Система Національних нормативів аудиту України складається з 32 нормативів, згрупованих у 9 груп.

1. Вступний матеріал (№1, 2).

2. Відповідальність (№ 3, 4, 5, 6, 7, 8).

3. Планування (№ 9, 10, 11).

4. Внутрішній контроль (№ 12, 13).

5. Аудиторські докази (№ 14, 15, 16, 17, 18, 19, 20, 21, 22).

6. Використання роботи інших фахівців (№ 23, 24, 25).

7. Аудиторські висновки та звіти (№ 26, 27).

8. Окремі вимоги до аудиторських висновків та звітів (№ 28, 29).

9. Нормативи, які регулюють спеціальні умови проведення аудиту (№30,31, 32).

Правила використання документів наведені у нормативі № 1 "Вимоги національних нормативів аудиту". У ньому насамперед пояснюються терміни: "аудитор", "підприємство", "гарантія"; наводиться перелік видів фінансових звітів, який підтверджується аудиторами, і вимог до аудиту та сукупних послуг; визначаються випадки, коли ім'я аудитора починає асоціюватися з фінансовою інформацією клієнта.

Кодекс професійної етики аудиторів України" разом з Національними нормативами запроваджує:—

морально-етичні принципи аудиту;,—

правила проведення аудиту і надання аудиторських послуг.

"Кодекс професійної етики аудиторів України" складається з двох глав: вступної з 6 розділів та Кодексу з 14 розділів.

"Кодекс професійної етики аудиторів України" визначає вимоги щодо поведінки аудиторів у різних умовах проведення аудиту і надання аудиторських послуг.

Цей документ детально роз'яснює застосування завдань і фундаментальних засад аудиту на практиці для багатьох типових ситуацій під час вирішення етичних конфліктів.

Дотримання вимог "Національних нормативів аудиту" і "Кодексу професійної етики аудиторів України" контролюється Аудиторською палатою України в межах її компетенції.

Перевіряючи правильність бухгалтерського обліку і відображення у фінансовій звітності результатів діяльності товариств, аудитор повинен контролювати дотримання підприємством-клієнтом таких основних законодавчих та нормативних актів:

-Закону України "Про аудиторську діяльність", яким регламентовано діяльність та повноваження аудиторської палати, яка очолює весь аудит. Дія даного закону поширюється на всі суб'єкти господарської діяльності, незалежно від форм власності і підпорядкування, які функціонують на території України.

-Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", який визначає правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні. Даний закон розкриває основні поняття щодо організації та ведення бухгалтерського обліку.

-Національні нормативи аудиту, якими регламентується методологія аудиторської діяльності, обґрунтовуються основні принципи, процедури аудиту, порядок укладання договору та написання аудиторського ризику, відповідальність аудиторів та аудиторський ризик;

-Положень (стандартів) бухгалтерського обліку, затверджених відповідними наказами Мінфіну України:

П(С)БО 1 "Загальні вимоги до фінансової звітності". Цим Положенням визначаються мета і принципи підготовки фінансової звітності та вимоги по визначенню і розкриттю її елементів. Норми цього повинні Положення застосовувати до фінансової звітності підприємств усіх форм власності (крім банків і бюджетних установ) і консолідованої фінансової звітності.

П(С)БО 2 "Баланс". Даним Положенням визначаються зміст і форма Балансу та загальні вимоги до розкриття його статей.

П(С)БО 3 "Звіт про фінансові результати", розкриває суть змісту і форми Звіту про фінансові результати, а також загальні вимоги до розкриття його статей.

П(С)БО 4 "Звіт про рух грошових коштів". Цим Стандартом визначаються зміст і форма Звіту про рух грошових коштів та загальні вимоги до розкриття його статей.

П(С)БО довгострокові "Зобов'язання", яке визначає методологічні засади формування у бухгалтерському обліку інформації про зобов'язання та їх розкриття у фінансовій звітності.

П(С)БО 15 "Дохід". Це Положення розкриває методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про доходи від звичайної діяльності підприємства та її розкриття у фінансовій звітності.

П(С)БО 16 "Витрати" - визначає педологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про витрати підприємства та її розкриття у фінансовій звітності .

інші.

- Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій.

Наведений перелік нормативних документів не є вичерпним, оскільки потрібно враховувати дію інших нормативних актів, що опосередковано впливають на облік операцій товариств.

ВИСНОВКИ ТА ПРОПОЗИЦІЇ

Аудит — це незалежна перевірка публічної бухгалтерської звітності, обліку, первинних документів та іншої інформації щодо фінансово-господарської діяльності суб'єкта господарювання з метою визначення достовірності звітності, обліку, його повноти і відповідності чинному законодавству та встановленим нормативам.

Необхідність проведення аудиту обумовлюється потребою користувачів інформації про реальний фінансовий стан суб'єкта господарювання. Користувачами цієї інформації можуть бути:—

уповноважені на підставі законів України представники органів державної влади;—

власники, засновники господарюючого суб'єкта;—

інші юридичні та фізичні особи, які мають матеріальну зацікавленість у результатах господарсько-фінансової діяльності суб'єкта господарювання (кредитори, інвестори, постачальники та інші особи).

Під час перевірки аудитор для здійснення своїх функцій використовує загальнонаукові і власні методичні прийоми аудиту.

Загальнонаукові методичні прийоми включають в себе аналіз і синтез, індукцію і дедукцію, аналогію і моделювання, абстрагування і конкретизацію, системний аналіз, функціонально - вартісний аналіз.

Методичні прийоми аудиторського прийому можна об'єднати в такі групи: органолептичні, розрахунково-аналітичні, документальні, узагальнення і реалізації результатів контролю.

Аудит проводиться на підставі договору між ним та аудитором (аудиторською фірмою).

Аудиторські послуги у вигляді консультацій можуть надаватися на підставі договору, письмового або усного звернення замовника до аудитора (аудиторської фірми).

В договорі на проведення аудиту та надання інших аудиторських послуг передбачаються предмет і термін перевірки, обсяг аудиторських послуг, розмір і умови оплати, відповідальність сторін.

Як свідчить зарубіжний і вітчизняний досвід аудиторської практики, аудиторська перевірка складається з окремих послідовних етапів, які в узагальненому вигляді можна назвати так: підготовчий, проміжний, етап фізичної перевірки, основний (етап аудиту окремих статей звітності), заключний етап.

Документальне оформлення аудиту вважається із найважливіших умов його кваліфікованого проведення. Для аудитора, який складає аудиторський висновок та звіт за результатами проведеного аудиту, робочі документи з