ВСТУП

Система бухгалтерського обліку представляє собою модель ретроспективного відображення документально оформлених та оцінених у вартісних вимірниках фактів господарської діяльності підприємства, що ґрунтується на застосуванні єдиного взаємопов'язаного циклу рахунків, регламентованих Планом рахунків.

Системна характеристика обліку базується на таких ознаках: наявність зв'язків (в тому числі зворотних), поділ на частини, наявність структури (упорядкованих елементів), цілеспрямованість, збереження певної стійкості в заданих межах під впливом зовнішніх факторів та багатоаспектність.

Для системи бухгалтерського обліку характерна не лише наявність зв'язків і відносин між елементами, що її утворюють, але й нерозривна єдність з середовищем, у взаємозв'язку з яким вона проявляє свою цілісність.

Структура інформаційної системи обліку визначається подвійним записом на рахунках. Останні виступають як елементи системи бухгалтерського обліку. Подвійний запис, крім того, характеризує зв'язки між елементами, напрямок руху інформації між ними. Завдяки подвійному запису на рахунках інформаційна система бухгалтерського обліку набуває динамізму, здатності відображати не тільки кількісну і якісну характеристику економічної інформації, але й рух її потоків.

Елементи бухгалтерського обліку змінюються з часом і зв'язки між ними не залишаються постійними, тому система обліку відноситься до динамічних систем. Як і всі складні динамічні системи, система бухгалтерського обліку характеризується великою кількістю різних показників, що відображають стан окремих її елементів, входів та виходів і вимірюються кількісно у вигляді конкретних чисел. Такими є, наприклад, дані про постачання, виробництво і продаж, використання ресурсів, стан розрахунків з постачальниками, покупцями, бюджетом, фінансовий результат тощо. На практиці кількість показників обмежується потребами вихідної інформації, необхідної для управління та користувачів.

Система бухгалтерського обліку є підсистемою більш складного утворення - системи управління. Так як бухгалтерський облік - це інформаційне та документальне системне утворення і основним завданням бухгалтерського обліку є збирання, обробка, надання інформації, та її документальне оформлення.

Бухгалтерський облік може розглядатись як елемент системи більш високого порядку - господарської інформаційної системи, яка генерує та інтерпретує всю базу інформаційного потоку, надану різними системами, для ефективного управління.

Облік як система має свої вхідні і вихідні потоки.

Факти господарської діяльності відстежуються шляхом їх фіксації в первинних документах, що відображають ці факти (господарські операції), а документи використовуються для оцінки економічних та юридичних наслідків діяльності підприємства в результаті групування господарських операцій на рахунках бухгалтерського обліку. Останні групуються в Плані рахунків бухгалтерського обліку. Факти господарської діяльності в системі бухгалтерського обліку відображаються за єдиною моделлю. Моделлю кругообігу господарських засобів, їх джерел, виробничого процесу і результатів діяльності в системі обліку виступає План рахунків.

Історично склалися два способи реєстрації фактів обліку - простий і подвійний, структура яких відрізняється способом відображення фактів господарської діяльності на рахунках бухгалтерського обліку - техніки простого та подвійного запису.

Обґрунтування теми.

Бухгалтерський облік – це спосіб документального оформлення спостереження, відображення й контролю за господарською і фінансовою діяльністю виробників і господарників (підприємств, організацій, орендних, спільних підприємств, акціонерних товариств тощо), а також система збирання, вимірювання, обробки, інтерпретації та передачі інформації про господарську діяльність підприємства, установи, організації внутрішнім та зовнішнім користувачам для прийняття оптимальних рішень.

Облік ведеться у вартісному, натуральному та трудовому вимірниках. Він ґрунтується на суворому дотриманні документації та здійснюється на основі державних правових актів, що передбачає виникнення виробничих госпрозрахункових підрозділів (цех, бригада, ланка, виробник), малих підприємств.

Цінний папір – це документ, що засвідчує право володіння або відносини позики, та відповідає вимогам, установленням законодавством про цінні папери.

Акція – це цінний папір без установленого строку обігу, що засвідчує пайову участь у статутному фонді акціонерного товариства, та право на участь в управлінні ним, дає право його власнику на одержання частини прибутку у вигляді дивідендів, а також на участь у розподілі майна при ліквідації акціонерного товариства.

Облігація – це цінний папір, що засвідчує внесення її власником грошових коштів і підтверджує зобов’язання відшкодувати йому номінальну вартість цього цінного паперу в передбачений строк із виплатою фіксованого процента.

Вексель – це цінний папір, який засвідчує безумовне грошове зобов’язання сплатити після настання строку визначену суму грошей власнику векселя (векселедавця).

Векселі бувають двох типів: прості і переказні.

Простий вексель свідчить про таке: векселедавець (емітент, той хто цей вексель написав) дає чесне слово сплатити обумовлену суму коштів в обумовлений строк тому, хто цей вексель пред’явить.

Переказний вексель – це наказ векселедавця іншій особі заплатити власнику векселя обмовлену суму в обумовлений строк.

Казначейські зобов’язання України – це вид цінних паперів на пред’явника, що розміщується виключно на добровільних засадах серед населення, засвідчують внесення їх власником грошових коштів до бюджету і дають право на одержання фінансового доходу.

Ощадний сертифікат – це письмове свідоцтво банку про депонування грошових коштів, яке засвідчує право вкладника на одержання після закінчення встановленого строку депозиту і процентів з нього.

2.2. Організація ведення бухгалтерського обліку на КП “Універсал”.

Створення і впровадження у практику бухгалтерського обліку електронно-обчислювальної і комп’ютерної техніки спричинило до розроблення нової форми бухгалтерського обліку – комп’ютерної. За такої форми обліку збирання, передавання, систематизація та оброблення бухгалтерської інформації здійснюються автоматизовано з використанням спеціально розробленого програмного забезпечення.

Суть форми полягає у тому, що дані про здійснені на підприємстві господарські операції з паперових носіїв первинної облікової інформації записують на машинні носії (магнітні стрічки, магнітні диски тощо). На підставі введених даних автоматично робиться групування дебетових і кредитових оборотів за синтетичними й аналітичними рахунками, визначають сальдо, формують обігові відомості і звітність, роздруковують різні первинні документи. Вихідну інформацію подають у вигляді друкованих реєстрів (машинограм)