Отже, облік праці та її оплати здійснюють керівники виробничих підрозділів. У визначений термін, належним чином оформлені первинні документи за встановленим терміном передають у бухгалтерію підприємства для перевірки і наступних розрахунків.

На деяких підприємствах оплата праці здійснюється натурою. У цьому випадку нарахування зарплати здійснюється традиційно, а на виплату зарплати складають платіжну відомість, на титульній сторінці якої фіксується вид продукції, що видаватимуть у рахунок оплати, а також ціна за одиницю. Таким чином, виходячи із суми нарахованої зарплати, у відомості визначається кількість продукції, товарів, що належить видати на руки працівникам у рахунок зарплати. Для цього необхідно суму нарахованої зарплати поділити на ціну за одиницю продукції, тощо.

Заробітна плата виплачується працівникам у терміни, встановлені колективним договором, але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів. У разі, коли ден виплати заробітної плати збігається з вихідним, святковим або не робочим днем, заробітна плата виплачується напередодні.

Повністю заробітна плата повинна бути виплачена не пізніше місяця, наступного за тим, у якому вона була нарахована. Заробітна плата працівникам за весь час щорічної відпустки виплачується не пізніше ніж за три дні до початку відпустки. Виплачуватися заробітна плата може в готівковій і безготівковій формах.

При виплаті в готівковій формі кошти підприємство може отримати в установі банку за чеком, або брати кошти з готівкової виручки. На суму заробітної плати виписується видатковий касовий ордер і платіжна відомість, яка являє собою список працівників, які повинні отримати заробітну плату, з вказаним навпроти кожного прізвища суму коштів, яку працівник повинен одержати. Факт того, що заробітна плата видана, підтверджує підпис працівника у відповідній колонці навпроти свого прізвища.

Заробітна плата на підприємстві повинна виплачуватись протягом трьох, в окремих випадках – протягом п’яти робочих днів. Після закінчення встановлених норм виплат, пов’язаних з оплатою праці, касир повинен здати депоновану суму зарплати до банку.

Для виплати заробітної плати через установи банку підприємство подає до банку розрахункову відомість, в якій по кожному працівникові вказаний ідентифікаційний код; прізвище, і’мя та по батькові; суму заробітної плати до виплати.

Працівники підприємства повинні відкрити в даній установі банку рахунки, на які й будуть потрапляти кошти, перераховані підприємством. Працівники можуть отримувати ці кошти в касі банку чи отримати банківські пластикові картки, за допомогою яких можна розрахуватися за куплені товари, або отримувати необхідну суму готівки з банкомату. Також працівники можуть вносити кошти на свій рахунок через касу банку. На залишок коштів, які знаходяться на рахунку нараховуються відсотки.

При виплаті заробітної плати здійснюються такі бухгалтерські проведення:

виплачено заробітну плату через касу підприємства. Дт 661 Кт 301;

Перераховано кошти з поточного рахунку банку на виплату заробітної плати. Дт313 Кт311;

Перераховано кошти, призначені на виплату заробітної плати на рахунки працівників. Дт661 Кт313.

Облік витрат на виробництво

Відпуск матеріалів на виробництво оформляється лімітно-забірними картками і накладними-вимогами. Лімітні картки виписуються відділом постачання або плановим відділом в двох примірниках, один з яких передається цеху – отримувачу, а інший – на склад. В них вказується зміст відпуску матеріалів на певний період. А потім робиться запис про фактичну кількість відпущених матеріалів. Після цього виводиться залишок невикористаного ліміту. Наприкінці місяця лімітно-забірні картки і накладні-вимоги передаються у бухгалтерію і вони є підставою для віднесення матеріальних витрат на витрати виробництва.

Одним із основних документів по обліку виробництва є виробничий акт. Він складається за календарний місяць. Затверджується виробничий акт керівником підприємства чи уповноваженою особою (наприклад головним інженером).Основними даними цього документа є обсяг виробленої продукції по кожному її виду, на початок і на кінець період із зазначенням на виробництво якої саме продукції вони затрачені. Якщо ведеться облік напівфабрикатів власного виробництва, то показують також обсяги вироблених і відвантажених напівфабрикатів і кількість використаної на їх виробництво сировини по кожному напівфабрикату. На вироби, що залишаються на кінець місяця у незавершеному виробництві, складають окремі виробничі акти із зазначенням операцій виконаних над ними протягом місяця. Загальна форма виробничого акту не регламентована нормативними документами і кожне промислове підприємство користується своїми власними формами цього документа.

Нарахування зарплати, яка включається до витрат виробництва, може проводитися в різних формах, кожна з яких має свої особливості при документальному оформленні. У відрядній формі базою нарахування є виробіток, для обліку якого можуть використовуватись такі первинні документи: індивідуальні та бригадні наряди в індивідуальних та дрібносерійних виробництвах, в серійних виробництвах – рапорт про виробіток та приймання робіт за зміну, маршрутні листи. Ці первинні документи є підставою для нарахування зарплати. При погодинній формі оплати праці основним документом який служить для нарахування заробітної плати є табель використання робочого часу. Всі зазначені первинні документи передаються до бухгалтерії для подальшої обробки і складання розрахунково-платіжної відомості.

Для обліку амортизаційних відрахувань, які відносяться на витрати виробництва, в бухгалтерії ведеться Відомість нарахування амортизації НА.

Витрати, які включають у виробничу собівартість продукції, обліковують на рахунку 23 «Виробництво». Цей рахунок призначений для узагальнення інформації про витрати на виробництво продукції. Аналітичний облік за рахунком 23 ведеться за видами виробництв, за статтями витрат і видами або група виготовлюваної продукції. На великих виробництвах аналітичний облік витрат може вестися за підрозділами підприємства та центрами витрат і відповідальності.

Використовуючи рахунок 23, в бухгалтерському обліку відображають такі типові