При цьому методі облік матеріалів на складах ведеться тільки в натуральних вимірниках, а в бухгалтерії — тільки у грошовому виразі за твердими (постійними) обліковими цінами у розрізі місць зберігання, матеріально відповідальних осіб та груп матеріалів.

Впровадження сальдового методу передбачає проведення відповідної підготовчої роботи: розробку номенклатури-цінника на всі матеріали, що використовуються в установі; визначення єди-них планово (розрахунково)-облікових цін; планування системи документообігу і суворого дотримання порядку оформлення пер-винних документів; систематичну (щотижневу) перевірку праців-никами бухгалтерії правильності ведення складського обліку.

Матеріально відповідальні особи передають первинні докумен-ти у бухгалтерію після попередньої перевірки бухгалтером повно-ти і правильності їх рознесення у регістри складського обліку. У кінці місяця завідувач складу виводить залишки у цих регістрах і переносить їх з карток складського обліку в «Сальдову книгу (відомість)», яку передає до бухгалтерії. У бухгалтерії залишки ма-теріалів таксують (розцінюють) за твердими цінами і визначають суму залишків за окремими групами матеріалів у розрізі матері-ально відповідальних осіб. Ці залишки звіряють з даними аналі-тичного обліку, який ведеться у грошовому вимірнику за тими ж обліковими групами матеріалів і за тими ж постійними (твердими) цінами. При виявленні розбіжностей у конкретній групі перевіря-ють первинні документи щодо кількості матеріалів, які надійшли та вибули, правильності застосування ціни і таксування. Виявлені помилки в аналітичному обліку виправляють методами додатко-вих записів або «червоного сторно». Помилки у картках склад-ського обліку виправляють коректурним способом.

Досвід роботи бюджетних установ показує, що оперативно-бухгалтерський (сальдовий) метод обліку матеріальних цінностей сприяє значному поліпшенню якості як складського, так і всього матеріального обліку і забезпечує підвищення реальності бухгал-терських балансів та звітності.

Відхилення від облікових цін, що закономірно з'являються при цьому методі обліку, можуть відображатися в обліку двома спосо-бами. Якщо вони незначні (в умовах стабільності економіки), їх можна зразу ж при надходженні матеріалів та виникненні відхилень відносити за рахунок відповідних джерел фінансування, тобто спи-сувати на видатки. В умовах нестабільної економічної ситуації, при значних коливаннях цін на матеріали (в умовах інфляції тощо) для обліку відхилень бажано відкривати окремі аналітичні рахунки «Відхилення від облікових цін» до кожного синтетичного рахунка або субрахунку. Щомісячно суми таких відхилень необхідно роз-поділяти і списувати на витрати пропорційно вартості витрачених матеріалів за обліковими цінами. При такій організації обліку за-лишок матеріалів на синтетичному рахунку (субрахунку) буде відоб-ражено за їхньою фактичною собівартістю.

Для обліку виробничих запасів і господарських матеріалів планом рахунків бухгалтерського обліку бюджетних установ пе-редбачено синтетичні рахунки класу 2 «Запаси»: 20 «Виробничі за-паси»; 23 «Матеріали і продукти харчування». До кожного з цих рахунків відкриваються субрахунки за видами товарно-матеріаль-них цінностей.

На рахунку 20 «Виробничі запаси» обліковується обладнан-ня, яке підлягає встановленню на об'єктах, що будуються або ре-конструюються, будівельні матеріали, конструкції, деталі та інші матеріальні цінності, придбані за рахунок коштів, виділених на капітальне будівництво, матеріали для науково-дослідних робіт, а також спеціальне обладнання, придбане для виконання науково-дослідних робіт за господарськими договорами. До цього рахунка передбачено такі субрахунки:

201 «Сировина і матеріали»;

202 «Обладнання, конструкції і деталі до установки»;

203 «Спецобладнання для науково-дослідних робіт за госпо-дарськими договорами»;

204 «Будівельні матеріали»;

205 «Інші виробничі запаси».

На субрахунку 201 «Сировина і матеріали» обліковуються си-ровина та матеріали короткотермінового використання для нау-ково-дослідних робіт і капітального будівництва.

На субрахунку 202 «Обладнання, конструкції і деталі до уста-новки» обліковують будівельні конструкції і деталі, зокрема: металеві, залізобетонні і дерев'яні конструкції, блоки і збірні частини будівель і споруд; збірні елементи; обладнання для опалювальної, вентиляційної, санітарно-технічної системи (опалювальні котли, радіатори). На цьому субрахунку також обліковується вітчиз-няне та імпортне обладнання, що потребує монтажу і призначене для встановлення, інші матеріальні цінності, необхідні для будів-ництва. До обладнання, яке потребує монтажу, належить таке, що може бути введено в дію тільки після збирання його частин і при-кріплення до фундаменту або опор будівель і споруд, а також ком-плекти запасних частин такого обладнання. До складу обладнання включається і контрольно-вимірювальна апаратура або інші при-лади, призначені для монтажу в складі встановленого обладнання.

На субрахунку 204 «Будівельні матеріали» обліковуються бу-дівельні матеріали, що придбані за рахунок коштів, призначених на капітальне будівництво, і використовуються у процесі виконан-ня будівельних та монтажних робіт. До них належать:

1) силікатні матеріали (цемент, пісок, гравій, вапно, камінь, цегла, черепиця); лісові матеріали (ліс круглий, пиломатеріали, фанера); будівельний метал (залізо, жерсть, сталь, цинк листовий; металовироби (цвяхи, гайки, болти, залізні вироби);

2) санітарно-технічні матеріали (крани, муфти, трійники) електротехнічні матеріали (кабель, лампи, патрони, ролики, шнур, провід, запобіжники, ізолятори); хімічно-москательні (фар-ба, оліфа) та інші аналогічні матеріали.

На цьому ж субрахунку в підсобних сільських господарствах обліковується посадковий матеріал, придбаний за рахунок капіталь-них вкладень для закладання садів, ягідників, виноградників.

На субрахунку 205 «Інші виробничі запаси» обліковуються усі інші запаси, які використовуються для науково-дослідних робіт за господарськими договорами та капітального будівництва і не увій-шли до субрахунків 201—204.

На суму придбаних запасів дебетується субрахунок рахунка 20 «Виробничі запаси» і кредитується відповідний субрахунок ра-хунків класу 3 «Кошти, розрахунки та інші активи» або класу 6 «Поточні зобов'язання». За використаними запасами кредитується субрахунок рахунка 20 і дебетується відповідний субрахунок ра-хунків класу 8 «Витрати».

На рахунку 23