Зміст

Вступ

І Загальна частина

Обґрунтування теми

Охорона праці при роботі з комп’ютером

ІІ. Розрахункова частина

2.1 Характеристика підприємства.

2.2 Основні принципи організації бухгалтерського обліку на підприємстві агролісгоспу.

2.3 Організація обліку виробничих запас на підприємстві агролісгосп.

2.4 Формування документа “Акти про приймання матеріалів” (форма №М47) в електронній програмі Excel.

ІІІ. Література

Вступ

Облік існує давно. Він виникає у процесі розвитку людського суспільства котре для забезпечення своїх потреб здійснює господарську діяльність, тобто матеріальне виробництво, що вимагає управління та контролю. Задля цієї мети й було створено облік.

Кабінет Міністрів України постановою від 28.10.98р. затвердив Програму реформування системи бухгалтерського обліку із застосуванням міжнародних стандартів як складової частини заходів, орієнтованих на впровадження економічних відносин ринкового спрямування. Ведення національних стандартів і нового року рахунків внесло докорінні зміни в організацію бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності на підприємствах. Структура Плану рахунків зорієнтована на потреби складання фінансової звітності. Новий План рахунків містить відповідні рахунки і субрахунки для обліку доходів і витрат у розмірі зазначених видів діяльності. Він складається з десяти класів.

Кожне підприємство веде господарську роботу за власними або за встановленими для нього державним планом.

Господарська діяльність кожного підприємства вимагає планування, управління і контролю. Щоб керувати підприємствами різних форми власності і всім народним господарством України, необхідно мати відомості про господарську діяльність кожного підприємства: розміри й склад його заходів, коштів, розвиток окремих галузей. Всі ці відомості можуть бути одержані лише завдяки обліку.

Протягом історичного розвитку, в процесі загального зростання матеріально-технічної культури, змінювалися й вдосконалювалися також методи, техніка і форми обліку. Від примітивних засобів і способів до складаних сучасних комп’ютерних систем – таким є шлях розвитку облікової техніки.

У середині ХVІІІ-го століття було винайдено електроннообчислювані машини – ЕОМ, тобто комп’ютери.

Спочатку їх застосували для автоматизації обчислень, а потім у процесі удосконалення, люди навчилися записувати та зберігати інформацію, друкувати її на папір і виводити на екран та багато інших видів людської діяльності. З часом ЕОМ удосконалюються і дає змогу ефективно організовувати працю людей. Вже сьогодні комп’ютер став національним помічником для працівників різних галузей. За допомогою комп’ютера можна редагувати й розмножувати різні документи, створювати архіви, зберігати різну інформацію та інше.

На сьогоднішній день комп’ютер дає можливість використовувати розрахунки планів виробництва, підрахунки підсумків виконаних робіт, розрахувати собівартість продукції, нарахувати заробітну плату працівникам, виводить баланс та багато інших операцій. Працівники відділів кадрів можуть використовувати бази даних для автоматизованого ведення особових справ, запису необхідної інформації.

Для того щоб одержати необхідні дані необов’язково шукати папки, а лише натиснути кілька клавіш комп’ютера і всі потрібні відомості про дані з’являться на екрані.

Отже впровадження комп’ютерів у розвиток виробництва дозволяє економити час. Виконувати досить великий обсяг робіт, опрацювати інформацію з невеликою кількістю працівників. То можливо сказати, що комп’ютер є одним з найкращих винаходів суспільства.

І. Загальна частина

Обґрунтування теми

Важливою передумовою раціональної організації обліку виробничих запасів є економічно обґрунтована їх класифікація відповідно до Положен-
ня 9 для цілей бухгалтерського обліку запаси поділяються на:

сировину, основні і допоміжні матеріали, комплектуючі вироби та інші матеріальні цінності, які призначені для виробництва продукції, виконаних робіт, надання послуги, обслуговування виробництва й адміністративних потреб;

незавершене виробництво у вигляді незакінчених обробкою та збіркою деталей, вузлів і незакінчених технологічних процесів.

готову продукцію, яка виготовлена на підприємстві, призначена для продажу і відповідає технічним і якісним характеристикам, які передбачені договором або іншим нормативно-правовим актам.

товари у вигляді матеріальних запасів, які придбані й утримуються підприємством з метою подальшого продажу.

малоцінні й швидкозношувані предмети, які використовуються протягом не більше одного року або нормального операційного циклу якщо він більше одного року.

молодняк тварин і тварини на відгодівлі, продукція сільського і лісового господарства, якщо вони оцінюються відповідно до вимог Положення 9.

Одиницею бухгалтерського обліку запасів є їх назва або однорідна група. Тому в подальшій класифікації групи запасів поділяються на підгрупи, а всередині на види, сорти, марки, типорозміри. Класифікація запасів оформляється розробкою номенклатури – цінника, тобто систематизованим переліком матеріалів, що використовується підприємством, у якому кожному найменуванню, розміру і сорту присвоюється номенклатурний номер а також вказуються одиниця виміру і ціна. У подальшому номенклатурний номер запасів вказується в усіх документах, якими оформляється їх рух, що запобігає випадкам пересортиці, а також є обов’язковою умовою при автоматизованій обробці інформації по обліку наявності, надходження і витрачання запасів. У цьому разі номенклатурний номер використовується як ознака, за яким можна визначити номер синтетичного рахунка, субрахунка, групу, найменування запасу, його сорт і розмір.

Важливе значення для правильного обліку має також порядок оцінки запасів. Згідно з Положенням 9 придбані або вироблені запаси зараховуються на баланс підприємства за первинною вартістю.

Первинною вартістю запасів, які придбані за плату, є собівартість запасів, яка складається з таких фактичних витрат:

суми, які сплачуються згідно з договором постачальнику.

суми, які сплачуються за інформаційні, посередницькі та інші послуги у зв’язку з пошуком та придбанням запасів.

суми непрямих податків у зв’язку з придбанням запасів, які не відшкодовуються підприємству; затрати по заготівлі, на наватажувально-розвантажувальні роботи, транспортування запасів до місця їх використання, включаючи витрати по страхуванню і ризику транспортування запасів.

інші витрати, які безпосередньо пов’язані з придбанням запасів і доведенням їх до стану, у якому вони придбані для використання за призначенням. До таких витрат, зокрема, належать прямі витрати підприємства на доробку і підвищення якісних характеристик запасів.

Первинною вартістю запасів, виготовлених власними силами підприємства, є собівартість їх виробництва, яка визначається згідно