Іншою процедурою, характерною для подання звітності внутрішніх аудиторів, є спільний з керівниками аналіз критикованих моментів і внесених рекомендацій до їх включення у кінцевий звіт внутрішнього аудитора.
Основну увагу внутрішньому аудитору слід приділяти перевірці тих показників фінансово-господарської діяльності підприємства, які можуть позитивно вплинути на ефективність виробництва. Така перевірка має спрямовуватися на попередження (профілактику) відхилень від нормативно-правових актів чи зловживань. Важливо також ретельно дослідити ті господарські операції, які мають бути документально оформлені й своєчасно відображені в облікових регістрах та у фінансовій звітності.
Отже, внутрішній аудит контролює раціональне витрачення матеріальних, трудових і фінансових ресурсів, дотримання законності господарських операцій, виявлення допущених зловживань чи порушень. 
На промислових підприємствах внутрішній аудит одночасно здійснює технічний нагляд за виробничим процесом і якістю продукції. Матриця дій внутрішнього аудиту має такий вигляд (таблиця 2). 

Таблиця 2

Матриця дій внутрішнього аудиту

Перевірка на повноту відображення | Перевірка на точність відображення

Аудиторську перевірку слід починати з дослідження первинних документів.

Така перевірка суттєво знизить величину ризику для внутрішнього аудитора і він буде впевнений у тому, що звітність позбавлена матеріальних помилок і пропусків.

Нульовий ризик означатиме абсолютну впевненість в достовірності інформації. Але в данному випадку практика показує, що чим менший аудиторський ризик, тим більше документів слід взяти для тестування. | Аудиторську перевірку слід починати з аналізу балансу і фінансової звітності,зоб упевнитись в точності відображень в них повноти даних усіх статей.

Така перевірка дає можливість виявити завищення сум витрат і активів.

Таким чином, внутрішній аудит є системним і строго документальним, безперервним, універсальним (суцільним) заходом.
Після того як аудитор отримав детальне уявлення про структуру внутрішнього контролю клієнта, він може оцінити ризик неефективності цієї системи.

Орієнтовні основні методологічні положення щодо організації внутрішнього аудиту полягають у тому, що насамперед слід укомплектувати штат внутрішніх аудиторів, відтак оптимально розподілити контрольні функції, виробити методичні вказівки з питань внутрішнього аудиту.
На підприємстві мають складатися графіки здавання звітів матеріально відповідальними особами, а також графіки передачі документів на автоматизовану обробку.

Таблиця 3

Оцінка системи внутрішнього контролю на прикладі аудиту операцій з оплати праці з робочими та службовцями підприємства

документи | Наявність (відсутність) документів

+ (-) | Своєчасність оформлення | повнота і правильність наведених реквізитів | відсутність підчисток, помарок і необумовлених виправлень

колективний договір | + | + | + | +

трудові договори, контракти | + | + | + | +

трудові книжки | + | + | + | +

документи обліку особового складу | + | + | + | +

Розпорядження, накази про прийом на роботу, звільнення, надання відпусток | + | + | + | +

Розпорядження, накази про звільнення | + | + | + | +

накази про надання відпусток | + | + | + | +

первинні документи | + | + | + | +

табелі обліку робочого часу | + | + | + | +

платіжні та розрахункові відомості | + | + | + | +

положення про ведення обліку кадрів на підприємстві | + | + | + | +

штатний розклад | + | + | + | +

наряди на відрядні роботи | + | + | + | +

відомості норм і розцінок | + | + | + | +

Висновок аудитора: організація системи внутрішнього контролю на підприємстві незалежна

Не менш важливо розробити проекти планів проведення інвентаризацій грошових коштів, матеріальних цінностей, розрахунків. При цьому пріоритетне значення надається розробці проекту плану проведення річної інвентаризації всіх статей балансу (як правило, станом на 1 жовтня відповідного року).

4 Методика узагальнення результатів внутрішнього аудиту фінансово-господарської діяльності підприємства

Нормативними актами про фінансово-господарський контроль і нормами цивільного і кримінального права передбачено, що результати внутрішнього аудиту (ревізії) оформляють актом, підписаним керівником бригади контролерів, керівником і головним бухгалтером підприємства, діяльність якого контролюється.

Акт внутрішнього аудиту фінансово-господарської діяльності підприємства — це службовий документ, підтверджуючий факт проведення аудиту посадовцями, а також що відображає результати контролю щодо наслідків окремих господарських операцій або діяльності підприємства в цілому, виявлені недоліки в господарюванні або дотриманні нормативно-правових актів.

Акт комплексного аудиту виробничої і фінансово-господарської діяльності підприємства, як правило, складає група контролерів (комісія, група), призначена органом власника. В ньому систематизовано висловлюють результати перевірки об'єктів підприємництва, складових в сукупності виробничу і фінансово-господарську діяльність підприємства. Акт комплексного аудиту є юридичним доказом недоліків, порушень законодавчих актів, унаслідок чого власнику причинний збиток, виявлений в процесі аудиту. Тому його слід складати з урахуванням вимог цивільного законодавства, а також відомчих інструкцій, положень і інших нормативних документів, затверджених міністерствами і відомствами. Національні нормативи аудиту не розповсюджуються на внутрішній аудит, а тільки на зовнішній — незалежні аудиторські фірми (аудиторів), які рідко проводять комплексний аудит фінансово-господарської діяльності підприємства.

Цивільним законодавством передбачається обов'язкова участь в аудиті осіб, відповідальних за фінансово-господарську діяльність підприємства, тому не можна допускати неточностей, що трапляються в окремих актах, — «аудит проводився в присутності», «аудит проводився з відома» і ін. Обов'язково указують документи, перевірені суцільним і вибірковим способом, з оформленням господарських операцій, щоб у разі потреби можна було