Невід'ємним елементом контролю є забезпечення суворого лімітування відпуску матеріалів та сировини у виробництво. Ліміти встановлюються, виходячи з науково обґрунтованих норм витрат, обсягу виробничої програми, з урахуванням залишків ма-теріалів, не витрачених на початку місяця.

З метою перевірки збереження матеріальних цінностей і до-стовірності облікових даних під час аудиту повинна обов'язково проводитися інвентаризація матеріалів та інших виробничих за-пасів.

Готуючись до інвентаризації, слід визначити кількість об'єктів, на яких вона проводитиметься. Для цього аудитору напе-редодні слід ознайомитися з технологією виробництва та структурою підприємства. Інвентаризацію проводять суцільним або вибірковим методом. Якщо інвентаризація проводиться вибірко-во, доцільно перевіряти кожне п'яте найменування цінностей згідно з картотекою, але остаточний порядок перевірки визна-чається комісією.

Інвентаризація проводиться раптово й одночасно на всіх об'єктах із залученням фахівців, які добре знають технологію і по-рядок обліку, збереження та використання окремих видів ма-теріальних ресурсів, а також представників громадських ор-ганізацій. Інвентаризація матеріальних запасів, як правило, здійснюється в порядку розташування цінностей у даному приміщенні. У разі зберігання цінностей однією матеріальною відповідальною особою у різних ізольованих приміщеннях інвен-таризація проводиться послідовно по місцях зберігання. Після пе-ревірки цінностей вхід до приміщення опломбовується, і комісія переходить для роботи у наступне приміщення. Факт опломбу-вання засвідчується актом, у якому обов'язково вказуються члени інвентаризаційної комісії, дата складання акта, місцезнаходження та назва складу, кількість пломб та їхні номери. Акт підписується всіма членами інвентаризаційної комісії. Склад після цього охороняється.

З метою забезпечення недоторканості пломб під час про-ведення інвентаризації необхідно оголосити про стягнення штрафів із порушників, адже матеріально відповідальні особи з метою приховування нестачі або залишків матеріалів можуть зри-вати пломби. Сума штрафу може становити 1 - 5 % вартості цінностей, які зберігаються на опломбованих складах. На поруш-ників можуть накладатися адміністративні стягнення.

Товарно-матеріальні цінності, що надходять на підприємство під час проведення інвентаризації, приймаються матеріально відповідальними особами у присутності членів інвен-таризаційної комісії та вносяться до окремого інвентаризаційного опису "Товарно-матеріальні цінності, що надійшли під час інвен-таризації", в якому вказується, коли і від кого надійшли ма-теріали, дата і номер прибуткового документу, найменування, кількість, ціна і загальна сума цінностей. Водночас на прибутко-вому документі за підписом голови інвентаризаційної комісії ро-биться позначка "після інвентаризації".

Товарно-матеріальні цінності, що належать іншим підприємствам і перебувають на відповідальному зберіганні, інвентаризуються одночасно з власними виробничими запасами. На ці цінності складається окремий інвентаризаційний опис, в якому робиться посилання на відповідні документи, що підтверд-жують прийняття цих цінностей на відповідальне зберігання.

Під час проведення інвентаризації аудитор повинен обстежи-ти приміщення, перевіривши надійність забезпечення зберігання цінностей від можливих крадіжок, пожеж, псування. У разі, якщо будуть знайдені недоліки в зберіганні цінностей або у порядку ве-дення їх обліку, їх необхідно вказати в робочому документі аудито-ра. На малоцінні та швидкозношувані предмети, які стали непри-датними, але ще не списані, комісією складаються акти встановле-ної форми із зазначенням терміну їхньої експлуатації, причин не-придатності до експлуатації, можливості використання цих пред-метів на інші господарські цілі.

Для визначення результатів інвентаризації бухгалтерія підприємства складає порівняльні відомості щодо тих цінностей, з приводу яких зафіксовані розбіжності між даними бухгалтерсь-кого обліку і фактичною наявністю матеріалів. За ними виводять-ся наявні залишки або нестачі окремих матеріалів.

Після закінчення інвентаризації аудитору слід перевірити якість її оформлення та правильність регулювання інвентари-заційних відмінностей. При цьому звертають увагу на те, щоб вартість надлишків і нестач у порівняльних відомостях була наве-дена відповідно до їх оцінки, показаної в облікових регістрах. Потім слід приступити до перевірки правильності проведення заліків залишків і нестач внаслідок пересортиці.

Взаємозалік надлишків та нестач внаслідок пересортиці можна здійснювати тільки відносно матеріальних цінностей одна-кового найменування або схожих зовні, чи упакованих в тотожній кількості в одній тарі за умови, що лишки і нестачі виникли про-тягом, одного й того ж перевірного періоду в однієї і тієї ж ма-теріально відповідальної особи. Про допущену пересортицю ма-теріально відповідальна особа повинна дати докладні пояснення.

Остаточні розходження між фактичною наявністю ма-теріальних цінностей і даними бухгалтерського обліку, встановле-ними під час інвентаризації, регулюються підприємством у такому порядку:—

матеріальні цінності та інше майно, що виявилися у над-лишку, підлягають оприбуткуванню та зарахуванню на результати фінансово-господарської діяльності підп-риємства;—

збиток цінностей у межах затверджених норм списується за рішенням керівника на витрати виробництва. Норми природного збитку можуть застосовуватися лише в разі ви-явлення фактичних нестач та після заліку нестачі ціннос-тей надлишками з пересортиці. У разі відсутності затверд-жених норм убуток розглядається як понаднормова неста-ча;—

понаднормові втрати і нестачі цінностей в разі, коли вину-ватців не встановлено або у стягненні з винних осіб відмов-лено судом, зараховуються на збитки;—

решта понаднормових нестач матеріалів, а також втрати від псування цінностей відносяться на конкретних вин-них осіб. Сума збитків, які мають бути відшкодовані вин-ними особами, розраховується за формулою:

Ра = [(Бв-А)*Іінф