Метою складання плану є документальне оформлення всього процесу планування, з урахуванням конкретних завдань аудиту.

Аудитор повинен розробити й задокументувати загальний план аудиту, описавши очікуваний обсяг й проведення аудиту.

Питання, що їх аудитор має врахувати для розроблення загаль-ного плану Питання, що їх аудитор має врахувати для розроблення загального плану аудиту:*

знання комерційної діяльності;*

розуміння систем бухгалтерського обліку та внутрішнього контролю;*

ризик і суттєвість;*

характер, година та обсяг процедур;*

організаційні питання;*

підготовка й затвердження.

Етап виконання аудиту містить такі процедури:*

тестування системи внутрішнього контролю;*

розроблення й застосування методик аудиту.

Під година планування тестів системи внутрішнього контролю аудитор має визначитися щодо:*

мети їх здійснення;*

обсягу;*

термінів.

Плануючи тесті контролю, аудитори намагаються охопити весь звітний період. Види тестів контролю подане в таблиці 4

Таблиця 4

| Тести

Наскрізні | Відповідносте (узгодженості)

Позначка | Існування контролю | Ефективність контролю

Об'єкт | Система контролю в цілому | Сильні аспекти контролю

Методи контролю | Опитування, спостереження, вивчення документів (зустрічна перевірка) |

Опитування, спостереження, документальний контроль (перерахунок)

Значення нега-тивного резуль-тату тестування | Відсутність контролю | Неефективність контролю

Третім етапом аудиторської перевірки є узагальнення й реалізація результатів аудиту. Цей етап містить такі процедури:*

групування й систематизацію виявлених відхилень;*

узагальнення інформації;*

формування а) діл Орської о висновку.

Групування й систематизація виявлених відхилень повинні містити:*

систематизацію виявлених відхилень на суттєві й несуттєві;*

визначення зловживань;*

повідомлення про зловживання.

Після того, як аудитор завершивши перевірку у визначених відділах, потрібно звести отримані результати в один аудиторський висновок.

До аудиторського висновку пред'являються такі вимоги: *

об'єктивність, чіткість та обґрунтованість наведених фактів, що базуються на відповідних документах;*

зрозумілість - доступність для розуміння й логічність викладення інформації, уникнення жаргонної мови;*

стислість - думки мають висвітлюватися стисло, доречно, без надмірних дрібниць;*

конструктивність - висновки мають бути глибокі за змістом та обґрунтовані й надавати допомогу керівництву банку в його управлінні:*

ілюстративність - використання ілюстрацій (блок-схем, графіків, діаграм) для мінімізації обсягу суцільного тексту.

Типи аудиторських висновків:*

квартальний;*

спеціальний;*

звіти керівництву;*

проміжні звіти.

Зміст аудиторського висновку:*

загальна інформація щодо підрозділу, посилання на попередні аудиторські перевірки або на інформацію щодо економічних чи нормативних питань;*

опис поточної інформації;*

призначення, характер та обсяг аудиту;*

висновки, зокрема достатність й адекватність внутрішнього контролю, дотримання положень банку та інших нормативних вимог;*

обґрунтування причин, які призвели до недоліків у роботі;*

рекомендації з усунення виявлених недоліків;*

прізвища осіб, які несуть відповідальність за висновки, дата складання.

Інформація про результати аудиту і сформовані рекомендації щодо покращання діяльності окремих структурних підрозділів по-даються керівникові підрозділу, що перевірявся. Внутрішній ауди-тор обговорює з керівником підрозділу проведену роботу. Інфор-мацію, на яку він покладався, доречність своїх рекомендацій.

Розповсюдження аудиторських висновків здійснює:*

аудиторський комітет:*

президент банку*

зовнішня сторона

Важливе значення у процесі проведення внутрішньобанківського аудиту має виконання аудиторських рекомендацій.

Слід розглянути такі питання стосовно аудиторських висновків і рекомендацій:*

чи було призначено осіб, які нестимуть відповідальність за вті-лення аудиторських рекомендацій;*

чи було встановлено терміни втілення рекомендацій аудиторів;*

чи було вжито відповідних заходів виходячи з аудиторських висновків.

Згідно з постановою НБУ № 358 від 20.071999 р. служба внутрішнього аудиту банку у виконанні функціональних обов'язків має керуватися такими стандартами:

Стандарт № 1 - керівництво службою внутрішнього аудиту.

Кандидатура керівника служби внутрішнього аудиту повинна погоджуватися з радою банку і відповідати вимогам, установленим Національним банком України.

Стандарт № 2 - незалежність.

Внутрішні аудитори мають бути незалежними від тієї діяльнос-ті, яку вони перевіряють. У проведенні аудиторської перевірки внутрішні аудитори мають бути об'єктивними.

Стандарт № 3 - професійна компетентність.

Внутрішній аудит має виконуватися на високому професійному рівні з належною професійною увагою. Працівники відділу внутріш-нього аудиту мають володіти навичками та знаннями, що є суттєви-ми для виконання внутрішніх аудиторських перевірок. Окрім цього, фахівцям цієї служби мають бути притаманні такі якості, як корек-тність, доброзичливість і прагнення до підвищення своєї кваліфікації.

Стандарт № 4 - обсяг робіт.

Обсягом внутрішнього аудиту мають передбачатися перевірка й оцінка відповідності та ефективності системи організації внутрішнього контролю, а також якість діяльності з виконання доручених обов'язків.

Стандарт №5- планування і виконання аудиторської перевірки.

Аудиторська перевірка повинна передбачати планування ауди-ту, перевірку й оцінку інформації, надання рекомендації та конт-роль після перевірки.

Стандарт № 6 - складання аудиторського висновку.

В аудиторському висновку висвітлюються виявлені недоліки, по-рушення та зловживання, що характеризують проведення відповід-них банківських операцій, акцентується увага на позитивному досві-ді роботи підрозділу. У звіті необхідно надати кваліфіковану оцінку стану системи внутрішнього контролю відповідного підрозділу банку. Стандарти внутрішнього аудиту впроваджуються в діяльність комерційного банку з метою:*

вдосконалення практики проведення внутрішнього аудиту; *

% забезпечення якісного аналізу й оцінки системи внутрішнього контролю;*

здійснення постійного моніторингу банківських ризиків; перевірки відповідності здійснених банківських операцій політиці та встановленим процедурам банку, а також чинному законо-давству України;*

складання уніфікованих аудиторських висновків;*

розроблення і сприяння впровадженню упереджувальних за-ходів, спрямованих на профілактику виникнення ризиків і забезпе-чення фінансової стабільності банку.

2 Організація контролю з грошовими коштами

2.1 Аудит каси й касових операцій

Специфіка здійснення комерційними банками операцій з розра-хунково-касового обслуговування клієнтів полягає в тому, що, не-зважаючи на інтенсивний розвиток сучасних платіжних технологій та форм безготівкових розрахунків, левова частка в грошовому забезпеченні господарського обороту суб'єктів підприємницької діяльності продовжує припадати на готівкові кошти. Ось чому банки, що прагнуть надавати комплексні банківські послуги, по-винні забезпечити якісне виконання всіх необхідних операцій з ка-сового обслуговування фізичних та юридичних осіб.

Касове обслуговування - це сукупність банківських операцій з прийняття готівкових коштів від клієнтів і зарахування їх на відпо-відні банківські рахунки та видання з клієнтських рахунків через касу банку готівкових коштів згідно з розпорядженням клієнтів на цілі, передбачені чинним законодавством.

Організація касової роботи комерційних банків регламентуєть-ся Національним банком України за його Інструкцією про касові операції в банківських установах, затвердженою постановою Правління НБУ № 337 від