Рис. 3.2 Інформаційні зв'язки АРМБ по обліку витрат на виробництво

Можливість використання первинної документації обліку за окремими елементами визначається наявністю в них реквізитів «Стаття витрат», «Синтетичний рахунок та субрахунок витрат». Завдяки наявності цих реквізитів стає можливим групувати суми нарахованих затрат на вказаними в первинних документах статтям витрат та синтетичним рахункам і їх субрахункам.

Вхідною інформацією для складання звітності й бухгалтерських облікових регістрів по витратах на виробництво є також масиви умовно-постійної інформації, що входять до складу нормативно-довідкового господарства автоматизованої системи бухгалтерського обліку: запланованих да-них про витрати за статтями та елементами витрат, нормативних даних про норми витрат на виконання окремих видів ремонтів, облікових даних попередніх періодів за елементами витрат і статтям номенклатури витрат.

Дана інформація в сполученні з інформацією, що міститься в масивах змінної інформації по обліку витрат на виробництво, є підґрунтям для організації аналітичного й синтетичного обліку витрат на виробництво.

Інформацію для формування витрат необхідно систематизувати та згрупувати у відповідному вигляді. Упорядкований масив інформації повинен мати коди підприємства, цеху (ділянки), бригади, рахунку виробництва, статті витрат, елементу витрат. Окрім цих загальних ознак, масив інформації містить і специфічні для кожного елементу витрат: по заробітній платі – коди категорій персоналу і видів виплат, по матеріалам – код найменувань товар-но-матеріальних цінностей, по іншим витратам – код виду інших витрат.

Підсумки підраховуються по бригадам, цехам, статтям та по елементам витрат. Із впорядкованого масиву відбираються прямі витрати, які переносяться в спеціальні масиви, що видаються на друк.

Формування витрат по перевезенням в електронно-обчислювальній машині виконується в декілька етапів. На першому етапі здійснюється обробка первинних документів по заробітній платі, матеріалам, основним засо-бам, електроенергії, паливу, іншим витратам. Потім в пам'яті машини згідно з розробленими алгоритмами та програмами збираються витрати по перевезенням. Кінцевий етап – видача на друк вихідних (звітних) машинограм про затрати на перевезенням (по рахунку 2315). .

Алгоритм вирішення облікових завдань по витратам на виробництво складається з декількох етапів: формування первинної документації про витрати; формування масивів змінної та постійної інформації про витрати; ви-користання масивів машинних носіїв змінної інформації, створених в інших розділах бухгалтерського обліку; формування вихідної інформації по обліку витрат на виробництво. Більш детально даний алгоритм представлений на рисунку 3.3.

Рис. 3.3 Алгоритм рішення облікових завдань по витратам на виробництво

Як видно з алгоритму результатом рішення задач по обліку витрат на виробництво є вихідна інформація у вигляді: облікових аналітичних і синтетичних регістрів, форм державної та галузевої звітності (машинограм по від-повідним рахункам) (форма № 1 «Баланс», форма № 14-зал, форма № 2 «Звіт про фінансові результати»); оперативної інформації, необхідної для управ-ління процесом виробництва.

На основі вхідної інформації по обліку витрат на виробництво формуються регістри синтетичного обліку витрат на виробництво, до яких перш за все належать балансові рахунки витрат на виробництво та їх субрахунки (для дистанції колії рахунок 2315 «Колійне господарство»).

Для здійснення контролю і прийняття управлінських рішень по витрачанню матеріальних, трудових і фінансових ресурсів у розрізі статей форму-ється Відомість відхилень фактичних витрат від нормативних. Ця відомість дозволяє керівникам підрозділів приймати конкретні рішення по наявних відхиленнях.

Відображення інформації в залежності від потреб може здійснюватися в наступних розрізах: по рахунку, по коду аналітичного обліку, по статті витрат, по структурному підрозділі, по підприємству. Після вибору режиму ві-дображення виробляється вихід вихідної інформації. У залежності від типу необхідної інформації бухгалтер вказує в запиті номер рахунка, період, за який необхідно одержати інформацію, а також те, у якому розрізі її видавати: по підприємству, по ділянкам, за видом робіт, по статті витрат.

Бухгалтер має можливість проаналізувати по кожній статті відхилення від норм, виявити причини відхилень і надати пропозиції по удосконаленню використання засобів. Особливо важливо мати інформацію про відхилення вже в процесі виконання робіт. Це дає можливість керівникам підприємства вплинути на виробничий процес з метою економного використання матеріальних, трудових і фінансових ресурсів.

Крім того, в режимі запитання формується оперативна інформація з обліку витрат: витрати з перевезень по видах робіт та елементах затрат; виконання плану витрат за період з початку місяця, з початку кварталу; виконан-ня плану по елементах витрат, а також інші дані в залежності від потреб. Крім того, через розширення можливостей аналітичного обліку та викорис-тання ЕОМ можлива побудова багаторівневих розрізів статей витрат, необ-хідних для потреб управління, а також облік за центрами відповідальності.

Таким чином інформація, сформована в розділі бухгалтерського обліку витрат по перевезенням повинна забезпечувати потреби не лише свого, а й інших ділянок механізації обліку.

Висновки до розділу

Бухгалтерський облік у країні ведеться по Національних бухгалтерських стандартах, які були розроблені на основі Міжнародних стандартів. Однак особливості залізничного транспорту значні і вони впливають на способи обліку господарсько-фінансової діяльності його підприємств. Тому мною розглянуті облік прямих матеріальних витрат, облік витрат на оплату праці й відрахування з неї, які займають найбільшу питому вагу в обсязі експлуатаційних витрат. Показано порядок автоматизації цих процесов і контроль за виконанням процесу обліку витрат.

4. Особливості ведення бухгалтерського та податкового