реферат

на тему

Аудит зобов’язань

Аудит, як форма інтелектуальної діяльності має певні особливості організації і методики проведення.

Згідно закону України “Про аудиторську діяльність” аудит визначається , як “Перевірка публічної бухгалтерської звітності, обліку, первинних документів та іншої інформації щодо фінансово - господарської діяльності суб’єктів господарювання з метою визначення достовірності їх звітності обліку , його повноти і відповідності чинному законодавству та встановленим нормативам.”

Тобто можна сказати, що аудит – це дослідження, а будь – яке дослідження визначається поставленою метою. Визначення мети, необхідно щоб створити деяку структуру, яка допомагає аудитору зібрати необхідну кількість свідчень при виконанні аудиту. Мета аудиту визначається предметом аудиторської перевірки. В загальному значенні мета аудиту полягає в досить глибокому і докладному ознайомлені з предметом аудиторської перевірки, щоб скласти про нього компетентну думку.

В ринкових умовах господарювання, фінансовий стан кожного господарюючого суб’єкта залежить від його взаємовідносин з іншими суб’єктами господарювання, і тому зростає потреба у достовірній обліковій і звітній інформації про їх діяльність. Зокрема об’єктивна і достовірна інформація про діяльність деяких господарюючих суб’єктів необхідна:

Користувачі, для яких достовірність фінансової інформацій є досить значною, вимагають засвідчення її аудитором.

Аудиторська діяльність є сферою підприємництва аудиторських фірм або приватних аудиторів, яка включає організаційне і методичне забезпечення аудиту, його практичне виконання та надання аудиторських послуг. Зі зміною умов господарювання, подальше розвитком ринкових відносин вона набуває все більшого значення і відіграє важливу роль в системі управління діяльністю господарюючих суб’єктів.

Міжнародні асоціації бухгалтерів і аудиторів узагальнили досвід організації і методики обліку та аудиту в країнах з різними формами власності і господарювання у вигляді міжнародних норм аудиту, які певною мірою виконують функції стандартів з обліку та аудиту.

Стандарти аудиту – це загальні керівні матеріали для допомоги аудиторам у виконанні їх обов’язків з аудиту та фінансової звітності.

У них подано професійні вимоги до якості (компетентність, незалежність, об’єктивність) аудитора та аудиторських фірм та щодо якості аудиторських висновків і свідчень. Їх метою є встановлення загальних правил аудиторської діяльності щодо організації і методики проведення.

Аудиторська палата України визначаючи відповідальність професії аудиту перед суспільством і враховуючи те, що її роль полягає в забезпечені кваліфікованих якісних аудиторських послуг, прийняли рішення запровадити “національні нормативи аудиту” які разом із законом України “про аудиторську діяльність” та “кодексом професійної етики України ” регулюють порядок проведення аудиту.

Аудиторські послуги щодо проведення аудиту надаються будь – якому господарюючому суб’єкту незалежно від його організаційно – правової форми і форми власності. Побудова будь – яких взаємовідносин між суб’єктами підприємництва починається із звернення до переддоговірного перепису. Тобто, дана сторона звертається з проханням надати їй визначені послуги, а друга сторона висловлює згоду, згоду на надання таких послуг або відмовляє в їх наданні. Після одержання згоди аудиторської фірми, укладається договір про проведення аудиту. Такий договір є офіційним документом, який регламентує взаємовідносини аудитора (аудиторської фірми) з клієнтом. Згідно з договором про надання аудиторських послуг аудитор зобов’язується надати послуги (тобто повести аудит, а замовник клієнт – отримати ці послуги). Цей документ підтверджує і фіксує офіційно, юридичну згоду інтересів економічного договору.

В договорі про надання аудиторських послуг формулюються права та відповідальність сторін. Також в договорі детально описуються порядок проведення аудиту та видачі висновку, права сторін в процесі аудиту, відповідальність аудитора, та підприємства--клієнта, обставини, за яких аудитор може відмовитись від продовження наданих послуг за договором, конфіденційність та порядок розрахунків.

В договорі також передбачено випадки за яких аудитор може дати клієнту негативний висновок або відмовитись від видачі висновку. зазначено строки представлення клієнтом, для проведення перевірки, документів.

Не менш важливою статтею договору є оцінка вартості аудиторських послуг.

Договором також передбачається зобов’язання клієнта в наданні допомоги аудиторам під час перевірки (залучення внутрішніх аудиторів для надання допомоги при перевірці окремих об’єктів проведення інвентаризації тощо). Тобто клієнт зобов’язаний надати в розпорядження аудитора всі необхідні матеріали і документи, необхідні для проведення перевірки і створити при цьому відповідні умови.

Заключними статтями договору є подання результатів аудиту у вигляді аудиторського висновку. обумовлена також в договорі те, що результати аудиторської перевірки носить конфіденційний характер і не підлягають розголошенню. За розголошення аудитор несе відповідальність передбачену договором.

Проведення аудиту операцій пов’язаних із зобов’язаннями полягає у встановленні достовірності певних даних відносно наявності зобов’язань перед кредиторами, повноти і своєчасності відображання первинних даних в зведених документах та облікових регістрах, правильності ведення обліку зобов’язань і його відповідності прийнятій обліковій політиці, національним положенням (стандартом) бухгалтерського обліку, реальності наявних зобов’язань, законності і доцільності проведених розрахунків, достовірності відображання стану зобов’язань у звітності господарюючого суб’єкта.

Для проведення аудиту, аудитор користуються різними нормативними актами. Нормативними актами називають письмові документи, що приймаються уповноваженими органами держави, які встановлюють, вносять зміни або відміняють норми права.

З метою правильного використання нормативних актів при проведенні аудиту слід розуміти компетенцію та положення органу який видав відповідний нормативний акт в системі правотворчих органів держави, а також слід розуміти характер самих актів та їх дію в залежності від територіального розміщення клієнта та часу здійснення діючі події, що відбувались.

Також слід знати, що нормативні акти знаходяться між собою в суворій