бланком та місцем їх зберігання.
Облік джерел засобів підприємства
Статутний капітал – внески власників (учасників, засновників) початково інвестовані в майно підприємства.
Таким чином, статутний капітал є майновою основою діяльності підприємства, він визначає частку кожного учасника в управлінні підприємством і гарантує дотримання інтересів його кредиторів.
Порядок формування та змін статутного капіталу залежить від форми та виду діяльності підприємства. Найпоширенішою формою підприємницької діяльності є господарські товариства, що утворюються та функціонують на основі Закону України «Про господарські товариства».
Важливим елементом установчих документів є інформація про розмір та порядок формування статутного капіталу, який зафіксовано в установчих документах підприємства.
Зміна розміру статутного капіталу завжди пов’язана з перезатвердженням засновницьких документів підприємства загальними зборами учасників (засновників) і їх перереєстрацію у відповідних державних органах.
Бухгалтерський облік статутного капіталу починається з моменту реєстрації підприємства в Єдиному реєстрі підприємств та організацій України і припиняється в день виключення підприємства з реєстру в результаті завершення діяльності.
Сума статутного капіталу, а також рішення про його збільшення або зменшення приймається лише засновниками (власниками) товариства та обов’язково реєструється в Єдиному реєстрі підприємств та організацій України.
Для прийняття рішення про зменшення статутного капіталу товариства необхідна згода всіх його учасників та відсутність заперечень з боку кредиторів цього підприємства. Для цього підприємство має опублікувати відповідне повідомлення в пресі.
Зменшення статутного капіталу можливе при виході, виключенні учасника зі складу підприємства. Обидва варіанти потребують, крім обов’язкової публікації в пресі та державної реєстрації, змін у засновницьких документах, розрахунку з учасником. Такому учаснику повинні бути повернуті:
сума його внеску до статутного капіталу;
вартість частини майна пропорційна його внеску до статутного капіталу;
частка прибутку отримана товариством у поточному році.
Зменшення статутного капіталу відображається такими проведеннями:
Зменшено статутний капітал в розмірі внеску учасника. Дт40 Кт67;
Відображено вартість частини майна, що належить учаснику при виході з товариства, пропорційно його внеску до статутного капіталу. Дт443 Кт672;
Нараховано частку прибутку, що отримано підприємством у поточному році, яка підлягає виплаті учаснику при виході з товариства. Дт443 К 671.
Збільшення статутного капіталу акціонерного товариства здійснюється шляхом:
збільшення кількості акцій існуючої номінальної вартості;
збільшення вартості акцій;
обміну облігацій на акції цього емітента.
При збільшенні кількості акцій існуючої номінальної вартості статутний капітал збільшується за рахунок:
внесків засновників і учасників товариства;
дивідендів (реінвестування);
індексації основних засобів.
При збільшенні статутного капіталу шляхом збільшенні вартості акції статутний капітал збільшується за рахунок:
внесків засновників і учасників товариства;
індексації основних засобів.
Таке збільшення статутного капіталу відображається за проводками:
Збільшено статутний капітал в розмірі додаткових внесків засновників. Дт46 Кт40;
Збільшено статутний капітал за рахунок індексації основних засобів. Дт423 Кт40.
У разі збільшення статутного капіталу шляхом обміну облігацій на акції емітента статутний капітал збільшується на загальну номінальну вартість облігацій, які обмінюються на акції. При цьому номінальна вартість облігацій має дорівнювати номінальній вартості акцій. Акціонерне товариство також повинне провести реєстрацію випуску акцій. При обміні облігацій на акції збільшується статутний капітал та зменшуються зобов’язання. Позитивна різниця відноситься на доходи від реалізації фінансових інвестицій – субрахунок 741, негативна – на фінансові витрати – 952.
Таке збільшення статутного капіталу відображається за проводками:
Збільшено статутний капітал за рахунок обміну облігацій номінальною вартістю на акції. Дт46 Кт40.
Учасники та засновники товариства з обмеженою відповідальністю відповідають по зобов’язаннях товариства в межах їх вкладу (частки) в статутному капіталі, акціонери – у межах належних їм акцій.
Учасники повного товариства несуть солідарну відповідальність по боргах товариства усім своїм майном.
Облік праці та її оплати
Для нарахування зарплати використовують первинні документи, що свідчать про відпрацьований час чи обсяги виготовленої продукції, виконаних робіт, послуг.
За погодинної форми оплати праці основним первинним документом обліку особового складу, а також відпрацьованого робочого часу є Табель обліку робочого часу.
Це документ, у якому спеціально призначена особа щоденно впродовж місяця за кожним працівником проставляє виходи на роботу (7 або 8 годин робочого часу за один повний робочий день), а також спеціальними позначеннями причини невиходу на роботу.
Таким чином, ведеться табельний облік робочого персоналу та кількості відпрацьованого часу. У кінці місяця, особа, що веде табель, виводить кількість відпрацьованого та невідпрацьованого часу, подає на підпис керівникові підприємства, після чого цей документ стає підставою для нарахування зарплати, суми допомоги із тимчасової втрати працездатності, відпускних, тощо.
Нарахування зарплати за відрядною формою оплати праці, а також облік обсягу виготовленої продукції, виконаних робіт, наданих послуг здійснюється у первинних документах з обліку виробітку.
Система обліку виробітку поєднує способи одержання інформації про обсяг виробітку, порядок її запису і застосування відповідних форм первинних документів. Слід зауважити, що форми первинних документів для нарахування зарплати працівникам за відрядною формою великою мірою залежить від специфіки галузевого побілу виробництва, оскільки це має вплив на умови обліку обсягу виробітку.
Основним первинним документом для обліку виробітку та нарахування зарплати працівникам-відрядникам є Наряд на відрядні роботи.
Наряди, як правило, виписують на окремі виробничі процеси, передбачені нормами чи на комплекс робіт і видають бригаді чи окремим робітникам відповідні особи до початку роботи.
Нарахування зарплати за кінцеві результати здійснюється за зміну, тиждень, місяць. Виходячи з обсягу та вартості одиниці продукції, робіт, послуг.
Паралельно з нарядами ведеться Табель для обліку робочого часу.
Приймання виготовленої продукції, виконаних робіт проводять майстер і контролер відділу технічного контролю, а за відсутності на даних видах робіт контролера – майстер (бригадир).
Облік виробітку продукції в серійному виробництві здійснюється за допомогою «маршрутних карт».
Для такої категорії працюючих, як водії, первинними документами для нарахування зарплати є маршрутні листи. Вихідними даними тут є кількість виконаних тонно-кілометрів згідно з пройденим маршрутом, розцінка за 1