Організація бухгалтерського обліку є у компетенції його власника або уповноваженого органу відповідно до чинного законодавства та установчих документів. Одним з них є облікова політика підприємства, яка була затверджена наказом №011 від 04.01.01., згідно із законом України від 16.01.1999 року №996-ХІV „Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні” і відповідно до Положення (стандартів) бухгалтерського обліку з метою забезпечення єдиних принципів, методів і процедур, що використовуються підприємством для складання і подання звітності (додаток).

Облікова політика – це сукупність принципів і методів і процедур, що використовуються підприємством для складання та подання фінансової звітності.

Відповідальність за організацію бухгалтерського обліку та забезпечення фіксації фактів здійснених всіх господарських операцій у первинних документах, збереження оброблених документів, регістрів (звітності протягом встановленого терміну, але не менше трьох років, несе власник або уповноважений орган (посадова особа), який здійснює керівництво підприємством відповідно до законодавчих установчих документів.

Суб’єктами в організації бухгалтерського обліку виступають керівники підприємства – голова правління та головний бухгалтер, об’єктом обліковий і аналітичний процеси, структура обліково-економічних підрозділів апарату зайнятих обліком, контролем та аналізом, організаційне, правове та технічне забезпечення обліку, контролю і аналізу та їх розвиток, тобто система бухгалтерського обліку.

Організація обліку складається з двох частин: перша – належить виключно голові правління підприємства; друга є спільною: голова правління і облікового апарату.

Ведення обліку – це застосування бухгалтерського службовою узгодженої з керівництвом підприємства методології та технології відображення в обліку фактів господарського життя за складання фінансової звітності за діючими стандартами обліку.

Організація бухгалтерського обліку на підприємстві включає такі складові (рис. 1.3.)

Підприємство ВАТ ВТШП „Галичина” складається із таких структур:

виробнича структура підприємства;

структура управління виробництва;

структура бухгалтерської служби.

Виробнича структура підприємства:

Головний корпус

Побутовий корпус

Виробничий корпус 2

Підготовчий цех

Столярно-енергетичний центр

Ремонтно-механічний цех

Трансформаційна підстанція

Відділ постачання

Їдальні

Зовнішня сітка водопроводу

Кабельні лінії електропередач

Зовнішні теплові сітки

Каналізаційні наружні сітки

Дороги і площі

Углублений склад

Ватний цех

Котельня

Конденсатна станція

Газопровід

Ательє

Квартира готельного типу

В залежності від структури сукупного процесу виробництва на підприємстві утворюються структура управління виробничим процесом. Звичайно, для управління і керівництва виробничим процесом підприємства діляться на цехи.

У відповідності із структурою сукупного процесу виробництва цехи є: основні, допоміжні, підсобні і побічні.

Поділ виробничого процесу на операцій відповідає поділу дільниці на робочі місця.

Робочі місця в залежності від способу виконання є ручними, механізованими і автоматизованими.

Структура управління ВАТ ВТШП „Галичина” представлена на рис. 1.4.

На основі перерахованого визначають склад підрозділів, чисельність персоналу, в залежності від специфіки чисельності працюючих і обсягів виробництва.

Ефективність праці персоналу структури багато в чому залежить від організаційної структури управління. Вона покликана закріплювати за органами управління і їх складовими підрозділами весь комплекс завдань і функцій управління, необхідних для успішного керівництва дільницями роботи, забезпечуючи єдність цього керівництва; поєднувати завдання і функції різних структурних підрозділів між собою; створити умови, за яких кожний працівник певною мірою міг би використати свої знання і здібності.

Структура бухгалтерської служби на підприємстві є у вигляді такої схеми:

Кожний працівник чи група працівників бухгалтерії спеціалізується на виконанні однорідних облікових робіт. От, наприклад, бухгалтера розрахункової бухгалтерії ведуть облік розрахунків по заробітній платі з робітниками і службовцями підприємства, органами по податках, веде облік з депонентами та інші розрахунки.

Всі функції кожного облікового працівника несуть відповідальність за ведення обліку.

Технологія і організація виробництва здійснюється відповідно до технології пошиття того чи іншого виробу.

Джерелами обліку є первинні документи і господарські операції, які проходять на підприємстві.

Ступінь автоматизації є дуже низьким, майже вся робота бухгалтера виконується ручним способом.

1.3. Теоретичні аспекти організації обліку виробничих запасів

Положення (стандарт) бухгалтерського обліку №9 “Запаси” визнає методологічні засади формування у бухгалтерському обліку інформації про запаси розкриття її у фінансовій звітності. Норм цього положення застосовуються підприємствами, організаціями та іншими юридичними особами незалежно від форм власності.

Запаси призначені для виробництва підприємства, надання послуг або для перепродажу протягом короткого періоду часу, визначаються активом, якщо існує ймовірність того, що підприємство отримає в майбутньому економічні вигоди, пов’язані з їх використанням, та їх вартість можу бути достовірно визначена.

На підприємстві запаси можуть мати різне призначення залежно від функцій, яку вони виконують у процесі виробництва, а також від особливостей підприємства.

Необхідними передумовами правильної організації обліку запасів є:

раціональна організація складського господарства;

розробка номенклатури запасів;

наявність інструкцій з обліку виробничих запасів;

правильне групування (класифікація) запасів;

розробка норм витрачання запасів.

Організація документування операцій із запасами

Від правильно організованого документування господарських засобів залежить правильність списання вартості запасів на виробництво, оцінка незавершеного виробництва, відображення у звітності. Існують типові первинні документи з обліку руху запасів. Проте, головний бухгалтер на свій розсуд повинен визначатися з тим, яку документи доцільно використовувати саме на його підприємстві, враховуючи розміри та специфіку підприємства.

Структура документообігу повинна бути такою, щоб забезпечити вчасне надходження необхідної інформації як для обліку, так і для контролю й оперативного управління рухом матеріальних запасів.

Для забезпечення виробничої програми відповідними запасами на великих підприємствах створюються спеціальні склади для зберігання основних і допоміжних матеріалів, палива, запасних частин, МШП та інших запасів. Крім центральних складів, в різних структурних підрозділів підприємства можуть бути комори, які виконують функції проміжних складів. Кожному складу наказом по підприємству присвоюється порядковий номер, який надалі зазначається на всіх документах, що відноситься до операцій даного складу.

На складах запаси розміщують за