У нас: 141825 рефератів
Щойно додані Реферати Тор 100
Скористайтеся пошуком, наприклад Реферат        Грубий пошук Точний пошук
Вхід в абонемент


здійснюється зміна розмірів, зовнішнього вигляду і інших властивостей продукції, яка проходить обробку або зміна взаємного розташування деталей. Допоміжним часом називається час, який витрачається на створення умов для виконання основної роботи. До допоміжного часу відноситься час на встановлення, закріплення і зняття обробляємого виробу, на пуск і затримку агрегатів, переміщення інструментів. Якщо частину цих операцій можна виконувати одночасно з основною роботою, тоді цей час не відноситься до допоміжного і в норму не включається. Розміри допоміжного часу встановлюються на основі технологічних карт і спеціально розроблених нормативів. Основний і допоміжний час в залежності від ступеня механізації підрозділяється на три частини: машинний час, машинно-ручний, ручний. Поряд з оперативним в норму штучного часу включається час обслуговування робочого місця. В цей склад входять витрати на чистку, наладку обладнання, наведення порядку на робочому місці. Величина часу обслуговування встановлюється або на підставі нормативів, або в процентах до оперативного часу. До складу норми часу включається час на природні потреби і час на відпочинок. Норма виробітку це кількість продукції або операцій, яку повинен виробити робітник за одиницю часу. Норма виробітку може бути встановлена на різні відрізки часу (година, зміна, місяць). Вона розраховується шляхом ділення фонду робочого часу на норму часу. Якщо більше норма часу, то меншою буде змінна норма виробітку, і навпаки. Норма обслуговування використовується для нормування праці допоміжних робітників. Для цієї категорії робітників встановлюється, скільки одиниць обладнання або яка виробнича ділянка повинна обслуговуватися ними. Для правильного встановлення норми обслуговування необхідно точно враховувати складність роботи, яка виконується. Норма чисельності встановлює чисельність робітників, яка необхідна для виконання деякого об’єму робіт або обслуговування однієї або декількох одиниць обладнання. Норма управління встановлює кількість працівників, які повинні безпосередньо находитися під керівництвом одного керівника. Нормоване завдання встановлює необхідний сортамент і об’єм робіт, які повинні бути виконані одним робітником або бригадою за встановлений проміжок часу (зміну, добу, місяць). Як і норма виробітку, нормоване завдання може встановлюватися при різнорідній продукції і встановлювати об’єм робіт не тільки в натуральних одиницях, але і вартісних і годинних. Специфічним різновидом нормативів витрат на працю, який встановлюється на елементи ручних трудових процесів є мікроелементи. Використовують наступні типи норм: технічно обґрунтовані і дослідно-статистичні. Технічно обґрунтована норма - встановлюється з урахуванням найбільш повного використання обладнання і інструментів, раціональної організації праці, усунення витрат робочого часу. Технічно обґрунтовані норми мобілізують робітників на виявлення і використання резервів виробництва, стимулюють зростання продуктивності праці, викликають бажання підвищення своєї кваліфікації. Під час розрахунку технічно обґрунтованих норм треба окремо розрахувати усі елементи, які входять до її складу. Дослідно-статистичні норми - встановлюються на підставі середньоарифметичних статистичних звітних даних про витрати часу, а також особового досвіду нормувальника. Ці норми встановлюються, аналіз не проводиться, а також попередньо не вивчаються усі основні елементи операції, не проводиться облік виробничих можливостей і резервів. Ці норми встановлюються на одноразові роботи, по допоміжним цехам, на види робіт, які пов’язані з ручною працею. Велика кількість дослідно-статистичних норм може привести до появи "вигідних" і "невигідних" робіт, а це відображається на роботі підприємства і його структурних підрозділах. Тому на підприємствах використовують технічно обґрунтовані норми. Вивчення витрат робочого часу здійснюється за допомогою фотографії робочого дня, хронометражу, фотохронометражу. Фотографія робочого часу - вивчення шляхом спостерігання і виміру усіх витрат часу на протязі робочої зміни або її частини. Головне завдання фотографії робочого часу - виявлення на протязі зміни причин, які викликають витрати. Дані листа спостереження дозволяють скласти карту обробітки фотографії робочого дня, в який сумуються дані по кожному елементу витрат робочого часу. Усунення невиробничих і підвищення питомої ваги виробничих витрат забезпечує значний зріст продуктивності праці. В залежності від кількості об’єктів на підприємстві проводиться не тільки індивідуальне, але і бригадне, групове фотографування робочого дня. Самофотографування робочого дня проводиться робітником в листі спостереження. Він записує тільки витрати часу і причини, які їх викликають. В процесі самофотографування робітник активно приймає участь в виявленні резервів найкращого використання свого часу, вносить конкретні пропозиції по усуненню невиробничих витрат. Хронометраж - вимір часу, витраченого на окремі прийоми при виконанні виробничих операцій і базується на розкладанні праці на окремі елементи. Він потрібен для аналізу праці і виявлення тривалості елементів операцій, які повторюються. Хронометраж використовується в технічному нормуванні праці. Він дозволяє виявити умови, які встановлюють тривалість операції, встановити наскільки доцільні ті чи інші рухи окремих працівників. Перед початком виміру витрат часу на ту чи іншу операцію розробляється хронометражний лист спостереження. На цьому листі проводиться розбивка вивчаємої операції, що вивчається на окремі елементи, по кожному з яких робиться 10-20 замірів. Дані виконаних замірів вивчаються і аналізуються. Аналізування даних листа спостерігача показує, що тривалість окремих елементів операцій коливається. Щоб встановити нормальну тривалість операції, необхідно розрахувати середній час, витрачений робітником по кожному елементу. Особливе місце в нормування праці займає нормування управлінської праці, яке здійснюється в 4 етапи:

вивчення і аналіз змісту і характеру праці службовців по функціям управління і професіям, а також організаційно-технічних умов, в яких вона вивчається; встановлення конкретних цілей нормування, встановлення вимог до норм, які розробляються і вибір методів нормування; проектування вибору оптимальної технології виконання робіт, які найбільш повно відповідають прогресивним організаційно-технічним умовам; апробація норм, оцінка їх економічної ефективності, аналіз тенденцій зміни організаційно-технічних умов, в яких проходять управлінські процеси. При
Сторінки: 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24