Досліджуючи статистичні дані про осіб, які скоїли злочини, до-цільно аналізувати показники звітності, що характеризують реци-дивну злочинність. Це дає уявлення про тенденції поведінки осіб, які здійснюють злочини неодноразово. Такий аналіз проводиться на ос-нові даних статистичної звітності органів юстиції. У ньому міститься інформація як про засуджених, з яких знята минула судимість чи по-гашена, так і про тих, які мають незняту чи непогашену судимість. Необхідно мати на увазі, що, згідно зі статтею 88 КК України, особи, по відношенню до яких судимість погашена чи знята, визнаються та-кими, що не мають судимості. Рецидивістом називається особа, яка має непогашену чи незняту судимість. Доцільно проаналізувати, для яких саме злочинів характерним є багаторазовий рецидив.

Під час статистичного аналізу даних про засуджених використо-вують інформацію по вироках, що набули сили після розгляду справ у касаційній інстанції.

У разі засудження особи за двома чи більше статтями КК Украї-ни облік основних мір покарання відмічається за суворішим пока-ранням. Підсудний вважається виправданим у разі повного його виправдання.

У судовій статистиці дані про освіту, вік, заняття засудженого фіксуються на момент учинення злочину, а не винесення вироку.

Інформацію про кількість ув'язнених (засуджених, що перебува-ють у місцях позбавлення волі) можна використовувати для статис-тичного аналізу складу осіб, що утримуються у місцях позбавлення волі, стану злочинності серед них, порівняльного аналізу наповне-ності та поповнення протягом звітного періоду виправних закладів.

Групи засуджених (чи ув'язнених) за соціально-демографічною ознакою (стать, освіта, вік, заняття на момент скоєння злочину) по-рівнюються відповідно до груп населення за аналогічною ознакою.

У статистиці доцільно також використовувати групування за територіальними ознаками, яке уможливлює порівняння рівнів інтен-сивності та поширеності злочинів. Вікові групи засуджених за цією ознакою зіставляються з відповідними віковими групами населення, яке проживає на цих територіях.

Групування за часом скоєння злочину проводиться тільки щодо злочинів, на які впливає "сезонність", - крадіжки, зґвалтування, ху-ліганство. Це дає змогу отримувати інформацію для розробки за-ходів із запобігання злочинності.

Аналогічний підхід до групувань використовується і щодо інших галузей правової статистики.

2. Практичне завдання

Визначте, прийняв за базис 2001 рік, статистичні показники (абсолютний приріст, темп росту, темп приросту, середній рівень, середній абсолютний приріст, середні темпи росту і приросту) ряду динаміки, що характеризують стан злочинності в Україні. Зробіть висновок щодо характеру, направленості і інтенсивності змін.

Рік | 2001 | 2002 | 2003 | 2004

Число зареєстрованих злочинів по Черкаській області | 12.1 | 9.4 | 10.8 | 11.7

Рік | Число злочинів | Абсолютний приріст (зниження) | Темп росту у % (ланцюговий спосіб) | Темп приросту у % (нерухома база)

2001 | 12.1 | - | - | -

2002 | 9.4 | - 2.7 | 0.77 | - 28.8

2003 | 10.8 | - 1.3 | 1.44 | - 12.0

2004 | 11.7 | - 0.4 | 1.08 | - 3.41

Середній рівень: 11.0

Середній абсолютний приріст (зниження): -1.46

Середній темп зростання (зниження): -0.6

Середній темп приросту (зниження): -40

Для оцінки швидкості та інтенсивності розвитку правових явищ використовуються взаємопов'язані характеристики: аб-солютний приріст, темп зростання, темп приросту, абсолютне значення 1% приросту. Обчислення цих характеристик ґрунтується на зіставленні рівнів ряду динаміки. При цьому рівень, з яким зіставляють, називається базисним. Це може бути або початковий рівень (y0), тоді показники називаються базисними, або попередній рівень (yі-1), тоді показники називаються лан-цюговими.

1. Абсолютний приріст відображає абсолютну швидкість зміни рівнів ряду за певний період часу. Він обчислюється як різниця рівнів:

і = уі - у0 - базисний; і = уі – уі-1 - ланцюговий.

2. Темп зростання k дозволяє оцінити відносну швидкість зміни рівнів динамічного ряду і обчислюється як частка від ділення кожного наступного рівня на базисний або попередній:

3. Темп приросту Т визначається як співвідношення абсолютного

приросту до відповідного рівня ряду:

Т = — 100 - базисний:

Tі = — 100 - ланцюговий. Або Ті = (Kі -1) 100.

4. Середній рівень обчислюється за формулою:

5. Середній абсолютний приріст обчислюється за формулою:

де n - число ланцюгових абсолютних приростів.

6. Середній темп зростання обчислюється за формулою серед-ньої геометричної:

де n - число ланцюгових темпів зростання.

7. Середній темп приросту визначається на основі середнього темпу зростання: T = (k-1) 100.

Використана література:

В.Б.Захожай, В.С.Федорченко Правова статистика, МАУП, -К:, 2003;

О.І.Кулинич, Р.О.Кулинич Правова статистика, „Поділля” Хмельницькій, 2002;

Г.Г.Трофімов Правова статистика, навч.-мет. посібник для самост. вивчення дисципліни, -К:, 2001;

О.М.Джужи Правова статистика, курс лекцій, -К:, 2000;