Щоб нарахувати заробітну плату, яка підлягає виплаті кожному працівнику, розраховують заробіток за місяць і від цієї суми здійснюють необхідні відрахування. Розрахунок здійснюють у розрахунково-платіжній відомості. У лівій її частині по кожному працівнику записують суми всіх видів нарахованої заробітної плати за її видами, а у правій - утримання за їх видами і суми до видачі. Розрахунково-платіжні відомості складають щомісяця по кожній філії з групуванням прізвищ робітників і службовців у розрізі категорій працюючих. Групування заробітної плати у відомостях за видами заробітної плати сприяє оперативному складанню звітності по праці і заробітній платі, контролю за її використанням і розподілом за напрямами витрат. Нарахування заробітної плати здійснюється на підставі відповідних первинних та групових документів. Для нарахування основної заробітної плати працівникам з погодинною оплатою праці необхідно мати відомості про посадові оклади ( на основі штатного розкладу); дані табельного обліку відпрацьованого ними часу за відповідний період (місяць тощо). Для нарахування основної заробітної плати робітникам, яким встановлена відрядна оплата праці, необхідно мати підсумок про їх виробіток за розцінками за виконані роботи. Первинним документом доплат робітнику-відряднику є табель. В ньому відмічаються фактичні години нормової і понаднормової роботи кожного працівника і роботи у нічний час. У кожному первинному документі мають бути такі реквізити: прізвище виконавців роботи, їх табельні номери; місце роботи; період роботи (розрахунковий); найменування роботи, кількість і якість виконаної роботи; розцінка за одиницю виробітку (за одиницю роботи); години, хвилини за одиницю роботи і на всю виконану роботу; фактично витрачений час на всю роботу; об’єкт обліку витрат, на який має бути віднесена заробітна плата за даним документом (стаття витрат). В процесі аналізу обліку праці на підприємстві також розглядалась методика нарахування заробітної плати спеціалістам. При повному робочому місяці проставляється присвоєний оклад згідно з наказом по підприємству й відповідно до посади, а при неповному місяці - оклад розділяється на кількість робочих днів у даному робочому місяці й отриману денну заробітну плату помножити на кількість відпрацьованих (згідно з табелем) робочих днів. Заробітну плату робітникам за тарифом розраховують множенням годинної тарифної ставки на кількість годин зміни. Усі види додаткової заробітної плати облічуються за середнім заробітком на основі табеля і відповідних документів. Первинними документами є: наказ на відпустку; копія свідоцтва про рік народження підлітків; наказ про компенсацію за невикористану відпустку; наказ про звільнення з роботи та інші відповідні документи. Нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи (у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю або вагітністю і родами, службовими відрядженнями, вимушеним прогулом), провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на кількість робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, на число календарних днів за цей період. Середній заробіток для оплати відпустки облічують, виходячи з заробітку за 12 останніх календарних місяців, передуючих місяцю виходу у відпустку (додаток №7). Середньоденний заробіток перемножують на число робочих днів відпустки. Якщо робітник працює на даному підприємстві менше року, то відпустку його оплачують з розрахунку середнього заробітку за відпрацьовані повні календарні місяці. Святкові і неробочі дні, що припадають на період відпустки і не співпадають з недільними днями, при розрахунку тривалості відпустки не облічуються і не оплачуються. У тих випадках, коли святкові і неробочі дні співпадають з недільними днями, ці дні оплачуються, а тривалість відпустки за рахунок святкових і неробочих днів не збільшується.

Первинним документом для нарахування допомоги є листок непрацездатності. З сум нарахованої заробітних плати працюючих можуть здійснюватися відрахування, лише дозволені законодавством.

1) Прибутковий податок із заробітної плати за основним місцем роботи.

а) Неоподатковуваний податком мінімум - 17 грн.;

б) 18 грн. - 85 грн. (від 1 до 5 неоподатковуваних мінімумів) - 10% суми доходу, яка перевищує розмір одного неоподатковуваного мінімуму;

в) 86 грн.-170 грн. (від 5 до 10 неоподатковуваних мінімумів) - 6грн.80