рахунками чи статтями витрат, яка складається з видатковими документами. В ній зазначається, на який синтетичний рахунок, субрахунок, продукцію або на яке статтю треба віднести вартість витрачених запасів. Для того щоб до собівартості продукції запаси були включені за фактичною собівартістю їх витрачених у виробництві запасів.
Відповідно до Положення бухгалтерського обліку 9 “Запаси” в бухгалтерському обліку і звітності запаси відображаються з найменшою з двох оцінок: первинною вартістю або чистою вартістю реалізації. Така вимога викликана необхідністю застосування принципу обачності, згідно з яким активи або доходи не мають бути завищені а зобов’язання або витрати – занижені.
Чиста вартість реалізації – це сума, яку очікують одержати при реалізації запасів в умовах звичайної діяльності за вирахуванням ймовірних витрат на їх виробництво і реалізацію. Тобто чиста вартість реалізації відповідає ринковій вартості запасів за вирахуванням очікуваних витрат з процесом підготовки їх до реалізації, а також безпосередньо реалізації.
Запаси відображаються за чистою реалізаційною вартістю. Якщо на дату їх ціна знизилася або вони зіпсовані, застарілі або іншим чином втратили початково очікувану економічну вигоду. Якщо первинна вартість запасів перевищує чисту вартість їх реалізації, сума перевищення списується на витрати звітного періоду.
Проведення й оформлення результатів інвентаризації залишків виробничих запасів здійснюється підприємствами відповідно до вимог інструкції по інвентаризації основних засобів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей, грошових коштів, документів, розрахунків та інших активів.
Інвентаризація виробничих запасів здійснюється інвентаризаційною комісією, призначеною наказом керівника підприємства, по місцях зберігання цінностей у присутності матеріально відповідальних осіб.
Дані інвентаризації кожного виду матеріальних цінностей заносяться в інвентаризаційних запис, який складається в двох примірниках і підписується всіма членами комісії. Один примірник опису залишається у матеріально відповідальної особи, а другий – передається до бухгалтерії. В бухгалтерії фактичні залишки матеріальних цінностей зафіксовані в описах, звіряються з даними бухгалтерського обліку. Матеріальні цінності, по яких виявлені розходження записують в порівняльну відомість, а матеріально відповідальна особа повинна давати інвентаризаційній комісії письмове пояснення про причини їх виникнення.
Свої висновки і щодо врегулювання інвентаризаційних різних комісій оформляє протокол і подає на затвердження керівнику підприємства. Керівник повинен прийняти рішення про оприбуткування лишків і списання недостач матеріальних цінностей і затвердити протокол у 5-денний строк.
Собівартість виробництва готової продукції включає витрати, що безпосередньо пов’язані з одиницями виробництва, а саме:
прямі матеріальні витрати;
прямі витрати на оплату праці;
інші прямі витрати;
загальновиробничі витрати;
постійні накладні витрати;
змінні накладні витрати.
Постійні виробничі накладні витрати розподіляється на кожен об’єкт витрат з використанням бази розподілу при нормальній потужності.
Відповідно до П(с)БО 16 “Витрати” нормальна потужність – це очікуваний середній обсяг діяльності який може бути досягнутий за умов звичайної діяльності підприємства протягом кількох, наприклад 3-5 років або операційних циклів, з урахуванням планового обсягу виробництва.
Розподіл постійних виробничих витрат можна провести до появи нерозподілених постійних загально виробничих витрат. Такі витрати включаються до складу собівартості реалізованої продукції у період їх виникнення. Але слід ураховувати, що загальна сума розподілення і нерозподілених постійних витрат не повинна перевищувати їх фактичну величину.
Змінні загальновиробничі витрати розподіляються на кожен об’єкт витрат з використанням бази розподілу виходячи із фактичної потужності звітного періоду.
2.4 Акт про приймання матеріалів (форма №М-7) в електронній таблиці Excel.
Застосовується для оформлення приймання матеріальних цінностей, що мають кількісні і якісні розбіжності з даними супроводжувальних документів постачальника а також складається при прийманні матеріалів, що надійшли без документів. Після приймання цінностей акти з документами, що передаються: один до бухгалтерії підприємства для обліку переміщення матеріальних цінностей, а другий – до відділу постачальника або до юридичного відділу для направлення листа – претензії постачальнику.
Необхідні додаткові дані, що не виділені у формі окремими рядками, записують у розділі “Інші дані”.
Акт складається у двох примірниках приймальною комісією за обов’язкової участі матеріально-відповідальної особи та представника постачальника або представника незацікавленої організації.
Акт затверджується керівником підприємства або уповноваженою особою.
Електронна таблиця Microsoft Excel
Електронна таблиця — це програма, призначена для опрацювання даних, наведених у вигляді таблиці бухгалтерського, економічного чи статистичного характеру, а також для автоматизації математичних обчислень.
Вікно програми має такі елементи:*
Заголовок вікна-розміщується з верху і містить ім'я книги.*
Рядок меню - розміщується під заголовком вікна і включає
такі пункти:
Файл - робота з файлами і книгами; Правка-редагування книги; Вид - перегляд книги; Вставка - вставка в аркуші книги малюнків, діаграм та інших типів даних;
Формат - форматування книги; Сервіс - сервісні функції; Дані - робота з базами даних; Вікно - робота з вікнами книги; .? - виклик довідкової інформації.*
Панель інструментів - рядок кнопок які виконують певну функцію і призначені для спрощення роботи з командами. Електронна таблиця складається з клітинок (комірок), що утворюють рядки і стовпці. Стовпці таблиці позначені буквами (А, В, С, ... 2, АА, АВ, .... А2, ВА, ...), а рядки цифрами (1, 2, ...). Кожна клітинка має адресу, наприклад, А1- адреса лівої верхньої клітинки. Стовпців може бути до 256, а рядків до 65536. Книга може містити декілька листів. В комірку можна вводити три пити основних даних: числа, текст, дату, а також формули. Формули призначені для виконання дій над вмістом клітинок (над даними) згідно з умовою конкретної задачі.
Робоча таблиця міститься на робочій сторінці, яка має номер. Декілька робочих сторінок утворюють робочу книжку. Остання зберігається у файлі з розширенням xls. Щоб увести в клітинку дане чи виконати з нею якісь дії, її потрібно вибрати. Це роблять за допомогою клавіш зі стрілками. Активною може бути тільки одна