Економічна суть і класифікація основних фондів

Проблема підвищення ефективності використання основних виробничих фондів та виробничих потужностей підприємств займає центральне місце в період переходу України до ринкових економічних відносин. Від її вирішення залежать стан і конкурентоспроможність у процесі завоювання і розширення внутрішніх та зовнішніх ринків збуту.

Засоби виробництва, виражені у вартісній формі, становлять виробничі фонди підприємств. Залежно від функціональної ролі в процесі виробництва, способу перенесення своєї вартості на готову продукцію та характеру відтворення виробничі фонди поділяють на основні і оборотні засоби.

Згідно з Національними стандартами бухгалтерського обліку (стандарт 7).

Поняття і економічний зміст оборотних засобів

Поряд з основними фондами для роботи підприємства велике значення має наявність оптимальної кількості оборотних засобів. Оборотні засоби (в практиці країн з ринковою економікою їх називають оборотними активами, оборотним капіталом) є важливим ресурсом у забезпеченні поточного функціонування підприємства, тобто виробництва і реалізації продукції, одним з основних чинників здійснення виробничого процесу. Вони мають матеріально-речовинний і грошовий вираз.

У грошовому виразі оборотні засоби с коштами в касі, на розрахунковому рахунку та розрахунках підприємства з покупцями, постачальниками, працівниками, за претензіями, кредитами банків тощо. Запаси забезпечують безперервність виробничого процесу, а кошти та розрахунки — реалізацію виробленої продукції на ринку і отримання грошових засобів, що гарантують благополуччя підприємства.

Продуктивність праці

Визначення продуктивності як співвідношення між продукцією конкретної системи протягом визначеного проміжку часу та витратами системи протягом цього ж проміжку має універсальне використання. Продуктивність передбачає ефективне, раціональне використання не тільки праці, а й усіх інших ресурсів - капіталу, землі, сировини, інформації. Ось чому при визначенні політики та стратегії будь-якого підприємства аналіз продуктивності праці обов'язково передбачає зіставлення останньої з рівнем використання інших чинників виробництва Разом з тим якість та продуктивність більшості цих чинників безпосередньо залежить від якості трудових ресурсів та рівня використання їх потенціалу. При цьому особливість даного ресурсу, його соціальна унікальність відіграє вирішальну роль.

Рівень продуктивності праці визначається кількістю продукції (обсягом робіт чи послуг), що виробляється одним працівником за одиницю робочого часу (годину, зміну, добу, місяць, квартал, рік), або кількістю робочого часу, що витрачається на виробництво одиниці продукції (виконання роботи чи послуги).

Фінансова діяльність підприємства

Діяльність підприємства здійснюється в умовах товарно-грошових відносин з використання фінансових ресурсів.

Фінансові ресурси - це сукупність грошових коштів, що знаходяться в розпорядженні підприємства і використовуються з метою здійснення підприємницької діяльності.

Функціонування підприємств супроводжується безперервним кругообігом фінансових ресурсів у вигляді витрат, одержання доходів, їх розподілу і використання.

При цьому визначаються джерела коштів, напрямки і форми фінансування, оптимізується структура капіталу, проводяться розрахунки з постачальниками матеріально-технічних ресурсів, покупцями продукції, державними органами щодо сплати податків, персоналом підприємства тощо. Всі ці грошові відносини складають зміст фінансової діяльності підприємства.

Висновок

Підприємство завжди було і є нелегкою справою. Великі підприємства, а зокрема підприємства громадського харчування є основою економіки будь-якої держави .

Розвиток малого бізнесу, що дає можливість вирішувати ряд найактуальніших проблем, створює нові робочі місця, передбачає зміну економіки.

Власник підприємства громадського харчування розпочинаючи свою власну справу, проходить дуже складний етап, становлення, сповнений, чисельних проблем.

Адже йому доводиться працювати за складних економічних змін. Усіх у майбутній діяльності може бути гарантований в разі використання досвіду, сміливих вдало розрахованих ідей.

Підприємство, яке за малий проміж уток часу досягає максимально встановлених цілей при мінімальному використанні ресурсів, можна назвати успішним.

Успіх підприємця значною мірою визначається вмінням і знанням з багатьох питань виробничою, збутовою діяльністю.

Підприємець, повинен мати не лише бажання або нахил до підприємства, а й певні ділові якості.

До підприємця ставляться вимоги, що обумовлює їхню високу професійну, підготовку.

Адже підприємцями не народжуються - підприємцями стають. Тому підприємець мусить бути людиною не лише з яскраво вираженими рисами лідера, але й зі здатністю впливати на інших людей, а й професійно підготовлена.