після приймання виробу органом технічного контролю, оплачують працівнику нарівні з придатними виробами.
Час простою з вини працівника оплаті не підлягає. Час простою не з вини працівника, якщо він попередив адміністрацію (бригадира, майстра та ін.) про початок простою, оплачують з розрахунку не нижче 2/3 тарифної ставки встановленого працівнику розряду або окладу.
Існують певні виплати за заробітною платою працівників підприємства, що не включаються до ЛОНЛУ оплати праці (рис. 9.4).
Рис. 9.4. Виплати, які не включаються до фонду оплати праці
Підставою для призначення допомоги у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю є виданий у встановленому порядку лікарняний лист (лист непрацездатності). Інші документи не можуть бути підставою для призначення допомоги цього виду. Допомога у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю призначається у наступних випадках:–
при захворюванні (травмі), пов’язаному з втратою працездатності;–
при санаторно-курортному лікуванні;–
при хворобі члена сім'ї у випадку необхідності догляду за ним;–
при карантині;–
при тимчасовому переведенні на іншу роботу у зв'язку із захворюванням туберкульозом або професійним захворюванням;–
при протезуванні із перебуванням у стаціонарі протезно-ортопедичного підприємства.
Допомога у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю обчислюється, виходячи із загального стажу роботи працівника в розмірах, які визначаються залежно віл загального трудового стажу працівника (рис. 9.5).
Сума допомоги у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю визначається шляхом множення середньоденної заробітної плати за попередні шість місяців (або фактично відпрацьований час) на кількість робочих днів, а у випадках, передбачених законодавством, - на число календарних днів, пропущених у період непрацездатності, та на відсоток, визначений на підставі загального трудового стажу працівника.
Існують наступні види відрахувань з суми фактичних витрат на оплату праці найманих працівників (рис. 9.6).
Рис. 9.5. Розміри допомоги із тимчасової непрацездатності залежно від загального стажу працівника
Рис. 9.6. Види відрахувань від заробітної плати
3 оплати праці членів трудового колективу й осіб, які працюють на підприємстві за трудовими угодами, договорами підряду, за сумісництвом, виконують разові та випадкові роботи, відбуваються різні утримання. За своїм характером вони поділяються на 2 групи: обов'язкові й утримання за ініціативою підприємства.
Обов'язкові утримання включають прибутковий податок, утримання до Пенсійного фонду, утримання на соціальне страхування на випадок безробіття, утримання за виконавчими листами та приписами нотаріальних контор на користь юридичних і фізичних осіб тощо.
До утримань за ініціативою підприємства відносяться: суми, утримані з членів трудового колективу за заподіяну матеріальну шкоду, допущений брак, своєчасно неповернуті суми, одержані у підзвіт, безвідсоткові позики, видані членам трудового колективу, за формений одяг.
Прибутковий податок - це обов'язковий платіж, що встановлюється державою для фізичних осіб, які отримують доходи. Суми прибуткового податку надходять до Державного бюджету.
Сукупний оподатковуваний дохід для обчислення прибуткового податку визначається у гривнях, соті частини гривні (від 1 коп. до 99 коп. включно) не враховуються.
При роботі за сумісництвом ставка прибуткового податку становить 20 % від суми доходу.
Відповідно до чинного законодавства утримання до Пенсійного фонду з нарахованої заробітної плати здійснюються у розмірі: 1 %, якщо загальна сума нарахованої заробітної плати складає до 150 грн.; 2 %, якщо сума заробітної плати більше 150грн. Утримання на соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності становлять 0,5 % від нарахованої заробітної плати. Утримання на обов'язкове соціальне страхування на випадок безробіття становить 0,5 % від нарахованої суми заробітної плати.
Кожен громадянин України, який перебуває у трудових відносинах з підприємствами, організаціями, установами, має право на відпустку.
Відпустка - це тимчасове звільнення від роботи
для відпочинку. Право на відпустку не залежить від місця роботи, форми, форми власності підприємства, посади, системи оплати праці, тривалості та періодичності робочого часу ,терміну трудового договору.
Законом України “Про відпустки” встановлено такі види відпусток (рис 9.7):
Рис. 9.7. Класифікація відпусток
Порядок розрахунку суми відпускних. Обчислення суми відпускних здійснюється в такому порядку:–
розраховується середньоденна заробітна плата;–
встановлюється тривалість відпустки в календарних днях;–
обчислюється сума відпускних.
Порядок обчислення середньоденної заробітної плати наступний:
До святкових і неробочих днів відносяться: 1 січня - Новий рік,
7 січня - Різдво Христове, 8 березня - Міжнародний жіночий день, один день - Великдень, 1 і 2 травня - День міжнародної солідарності трудящих, 9 травня - День Перемоги, один день - Трійця, 28 червня - День Конституції України,
24 серпня - День незалежності України.
З метою рівномірного розподілу витрат на виплату відпусток протягом звітного періоду на підприємствах створюються резерви на виплату відпусток.
Резерв виплати відпусток створюється шляхом щомісячного його нарахування за нормативом від фактичних витрат на оплату праці, яка враховується при розрахунку середнього заробітку. Нормативи відрахувань до резерву оплати відпусток кожне підприємство розраховує самостійно. При цьому враховуються зарплата, яка включається до розрахунку середнього заробітку за рік, і відрахування на соціальні заходи (Пенсійний фонд 32 % + Фонд соцстраху 2,9 % + Фонд безробіття 1,9 % + Фонд нещасних випадків (різний відсоток), що нараховуються на зарплату).
Розглянемо поетапно порядок створення резерву виплати відпусток (рис. 9.8.).
Puc. 9.8. Порядок розрахунку резерву оплати відпусток
У бухгалтерському обліку нарахування резерву оплати відпусток відображається оборотом за кредитом рахунку 471 "Забезпечення виплат відпусток" у кореспонденції з дебетом рахунків, на яких ведеться облік витрат рахунки класу 8 "Витрати за елементами" або 9 "Витрати діяльності") (табл. 9.1).
Якщо створеного забезпечення не вистачає для виплати відпусток у поточному періоді, сума відпускних, що перевищує резерв, нараховується наступним чином: Д-т 23 "Виробництво", 91 "Загальновиробничі витрати",
92 "Адміністративні витрати", 93 "Витрати на збут", 94 "Інші витрати операційної діяльності" К-т 661 "Розрахунки за заробітною платою"
Таблица