ЗМІСТ

ВСТУП 2

1. Сутність, види і завдання аудиту 3

2. ОРГАНІЗАЦІЯ АУДИТОРСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ 8

3. НОРМАТИВИ АУДИТУ ТА ЇХ ЗНАЧЕННЯ В РЕГУЛЮВАННІ АУДИТОРСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ 21

ВИСНОВКИ ТА ПРОПОЗИЦІЇ 25

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ 28

ВСТУП

Актуальність теми. У процесі фінансово-господарської діяльності кожне підприємство вступає в певні економічні взаємовідносини з іншими суб'єктами господарювання (підприємствами, установами, організаціями, державними органами, фізичними особами та ін.). У результаті цього відбуваються господарські операції, основними наслідками яких є виникнення зобов'язань, дебіторської заборгованості, проведення розрахунків по них та інші зміни в активах і капіталі.

Аудит - це перевірка публічної бухгалтерської звітності, обліку, первинних документів та іншої інформації щодо фінансово-господарської діяльності суб'єктів господарювання з метою визначення достовірності їх звітності, обліку, його повноти і відповідності чинному законодавству та встановленим нормативам. Аудит здійснюється незалежними особами (аудиторами), аудиторськими фірмами, які уповноважені суб'єктами господарювання на його проведення. Аудит може проводитись з ініціативи господарюючих суб'єктів, а також у випадках, передбачених чинним законодавством (обов'язковий аудит).

Метою написання цієї курсової роботи є розгляд сутності та місця аудиту у ринкових умовах ринкової економіки.

Для досягнення мети в роботі поставлено наступні завдання:

-розглянути сутність, види і завдання аудиту;

-визначити основи організації аудиторської діяльності;

-визначити законодавчу та нормативну базу проведення аудиту.

Предметом дослідження є аудиторська діяльність.

1.СУТНІСТЬ, ВИДИ І ЗАВДАННЯ АУДИТУ

Термін "аудит" не є для нас новим і незнайомим. Це слово виникло в латинській мові понад дві тисячі років тому. Значення слова — "вислуховуючий". У Римській імперії контроль за бухгалтерами, які вели облік державних видатків, здійснювали квестори, звіти яких надсилалися до Риму і там заслуховувались екзаменаторами [14, с.24].

У Середньовіччі в бухгалтерському обліку визначився певний застій. Але під час перших Хрестових походів облік був поновлений і особливого розвитку набув у Європі в часи епохи Відродження. У 1631 р. з Голландії в Плімут, Масачусетс було направлено бухгалтера для аналізу надходжень податків із колонії. Це була перша бухгалтерська контрольна перевірка в Америці.

На державному рівні створювались спеціальні органи, які контролювали державні видатки та збір податків. Цей вид контролю насамперед був пов'язаний з державною діяльністю. Подальший розвиток торгівлі і насамперед промислова революція висунули нові вимоги. Різко зросла кількість великих підприємств, яким були потрібні значні кошти для свого фінансування, а також велика кількість управлінців, що їх наймали власники підприємств. Таким чином відбулося розмежування функцій між власниками і підприємцями. З метою попередження зловживань з боку підприємців власник був змушений звернутися до перевірки фінансової звітності незалежними аудиторами.

У найрозвиненішій державі того часу — Великобританії — група знаних бухгалтерів (в основному шотландців за походженням) створили професійне об'єднання, метою якого була перевірка фінансових звітів. Ця подія і стала початком розвитку незалежного аудиту.

У Великобританії закон про обов'язковий аудит був прийнятий у 1862 p., у Франції — у 1867 p., у США — в 1887 р. У Росії інститут аудиторів був введений в армії, де вони займалися справами, пов'язаними з розслідуванням майнових спорів. Спроби створення організації аудиторів в Росії розпочалися з 1888 p., але визнання присяжні бухгалтери, як тоді називали аудиторів, не набули [20, с.31].

Величезний внесок у розвиток аудиту зробив американський учений і видатний практик Роберт Монтгомері, який заснував сучасну теорію аудиту.

На території України державний контроль існував уже з початку XIX століття, але незалежний аудит, як і загалом у Росії, поширення не набув. У Радянському Союзі взагалі і в Україні зокрема існував тільки народний, державний і партійний контроль, який здійснювали Комітет народного контролю УРСР, Головне контрольно-ревізійне управління, Міністерство фінансів України, відомчі контрольно-ревізійні управління.

Перехід до нових економічних відносин насамперед був обумовлений змінами у відносинах власності. В лютому 1991 р. Верховна Рада України ухвалила Закон України "Про власність", в якому суб'єктами права власності України визначені: народ України, громадяни, юридичні особи та держава. Закон надає реальні права індивідуальної власності широким верствам населення. Почали розвиватися підприємства недержавної форми власності, формуватися прошарок власників. Подальший стрімкий розвиток цього процесу був пов'язаний з роздержавленням та приватизацією державного майна. Всі ці процеси об'єктивно обумовили необхідність становлення і подальшого розвитку незалежного аудиту. Аудит в Україні почав активно розвиватися після виходу Закону України "Про аудиторську діяльність" від 22 квітня 1993 р. № 3125-12.

Аудит — це незалежна перевірка публічної бухгалтерської звітності, обліку, первинних документів та іншої інформації щодо фінансово-господарської діяльності суб'єкта господарювання з метою визначення достовірності звітності, обліку, його повноти і відповідності чинному законодавству та встановленим нормативам. Таким чином, метою аудиту фінансової звітності є висвітлення аудитором того, чи відповідає фінансова звітність в усіх суттєвих аспектах інструкціям, які регламентують порядок підготовки і представлення фінансових звітів. За результатами аудиту складається аудиторський висновок про реальний фінансовий стан суб'єкта господарювання. Отже, метою проведення аудиту є складання аудиторського висновку про фінансовий стан суб'єкта, що перевіряється [26, с.30].

Основні завдання аудиту — збирання та обробка достовірної інформації про господарсько-фінансову діяльність суб'єкта господарювання і формування на цій основі аудиторських висновків.

Крім того, аудит повинен адекватно відображати всі аспекти діяльності суб'єкта, що перевіряється. Для того, щоб скласти достовірний аудиторський висновок, аудитор повинен отримати безумовну гарантію того, що інформація, яка міститься у бухгалтерській документації та первинних документах, достатня та достовірна.

Необхідність проведення аудиту обумовлюється потребою користувачів інформації про реальний фінансовий стан суб'єкта господарювання. Користувачами цієї інформації можуть бути:

-уповноважені на підставі законів України представники органів державної влади;

-власники, засновники господарюючого суб'єкта;

-інші юридичні та фізичні