1. Зведення і викладення статистичних даних

Несистематизовані зібрані статистичні дані часто складні для розуміння. Для отримання на їх основі висновків та пропозицій проводять аналіз статистичними способами і методами, перш за все, статистичним зведенням. Процес узагальнення статистичних даних і фактів називають зведенням.

Для організації зведення розробляють його програму. яка передбачає упорядкування даних статистичного спостереження, його класифікацію та систематизацію.

Розрізняють централізований та децентралізований спосіб зведення статистичних даних. При централізованому способі весь матеріал опрацьовують в одному центрі. Це дозволяє застосовувати комп'ютерну техніку. Дані статистичної звітності опрацьовують в основному децентралізовано, що дає можливість подавати районним (обласним) керівним органам необхідну статистичну інформацію.

Застосування комп'ютерної техніки дозволяє вести інтегроване опрацювання статистичних даних на основі обліку існуючих взаємозв'язків між окремими статистичними роботами. При цьому способі опрацювання статистичних даних висновки можна синтезувати для глибшого вивчення явища чи процесу в цілому. Слід більш повно використовувати існуючий парк комп'ютерів, здійснювати раціональне їх навантаження. Це внесе докорінні зміни в організацію опрацювання статистичних даних на основі методологічної, організаційної та технічної єдності її принципів.

Для наочного викладення зібраних цифрових даних та їх аналізу застосовують таблиці і графіки. Таблиці дають узагальнюючу характеристику суспільно-економічного явища чи процесу, а за допомогою графіків здійснюють зображення структури сукупності, розподілу, взаємозв'язку між явищами, зміни явищ у часі, територіальних порівнянь.

Для повної характеристики явища, що вивчається, дані про одиниці сукупності необхідно зводити і відображати у табличній формі. Узагальнююча характеристика одиниць статистичної сукупності звичайно наводиться у таблицях. У них відображають не весь обсяг інформації, а лише найбільш доцільні, вміло підібрані дані.

Викладення статистичних даних у табличній формі дозволяє розглянути властивості і якості ознак об'єкта спостереження, його взаємозв'язків та ін. Отже, статистичні таблиці - це особлива форма раціонального, систематизованого і наочного викладу узагальнюючих характеристик статистичної сукупності.

Процес зведення і опрацювання статистичних даних завершується побудовою статистичних таблиць. Подібно граматичному реченню, кожна таблиця має підмет і присудок. У підметі таблиці приводиться перелік елементів або груп явища, тобто тих ознак, про які йде мова у таблиці. Кількісні характеристики цих ознак наведені у присудку таблиці. Підмет і присудок таблиці розташовують, виходячи з мети і завдань опрацювання статистичних даних. У таблиці підмет знаходиться зліва, а присудок - зверху. У підметі таблиці вказують зміст рядків, а в присудку зміст граф. Графи, які містять підмет, нумеруються великими літерами алфавіту, а графи, які містять присудок - цифрами.

Якщо в присудку наведені характеристика явища на якийсь визначений момент часу або стан цього явища за якийсь період, то такі таблиці називаються статичними, а якщо присудок таблиці характеризує розвиток явища в часі або його стан за ряд періодів, то динамічними.

Номер таблиці приводять над її назвою у правому верхньому кутку. Макет статистичної таблиці має такий вигляд:

Таблиця

Загальний заголовок таблиці

Бічні заголовки (рядки) | Верхні заголовки (назва граф) | Підсумкова графа

А | 1 2 | 2 4 5 | 3 | 4 | 5 | 6

Нумерація граф

Підсумковий рядок

Залежно від цілей опрацювання статистичних даних таблиці бувають простими, груповими і комбінаційними.

Простими називаються таблиці, у підметі яких немає групувань. Вони діляться на перелікові, територіальні та динамічні.

Групові - це таблиці, в яких сукупність, що вивчається, розподілена у підметі на групи (види) за досліджуваною ознакою.

Комбінаційні таблиці характеризують взаємозв'язок результативної ознаки з двома чинниковими ознаками, що розміщенні у підметі групування.

Правильна побудова статистичних таблиць є важливим чинником успішного опрацювання і аналізу статистичних даних.

Вміти читати статистичну таблицю - це значить поволі засвоювати зміст окремих її рядків для того, щоб охопити і зрозуміти зміст таблиці в цілому. На основі поєднання в думці підмета з присудком приходимо до висновків, тобто формулюємо все статистичне речення таблиці.

У правильно побудованих статистичних таблицях не повинно бути ні одного зайвого слова, яке б заважало думці. гальмувало дію і в той же час не повинно бути неповноти і прогалин.

Сукупність раціональних способів, встановлених теорією і вироблених практикою, для надання таблицям більшої виразності, наочності, що полегшує читання і засвоєння змісту таблиць, називають технікою оформлення статистичних таблиць.

Для забезпечення найбільш наочного і системати-зованого вираження узагальнюючих характеристик сукупності при оформленні статистичних таблиць треба враховувати такі аспекти:

1. Для забезпечення можливості порівняння статистичних даних, які характеризують розвиток явищ за визначені періоди часу, або за станом на якийсь момент часу, макет статистичної таблиці повинен бути узгоджений з існуючими таблицями.

2. Необхідний точний, чіткий і ясний заголовок таблиці, який характеризує її основний зміст. Якщо при опрацюванні статистичних даних маємо декілька таблиць, то їх нумерують. В заголовку таблиці вказують також територіальні і часові характеристики наведених даних.

3. У заголовках граф таблиці необхідно давати характеристики показників (часові, територіальні та спеціальні). Тут вказують також специфічні характеристики показників (планові, фактичні, розрахункові), одиниці їх виміру.

4. При відсутності відомостей у відповідній клітинці таблиці ставлять три крапки, а при відсутності фактів - риску.

5. Статистичні таблиці повинні бути замкнутими, тобто мати підсумкові результати.

Групування — найважливіший етап статистичного зведення. Це метод дослідження масових суспільних явищ шляхом об'єднання оди-ниць сукупності в однорідні групи за істотними ознаками.

Воно дає змогу в первинному статистичному матеріалі відокреми-ти суттєві риси від несуттєвих, відчути перехід кількісних змін у якіс-ні, у багатьох випадковостях виявити необхідність у вигляді тих або інших закономірностей досліджуваного явища.

Крім того, метод групувань створює умови для