Кч - в основі коефіцієнта зміни чисельності працівників полягає встановлення темпів росту чисельності;

Кя.тар. - відображає зміну кваліфікаційного складу працівників, встановлюється у вигляді темпів росту узагальненої розцінки праці одного сукупного працівника. Сполучення коефіцієнтів Кч, Кп, К я.тар. відповідно узагальненому коефіцієнту К1. Іц визначається з урахуванням динаміки зміни індексу цін на усі товари. Використання вказаних коефіцієнтів в розрахунках дозволяє встановити ступінь впливу кожного з факторів окремо на зміну темпів зросту нормованої величини коштів на оплату праці. Враховуючи обмеження кошт бюджету, запропоновано в перехідний період до ринку сформувати мотиваційний фонд, який входить у склад нормованої величини коштів на оплату праці в мінімально припустимих розмірах. Головний принцип встановлення цієї величини - від бази, котра склалась, але не нижче порогу чутливості, встановленого автором на рівні 30-40% від тарифного фонду. Встановлений і обґрунтований взаємозв'язок цієї частини з тарифним фондом оплати праці, а також формула прогнозування мотиваційної частини на перспективу:

ФОП мот = сі ФОП тар * Іц * К2, (*)

де ФОП мот - мотиваційний фонд, який включений до складу нормованої величини коштів на оплату праці;

сі - тарифний фонд оплати праці;

ФОП тар - питома вага мотиваційної частини від тарифного фонду в базовому періоді;

К2 - сукупний коефіцієнт, який характеризує факторну залежність мотиваційної частини від результатів господарювання;

Іц - індекс цін, прийнятий для розрахунків по заробітній платі. Крім того, О.І. Кисельовою запропоновано методичний підхід для встановлення сукупного коефіцієнту К2, котрий пов’язує зріст мотиваційної частини нормованої величини коштів на оплату праці з кінцевими результатами виробництва і динамікою національного доходу.

Облік праці та заробітної плати – один з найбільш трудоємних розділів обліку праці на підприємстві як за об’ємом інформації, так і по складності організації. Тому питання раціональної організації обліку праці та її оплати широко обговорюються як вченими так і практичними працівниками.

Найбільш гострим дискусійним питанням є удосконалення первинного обліку, оскільки від нього залежить якість інформаційної системи, що формується, для контролю, аналізу і управління.

Питанням удосконалення первинного обліку займаються вчені Проволоцька Я.Ф., Женудевич Р.Р., Кирейцев Г.Г., Сук Л.К. Вони пропонують свої варіанти побудови основних форм первинного обліку праці та їх оплати в рослинництві і в тваринництві. Автори вважають необхідним уніфікувати ряд первинних документів. Приміром, економіст Проволоцька Я.Ф. вказує, що зміст типової форми 67 “Обліковий лист тракториста-машиніста” не може бути використаний при різних формах організації праці і пропонує дещо змінити зміст цієї форми.

Діючі регістри журнально-ордерної форми обліку, затверджені Міністерством сільського господарства України в 1996 році, мають значні переваги в порівнянні з попередніми. Вони найбільш пристосовані для сільськогосподарських підприємств. Їх можна формувати як за місяць, так і за більш тривалий період. Разом з тим, вивчення досвіду в господарствах показує, що діюча журнально-ордерна форма потребує удосконалення. Так Ватов А.Я., Токалов В.Д. пропонують видавати регістри журнально-ордерної форми в зброшурованому вигляді. Це покращить забезпечення господарств документацією, а також полегшить підготовку регістрів безпосередньо в бухгалтерії. На думку Пізенчольца М.З. необхідно передбачати два варіанти ведення журналу-ордеру № 10 сх: об’єднаний і укрупнений. Потрібно на базі трьох журналів-ордерів, на думку автора, складати два. Журнали-ордера № 10/1 залишити в попередньому вигляді, а журнал-ордер № 10/2 і 10/3 об’єднати. При цьому від записів по дебетовій стороні в об’єднаному журналі-ордеру необхідно відмовитися, тому що вони є і в Головній книзі і в відповідних відомостях.

Одним із шляхів удосконалення обліку праці та її оплати є його автоматизація. Одним із авторів посібника і наукових статей з автоматизації є Завгородній В.П. Він вважає, що автоматизація обробки облікової і контрольної інформації на підприємстві повинна охоплювати весь комплекс завдань по систематичному і аналітичному обліку, контролю і аудиту.

Для реалізації завдань обліку, контролю, аналізу і аудиту праці і заробітної плати створюється інформаційна база з використанням АРМ бухгалтера. В своїх працях автор наводить технологічний процес обробки і отримання інформації на АРМ бухгалтера.

Таким чином, вивчення опублікованих наукових статей свідчить про невирішені проблеми щодо удосконалення обліку праці та її оплати в сільськогосподарських підприємствах.

2. Організація обліку праці та її оплати на підприємстві "ВВ-Суми".

Організаційно-економічна характеристика підприємства "ВВ-Суми".

Головним завданням аналізу фінансового стану підприємства є не тільки отримання об'єктивної картини про стан справ на підприємстві та його місце на ринку, але і аналіз факторів, які покращують фінансове положення. Об’єктом дослідження було обрано підприємство "ВВ-Суми", яке засноване в жовтні 1997 року. Підприємство створено з метою здійснення торгівельної діяльності на ринку канцелярських товарів. Головний офіс знаходиться в місті Чернігові. Господарем та його засновником є приватна особа. В місті Суми розташовані 3 магазина фірми. В Сумської філії працює 14 чоловік. Це підприємство діє на підставі статуту, затвердженого засновником підприємства згідно з рішенням №1 від 26 жовтня 1997 року, а також зареєстрованого відділом державної реєстрації суб'єктів підприємницької діяльності Сумської міської Ради 29 жовтня 1998 року. Це підприємство є власністю приватної особи. Майно підприємства складається з коштів: внеску засновника і доходів від реалізації продукції. Вартість основних засобів на перше січня 2002 року становить 57574 гривні, амортизація - 11598 гривень. Трудові відносини з робітниками регулюються колективним договором та трудовими контрактами. Фонд оплати праці становить 8400 гривень за даними на перше січня 2002 року. За 2001 рік об’єм виручки від реалізації товарів склав