відмітку про надходження документа до організації (реєстрацію в ній), яка містить скорочену назву організації, дату (за необхідності — точний час) надходження документа і реєстраційний індекс документа — у правому куті нижнього берега лицьового боку першого аркуша документа. Варто зазначити, що за умови включення до документа всіх складових елементів реквізитів, навіть берега 20 мм може виявитися недостатньо. Тому в Стандарті обумовлюється, що реквізити документа (крім тексту), які складаються з кількох рядків, друкують через одинарний міжрядковий інтервал. Відмітку про надходження документа до організації доцільніше ставити за допомогою штампа, висота б якого не перевищувала 20 мм. І нарешті, для лівого берега бланка документа новий Стандарт встановлює 30 мм, враховуючи те, що половина цього берега може бути використана для підшивання документа у справу (спочатку розробниками навіть було запропоновано 35 мм).

Дещо змінилися вимоги і до оформлення дати документа. Дата документа — це дата його підписання, затвердження, прийняття, реєстрації, яку оформлюють цифровим способом. Стандарт пропонує два способи написання дати. Елементи дати наводять арабськими цифрами в один рядок у такій послідовності: число, місяць, рік (наприклад: «15.01.2001»). Крім того, дату допускається оформлювати і в іншій послідовності: рік, місяць, число (наприклад: «2001.01.15»). Цифрове позначення року повинно складатися з чотирьох цифр. У нормативно-правових актах і фінансових документах застосовують словесно-цифровий спосіб оформлення дати (наприклад: «29 січня 2001 року»). Стандарт пропонує, крім звичного подання відомостей про виконавця документа, що містить прізвище виконавця і номер його службового телефону, ще один спосіб із зазначенням ім’я та по батькові виконавця документа (наприклад: «Іваненко Петро Михайлович 556 07 24»). На практиці саме цей спосіб себе добре виправдовує. Якщо організація, яка одержала документ, має необхідність зв’язатися безпосередньо з виконавцем документа для уточнень або роз’яснень, то не завжди зручно звертатися за прізвищем, адже бувають випадки, коли у великих структурних підрозділах організації можуть бути декілька працівників з однаковими прізвищами.

Стандарт має чотири додатки. Додаток А «Схеми розташованості реквізитів документів» є обов’язковим і містить два рисунки: рисунок А1 — «Розташованість реквізитів і меж зон на форматі А4 кутового бланка» та рисунок А2 — «Розташованість реквізитів і меж зон на форматі А4 поздовжнього бланка». Додаток Б «Зразки бланків документів» носить рекомендаційний характер. У цьому додатку представлені п’ять зразків бланків документів. Додаток В «Приклади оформлювання документів» є довідковим і містить приклад повністю опрацьованого листа організації з усіма можливими реквізитами, а також приклад оформлення наказу організації, що пройшов державну реєстрацію (з лицьовим і зворотнім боками аркуша). Додаток Г «Бібліографія» також є довідковим.