у процесі виконання бюджету, касового виконання бюджету і виконання кошторисів видатків бюджетних установ. Тому бюджетний облік дає повну картину виконання бюджетів усіх рівнів.
Бюджетний облік, як один із видів бухгалтерського обліку, є науково обґрунтованою системою нагляду, відображення, групування й узагальнення та контролю за кількісними та якісними показниками виконання бюджету.
3. Завдання бухгалтерського обліку у бюджетних установах.
Основними завданнями бухгалтерського обліку в бюджетних установах є:
збір, обробка та відображення певних даних про стан діяльності установи;
систематизація, групування та зведення даних з метою одержання підсумкової інформації про фінансові та господарські операції бюджетних установ;
організація бухгалтерського обліку відповідно до діючих нормативних документів;
використання передових форм і методів облікової роботи та обробки бухгалтерських документів з використанням сучасної обчислюваної техніки і відповідного програмного забезпечення;
здійснення попереднього контролю за своєчасним, правильним оформленням документів і законністю, доцільністю здійснюваних операцій;
контроль правильності, раціональності, економності витрачання коштів відповідно до відкритого фінансування та їх цільового призначення за кошторисом і бюджетом;
суворий контроль за раціональним і економним використанням матеріальних, трудових і фінансових ресурсів, боротьба з безгосподарністю і марнотратством, запобігання подібним негативним явищам;
своєчасне фінансування установ, які ведуть облік самостійно, контроль за їхньою діяльністю і постановкою обліку в цих установах;
забезпечення обліку доходів і видатків за спеціальними коштами та іншими позабюджетними коштами;
своєчасне виявлення і відвернення негативних явищ в господарській і фінансовій діяльності, виявлення і мобілізація внутрішньогосподарських резервів покращення використання ресурсів і фінансування;
формування і своєчасне подання необхідної інформації для внутрішньогосподарського управління та для зовнішніх користувачів (постачальників, замовників банку, податківців, казначейства тощо) ;
своєчасне нарахування і видача зарплати, стипендій, допомоги, пенсій і т. ін. ;
облік і контроль стану розрахунків щодо зарплати, стипендій, а також з іншими дебіторами і кредиторами;
участь у проведенні інвентаризації та своєчасне і правильне оформлення її результатів;
періодичні інструктажі матеріально відповідальних осіб (МВО) з питань обліку і забезпечення збереження ТМЦ, грошових коштів, що знаходяться на їхньому відповідальному зберіганні;
складання звітності і подання її відповідним органам в установлені строки, забезпечення достовірності, повноти й об’єктивності звітних даних і балансів;
дотримання установленого порядку зберігання бухгалтерських документів, облікових регістрів, кошторисів і розрахунків до них; своєчасна підготовка і передача їх до архіву тощо;
ведення обліку за встановленими правилами та нормами.
Керівник установи повинен створити необхідні умови для правильної організації бухгалтерського обліку, забезпечити безумовне виконання усіма структурним підрозділами і службами, співробітниками установи вимог головного бухгалтера з питань оформлення і подання до бухгалтерії необхідних документів, звітів, кошторисів і т. ін.
Для виконання цих завдань ведеться бухгалтерський облік:—
надходжень і витрат коштів загального та спеціального фондів;—
використання грошових коштів, матеріалів, обладнання, продуктів харчування, медикаментів тощо;—
розрахунків з дебіторами та кредиторами.
4. Основні принципи бухгалтерського обліку в бюджетних установах.
Принципи (від лат. Prinsipium – начало, основа) бухгалтерського обліку в бюджетних установах – це основні нормативні вимоги, з дотриманням яких здійснюються функції бюджетних установ.
У різних країнах принципи бухгалтерського обліку мають певні відмінності, бо сформувалися вони залежно від національних особливостей їх економічного і суспільного розвитку, форм власності капіталу, способів господарювання і політичного ладу. Тому ці принципи для кожної держави історично обумовлені. Водночас інтеграція національних економік у світовому господарстві, інтернаціоналізація економіки сприяють формуванню міжнародних стандартів бухгалтерського обліку діяльності, в тому числі і бюджетних установ.
В Україні ведення бухгалтерського обліку в бюджетних установах та складання звітності ґрунтуються на використанні наступних принципів:
законність – звітність повинна відповідати правилам і процедурам, передбаченим законодавчими та нормативними актами;
достовірність – правдиве відображення у бухгалтерській звітності фінансових операцій держави з дотриманням вимог відповідних нормативних актів;
повнота бухгалтерського обліку – всі операції бухгалтерського обліку в бюджетних установах підлягають реєстрації на рахунках бухгалтерського обліку без будь-яких винятків. Фінансова звітність повинна містити всю інформацію про фактичні результати операцій бюджетних установ, яка може впливати на рішення, що приймаються згідно з нею. Повнота та достовірність в обліку можливі тільки за умови, якщо облікова політика та процедури бюджетних установ забезпечать виконання всіх правил бухгалтерського обліку, а також якщо ці правила застосовуються без відхилень, з урахуванням реальної оцінки операцій, подій та ситуацій;
дата операції – операції реєструються в бухгалтерському обліку в момент проведення відповідних платежів, що відповідає касовому методу ведення бухгалтерського обліку в момент проведення відповідних платежів, що відповідає касовому методу ведення бухгалтерського обліку;
прийнятність вхідного балансу – залишки за рахунками на початок звітного періоду мають відповідати залишкам за станом на кінець попереднього звітного періоду;
превалювання сутності над формою – операції обліковуються та розкриваються у звітності відповідно до їх суті та економічного змісту, а не за їх юридичною формою;
суттєвість – у фінансових звітах має відображатися уся істотна інформація, корисна для прийняття рішень керівництвом. Інформація є суттєвою, якщо її відсутність або неповнота (перекручення0 може вплинути на економічні рішення користувачів звітності;
доречність – корисність інформації для підготовки та прийняття економічних рішень;
відкритість – фінансові звіти мають бути достатньо зрозумілими і детальними, щоб уникнути двозначності, правдиво відображати операції з необхідними поясненнями в записках. Операції повинні відповідати змісту статей звітів. Звітність має бути чітко викладена і зрозуміла для користувача;
сталість – постійне, протягом бюджетного року, застосування обраних методів. Зміна методів обліку потребує додаткового обґрунтування і розкриття у фінансових звітах;
правильність – сумлінне застосування прийнятих правил та процедур;
обережність – обґрунтована, розсудлива оцінка фактів;
незалежність – відокремленість фінансових бюджетних років (звітних періодів) ;
співставність – можливість визначення тенденцій виконання бюджету через співставлення інформації, що міститься в бухгалтерському обліку і звітності за певний період часу;
безперервність – оцінка активів здійснюється з огляду