Схема комп’ютерної форми обліку

Облігації, їх облік

Облігації – це цінні папери, що засвідчують внесення її власником грошових коштів і підтверджують зобов’язання відшкодувати йому номінальну вартість у передбачений в ній термін зі сплатою фіксованого відсотка. На відміну від акцій облігація не дає її власникові права на участь в управлінні АТ.

Облігації випускаються державними, орендними, колективними та іншими підприємствами.

Акціонерним товариством випускаються облігації на суму, що не перевищує 25% установчого капіталу. Умови випуску і контроль за їх випуском здійснюється Міністерством фінансів України згідно з визначеними відповідними законодавчими актами, що діють на території України.

Сплата відсотків по облігаціях підприємств здійснюється щорічно.

Облік бланків, акцій і облігацій. Бланки акцій і облігацій підприємства зберігають і обліковують як бланки суворої звітності в установленому порядку. На всі бланки цінних паперів, які зберігаються на підприємстві, укладають списки, де зазначають вид цінних паперів, номер, серію, номінальну вартість та термін погашення. При погашенні цінних паперів у документ, на основі якого оприбутковано кошти. Витрати пов’язані зі сплатою банку винагороди за зберігання, та перепродаж цінних паперів, відображають на дебеті рахунка 95 “Фінансові витрати”.

Бухгалтерський облік бланків акцій і облігацій підприємства ведуть на позабалансовому рахунку №08 “Бланки суворого обліку” за номінальною вартістю. Рух цих бланків здійснюється на основі відповідних прибутково-видаткових фондів. Списування їх з, за балансового обліку здійснюється водночас із записами про реалізацію цінних паперів.

Ощадні сертифікати, їх облік.

Ощадні сертифікати – це письмове свідоцтво кредитної установи (банків) про депонування грошових коштів, що засвідчує право вкладника на одержання по закінченні встановленого терміну депозиту і процентів по ньому.

Ощадні сертифікати видають банком під визначений договором процент на визначений термін або за вимогою.

Видаються ощадні сертифікати як іменні, та на пред’явника.

Іменні сертифікати оберненню не підлягають, а їх продаж (відчуження іншим способом) є недійсним. За умови, якщо держатель сертифіката вимагає повернення депонованих коштів за терміновим сертифікатом раніше зумовленого терміну, йому сплачується зменшений процент рівень якого визначається на договірній основі при внесенні депозиту.

Ощадні сертифікати містять такі реквізити:

найменування цінного паперу – “сертифікат”;

найменування кредитної установи, що випустила сертифікат, її місце знаходження;

порядковий номер;

дату випуску;

строк вилучення вкладу (для термінових сертифікатів);

найменування власника (для іменних сертифікатів) який вніс депозит і є держателем сертифікату.

Ощадні сертифікати банку призначені для зберігання грошових коштів населення, можуть вільно продаватися і прийматися до оплати. Сертифікат іменний за бажанням власника може бути обмінений на сертифікат на “пред’явника”. Якщо власник сертифіката достроково пред’явить його до оплати ощадному банку, йому сплачується номінальна вартість сертифіката і нараховані за зменшеною ставкою проценти за фактичну кількість повних років володіння сертифікатом.

Векселі, облік (рах. №34, 62)

Вексель – це цінний папір, що засвідчує безумовний грошовий обов’язок векселедавця сплатити до настання терміну визначену суму коштів власникові векселя (векселетримачеві).

Векселедавцями можуть виступати тільки юридичні особи – суб’єкти підприємницької діяльності, які визначаються такими відповідно до чинного законодавства України.

Векселі можуть видаватися лише для оплати за поставлену продукцію, виконані роботи та надані послуги.

Випускається два види векселів – прості і переказні.

Простий вексель не зобов’язує векселедавця сплатити до наступного терміну визначену суму коштів тримачу векселя.

Простий вексель має такі реквізити:

найменування – “вексель”;

прості й нічим не зумовлені обіцянки сплатити визначену суму;

зазначенні термін платежу;

зазначення місця, де має здійснюватися платіж;

найменування того, кому або за чиїм наказом має бути здійснено платіж;

зазначення дати і місця складання векселя;

підпис векселедавця.

Переказний вексель – це письмовий наказ векселетримача (трассанта), адресований платникові (трассанту), про сплату зазначеної у векселі суми коштів третій особі – першому тримачу векселя (ремітенту).

Переказний вексель містить такі реквізити:

найменування – “вексель”;

зазначення терміну платежу;

підпис векселедавця;

прості й нічим не обумовлені пропонування сплатити зазначену суму;

найменування платника.

Векселі застосовуються у випадках. Коли необхідно провести відстрочення платежу або коли є потреба оперативно провести фінансову операцію. У торговельних операціях часто переказний вексель виписує продавець – клієнт певного банку, де він брав кредит для здійснення операції (трасант) на покупця-контрагента (трасат) на користь банку-кредитора (ремітент).

2.3. Облік цінних паперів на КП “Універсал”

Цінний папір – грошовий документ, що засвідчує право володіння або відносини позики і визначає стосунки між особою, що випустила цей документ, і його власником.

До цінних паперів належать акції, облігації, зобов’язання Державної скарбниці, ощадні сертифікати, векселі, приватизаційні папери, національні лотереї.

Цінні папери являють собою засвідчене право володіння грошовими документами, що визначає відносини між юридичною особою, що випустила ці документи від свого імені (емітент), та їх власником (покупцем), і передбачають, як правило, виплату доходів у вигляді дивідендів відповідно до внесеної суми на розвиток виробництва, а також передавання грошових прав іншим особам.

Акції, облік акцій.

Акція – цінний папір без визначеного строку обігу, який посвідчує внесення визначеного паю до Статутного фонду акціонерного товариства (компанії), дає право на участь в управлінні ним і на одержання частини прибутку у формі дивідендів, а також на участь у розподілі майна в разі ліквідації товариства (компанії). Повернення вкладених коштів акція не гарантує, вона не може бути пред’явлена підприємству з метою повернення коштів (крім випадку ліквідації). Якщо акціонер не задоволений прибутками, він може продати акції за ринковою вартістю.

На акції вказана її номінальна вартість, а продажна ціна називається її курсом.

Акції можуть бути іменними і не пред’явника, привілейованими і простими.

Привілейована акція дає власникові переважно право на одержання дивідендів на пріоритетну участь у розділі майна АТ у випадку його ліквідації, та фіксований у процентах до номінальної вартості щорічно сплачувати дивіденд.