встановлює відповідність аналітичного обліку по заробітній платі синтетичну обліку по рахунку 66, для цього порівнює сольдо по рахунку 66 на дату початку перевірки з даними розроблювальної таблиці, а останні зіставляє з даними платіжних відомостей. У випадку виявлення розбіжностей між аналітичним і синтетичним обліком – встановлює їх причини.
Проводячи перевірку розрахунків за іншими операціями, які обліковуються на рахунок 68, аудитор перевіряє кожен вид платежу окремо. По кожній сумі кредиторської заборгованості вивчає причини виникнення боргу та обґрунтованість здійснених господарських операцій.
Перевірка аудитором грошових сум, що обліковуються на рахунку 681 передбачає встановлення мети, з якою здержувались аванси, чи не обліковуються на цьому рахунку грошові суми, що не відносяться до авансів одержаних. З цією метою аудитор вивчає їх дані відомості 3.5 по кожній сумі, що обліковується і встановлює їх реальність.
При перевірці розрахунків з переносом за іншими операціями аудитор встановлює наявність укладених договорів за окремими іншими розрахунками з персоналом, достовірність і реальність заборгованості по цих рахунках. З цією метою перевіряє розрахунково – платіжні відомості, журнал 3, відомість 3.5.
Перевірка розрахунків з іншими кредиторами здійснюється аудитором для з’ясування, обґрунтування, законності виникнення обставин та умов таких розрахунків, наявності та правильності оформлення договорів, обсягу послуг, правильності визначення сум, строків платежів. Ці дані він зіставляє з виписками банку, платіжними дорученнями, записками над рахунку 685.
Кредиторська заборгованість, що обліковується на рахунку 68, розглядається аудитором з точки зору законності її виникнення і правильності погашення. При цьому він встановлює, чи не обліковуються на балансі суми кредиторської заборгованості за якими минув термін позивної давності. (Якщо в процесі перевірки виявлено кредиторську заборгованість, аудитор з’ясовує причини її виникнення і які заходи були застосовані для її недопущення. Він також перевіряє обґрунтованість списання заборгованості, правильність оформлення виправдовуючи документів).
Приступаючи до перевірки кредитних операцій аудитор перш за все з’ясовує, які види кредиторів використовувало підприємство. Після чого він одержує від установ банків підтвердження по всіх рахунках.
Використовуючи стандартну форму запиту на підтвердження банку, (з кожного банку, з яким підприємство проводило операції протягом року), одержує інформацію щодо сальдо підприємства за розрахунками з цим банком і отриманих від нього кредитах на дату балансу.
Окрему увагу аудитор приділяє перевірці зміни сольдо рахунків банківських кредитів і виявленню інших даних щодо потоків грошових коштів (наприклад зміни стану заборгованості по кредитах ), знаючи умови повернення кредитів.
У ході перевірки аудитор встановлює наявність банківських виписок, вивчає кредитні договору і встановлює, що включено до складу забезпечення.
При цьому він перевіряє чи не має простроченої заборгованості банку по кредитах, встановлює причини її виникнення і суму втрат в зв’язку з оплатою підвищених відсотків. Він також перевіряє своєчасність погашення кредитів на основі виписок зі строками їх погашення, вказаними у зобов’язаннях.
Важливе значення має також перевірка даних аналітичного обліку за видами кредитів по синтетичному рахунку 60 в журналі 2 , обґрунтованість запису платежу по даних видах позик в аналітичні рахунки інших видів позик.
При перевірці кредитних операцій аудитор встановлює правильність оплати відсотків за користування кредитом (в тому числі за простроченим кредитом) і відображення на рахунках бухгалтерського обліку. Важливе значення при цьому має перевірка обґрунтування віднесених відсотків по кредитах до собівартості продукції від джерела отримання кредитору, а також суми відсотків.
Якщо підприємство – клієнт кредитів не брало то така перевірка не проводиться аудитором.
Всі зауваження, порушення виявленні аудитором заносяться до його робочих документів і знаходять своє відображення у узагальнюючому документі – аудиторському висновку.
Відповідно до ННА №26 “Аудиторський висновок”, аудитор складає аудиторський висновок у довільній формі, але з обов’язковою наявністю таких розмірів:
заголовок (де відображається інформація про те, що аудиторську перевірку проведено незалежним аудитором, а також назву фірми (прізвище аудитора ) який здійснював аудит. Тобто це свідчить про те, що під час аудиту не було жодних обставин, які призвели до порушення принципу незалежності перевірки);
вступ (тут відображається інформація про склад перевіреної документації щодо поточних зобов’язань. Також зазначається про відповідальність сторін: за правильність і повноту складених і наданих необхідних документів (послідовно на керівництво підприємства) а за обґрунтованість аудиторського висновку - аудитора);
масштаб перевірки (цей розділ аудиторського висновку дає впевненість його користувача у тому, що аудиторська перевірка здійснена у відповідності з вимогами законодавства. Тут обумовлено також, що перевірка була спланована і підготовлена з достатнім рівнем впевненості в тому, що перевірка документації не має суттєвих помилок. Також дається інформація про принципи бухгалтерського обліку, які використовувалися на підприємствах у період перевірки);
дата аудиторського висновку;
підпис аудиторського висновку.
Згідно ННА № 26 “Аудиторський висновок” висновок аудитора може бути: позитивним, умовно позитивним, негативним, або аудиторський висновок в якому робиться відмова від надання висновку аудитора.
Якщо підприємству - замовнику видається позитивний висновок, то було виконано (на думку аудитора)всі наступні умови:
аудитор отримав інформацію і пояснення, необхідні для цілей аудиту;
надана інформація було достатньою для відображення реального стану справ на підприємстві;
є адекватні і достовірні дані з усіх суттєвих питань;
фінансова документація підготовлена у відповідності з прийнятою на підприємстві системою бухгалтерського обліку, яка відповідає вимогам українського законодавства;
Отже аудитор переконався, що фінансові документи готуються на підприємстві правильно, на основ і принципів обліку і контролю, що вони відповідають встановленими, вимогам та інструкціями і за своїм змістом не заперечують відомим аудитору даним про одиницю, яка перевіряється, і в них відповідним чином розкриті всі питання, які мають відношення до фінансових документів.
Під час проведення аудиторської перевірки, аудитор може застосувати і