ѕ надання працівникам компенсацій і пільг за важкі роботи й роботи зі шкідливими й небезпечними умовами праці, які непереборні при сучасному технічному рівні виробництва й організації праці.

Річна економія підприємства від поліпшення безпеки праці (табл. 5.1) складається з:

ѕ економії від зменшення професійної захворюваності;

ѕ економії від зменшення випадків травматизму;

ѕ економії від зниження плинності кадрів;

ѕ економії від скорочення пільг і компенсацій за роботу в несприятливих умовах.

Таблиця 5.1

Структура річної економії підприємства від

поліпшення безпеки праці

Найменування груп

показників економії | Складові річної економії

1 | 2

Економія від зменшення професійної захворюваності | - заробітної плати;

- за рахунок собівартості продукції;

- коштів за рахунок зменшення виплат по тимчасовій непрацездатності

Продовження табл. 5.1

1 | 2

Економія від зменшення випадків травматизму | - заробітної плати;

- за рахунок собівартості продукції;

- коштів за рахунок зменшення виплат по тимчасовій непрацездатності

Економія від зниження плинності кадрів | - за рахунок собівартості продукції;

- збільшення прибутку;

- у витратах на підготовку кадрів

Економія від скорочення пільг і компенсацій за роботу в несприятливих умовах | - заробітної плати;

- витрат на лікувально-профілактичне харчування;

- витрат на безкоштовне одержання молока або інших рівноцінних харчових продуктів

Розрахунок економії від зменшення рівня захворюваності чи травматизму здійснюється в такій послідовності:

1. Скорочення витрат робочою часу за рахунок зменшення рівня захворюваності (аналогічно для травматизму) за певний час (?Д) визначається за формулою:

?Д = , (5.1)

де Д1, Д2 – кількість днів непрацездатності через хвороби чи трав-ми, що припадають на 100 працюючих відповідно до і після про-ведення заходів;

Ч3 - річна середньооблікова чисельність працівників, осіб.

2. Зростання продуктивності праці (?W):

?W = , (5.2)

де ЗВ – вартість продукції, виробленої за зміну одним працівником;

РП – вартість річної товарної продукції підприємства.

3. Річна економія зарплати за рахунок зростання продуктивності праці при зменшенні рівня захворюваності і травматизму (Е3):

, (5.3)

де ЧСР – середньорічна чисельність промислово-виробничого пер-соналу;

ЗР – середньорічна заробітна плата одного працівника з від-рахуваннями на соцстрахування.

4. Річна економія на собівартості продукції за рахунок змен-шення умовпо-постійних витрат (Ес):

, (5.4)

де У – умовно-постійні витрати у виробничій собівартості річного обсягу товарної продукції.

5. Економія за рахунок зменшення коштів на виплату допомоги по тимчасовій непрацездатності (Есс):

, (5.5)

де ПД – середньоденна сума допомоги по тимчасовій непраце-здатності.

6. Річна економія за рахунок зменшення рівня захворюваності (ЕРЗ):

, (5.6)

де ЕЗ, ЕС, ЕСС – відповідно складові економії за рівнем захворюваності.

7. Річна економія за рахунок зменшення травматизму (ЕРТ):

, (5.7)

де ЕЗ, ЕС, ЕСС – відповідно складові економії по травматизму, що розраховані за наведеними віще залежностями.

8. За необхідності розрахунку, економія від зменшення плин-ності кадрів (ЕПК) розраховується за формулою:

, (5.8)

де ЧЗ1, ЧЗ2 – кількість працівників, що звільнилися за власним бажанням через несприятливі умови праці відповідно до і після запровадження комплексу працеохоронних заходів;

ДП – середня тривалість перерви в роботі звільненого при пе-реході з одного підприємства на інше;

ЗВ – середньоденна вартість виробленої продукції на одного працівника промислово-виробничого персоналу.

9. Розрахунок економії від зменшення пільг і компенсацій за роботу в несприятливих умовах у зв'язку зі скороченням або пов-ною відміною оплати за підвищеними тарифними ставками, надання додаткової відпустки та скороченого робочого дня визна-чається по кожному з перерахованих видів пільг шляхом зістав-лення відповідних даних (кількість працівників, які користуються пільгами, розмір середньорічної або середньогодинної заробіт-ної плати тощо) у базовому та плановому періодах.

10. Економія фонду заробітної плати в зв'язку з відміною ско-роченого робочого дня (ЕСД) розраховується за формулою:

, (5.9)

де ЗГ - середня оплата однієї години роботи працівника;

ФД – кількість робочих днів (змін) на одного працівника за рік;

ЧIСД, ЧIIСД – чисельність працівників, які мають право на скорочений робочий день, відповідно до і після запровадження заходів щодо поліпшення умов праці;

d1, d2 – кількість годин, на які скорочено робочий день через несприятливі умови праці, відповідно до і після запровадження заходів.

11. Економія фонду заробітної плати у зв'язку зі скороченням чи повною відміною додаткової відпустки (ЕДВ):

, (5.10)

де ЗД - середньоденна оплата роботи одного працівника;

ЧСДI, ЧСДII – чисельність працівників, які мають право на додаткову відпустку, до і після запровадження заходів щодо поліпшення умов праці;

ДВI, ДВII – середня тривалість додаткової відпустки одного працівника, що має на це право, відповідно до і після запровад-ження заходів.

12. Економія фонду заробітної плати у зв'язку зі скороченням чисельності працівників, що мають право на підвищення тарифу за роботу в важких, шкідливих, особливо важких і особливо шкід-ливих умовах праці (ЕТС):

, (5.11)

де ФС - ефективний фонд робочого часу;

ЗГВ – середньогодинна тарифна ставка працівників при відрядній оплаті за працю в несприятливих умовах;

ЗГП – середньогодинна тарифна ставка працівників при погодинній оплаті за працю в несприятливих умовах;

ЧВI, ЧВII – чисельність працівників (при відрядній оплаті), які працюють у не-сприятливих умовах відповідно до і після запровадження працеохоронних заходів;

ЧПI, ЧПII – чисельність працівників (при по-годинній оплаті), які працюють у несприятливих умовах, відповід-но до і після запровадження заходів щодо поліпшення умов праці.

13. Економія витрат за рахунок скорочення чисельності праців-ників, які мають право на лікувально-профілактичне харчування (ЕЛП):

, (5.12)

де gЛП – денна вартість лікувально-профілактичного харчування одного працівника;

ДППI, ДППII – кількість днів, в які надавалось лікувально-профілактичне харчування відповідно до і після за-провадження заходів;

ЧППI, ЧППI – чисельність працівників, які мають право на лікувально-профілактичне харчування, відповід-но до і після запровадження заходів.

14. Економія витрат у зв'язку зі скороченням кількості праців-ників, які користуються правом на безкоштовне одержання моло-ка або інших