно до чинного законодавства, значних порушень і помилок, що можуть вплинути на формування фінансової звітності не виявлено.

Проект аудиторського висновку, який аудитор надає керівництву може бути затверджений, а письмова інформація є повною і суттєвою.

3.2. Формування та затвердження аудиторського висновку.

В результаті проведеної перевірки готової продукції та її реалізації на підприємстві ВАТ “Калуський ЗКУ” аудитор надає керівництву підприємства аудиторський висновок.

Структура аудиторського висновку має такі елементи:

заголовок;

адресат;

вступ;

опис обсягу аудиторської перевірки;

висновок аудитора про перевірку;

дата аудиторського висновку;

підпис аудиторського висновку;

адреса аудиторської фірми.

При проведенні аудиту готової продукції та її реалізації аудитором не виявлено значних порушень, облік ведеться відповідно до чинного законодавства. Проте аудитор не може надати безумовно-позитивного висновку, оскільки існували певні обмеження у даній перевірці.

Таким чином, аудитор надає керівництву підприємства умовно-позитивний висновок.

Основними причинами фундаментальної невпевненості, що впливають на формування висновку є ті, що під час проведення аудиторської перевірки аудитор не міг одержати всієї потрібної документації і подвійне тлумачення окремих пунктів українського законодавства.

За певних обставин аудитор висловлює умовну думку, тобто складає умовно-позитивний висновок (Додаток Е).

3.3. Проблема організації проведення аудиторської перевірки та перспективи розвитку аудиту в Україні.

Загальноприйнятним є те, що правдива фінансова інформація є суттєвим елементом чіткого функціонування ринкової економіки. Достовірну інформацію може забезпечити тільки висока якість організації бухгалтерського обліку та фінансової звітності.

Здійснення належного контролю за достовірністю фінансової звітності суб’єктів господарювання покладено на незалежних аудиторів України. Аудиторська діяльність в Україні регулюється Законом України “Про аудиторську діяльність”.

У цьому законі не були врегульовані наступні питання: на кого покладають функції зовнішнього контролю за дотриманням аудиторами затверджених стандартів аудиту та кодексу етики професійних бухгалтерів; який порядок формування відповідної служби та фінансового забезпечення здійснення незалежного контролю за якістю аудиту та аудиторських послуг. Знадобилось більше десяти років, щоб законодавчо врегулювати ці питання.

Проблемними залишаються питання підбору сертифікованих аудиторів з належним стажем практики в аудиті та достатнім рівнем фахової підготовки з питань роботи за Міжнародними стандартами аудиту. Залишаються невирішеними питання фінансового забезпечення процесу проведення незалежного контролю якості аудиторських послуг.

Основними напрямками розвитку аудиторської діяльності в Україні можуть стати:–

використовуючи узагальнений практичний досвід міжнародних та вітчизняних аудиторських фірм, розробка типових методик аудиторської перевірки фінансової звітності підприємств у розрізі галузей їх діяльності (торговельна, хімічна, страхова, металургійна, харчова, легка);–

визначення Аудиторською палатою та спілкою аудиторів мінімального переліку інститутів громадського суспільства, співпраця і взаємодія з якими бажана чи об’єктивно необхідна, та активізувати роботи з ними.

Таку взаємодію доцільно здійснювати за двома основними напрямками:

співпраця різних установ у вирішенні питання аудиту;

залучення АПУ, САУ, аудиторів до вирішення економічних проблем на різних рівнях державного управління;

формування в Україні робочої комісії з питань узагальнення та дослідження досвіду методології й організації аудиторської діяльності в країнах СНД для подальшої активізації впливу аудиту на розвиток економічних відносин України з країнами СНД та ЄС;

внесення необхідних змін у Порядок сертифікації аудиторів, у тому числі розширення переліку дисциплін, з яких складається іспит, удосконалення форми його проведення;

сприяння науковим дослідженням у галузі аудиту, написання дисертацій та видання монографій, активізація роботи щодо виконання Меморандуму АПУ “Про підтримку та розвиток наукових досліджень у галузі обліку, аудиту (контролю) та економічного аналізу”;

приділення належної уваги з боку професійних організацій та керівників аудиторських фірм забезпеченню професійної незалежності аудиторів. На законодавчому рівні вирішення питань щодо порядку затвердження аудитора та