З огляду на актуальність державного управління, викликану незабезпеченістю економіки достатнім обсягом фінансових ресурсів, провідна роль у регулюванні їх потоків, раціональному і ефективному використанні належить системі державного фінансового контролю, до якої відносять органи державної контрольно-ревізійної служби, державного казначейства, державної податкової служби, державної інспекції по контролю за цінами, парламентського контролю та деякі інші.

Державна контрольно-ревізійна служба - є важливим органом державного фінансового контролю, який веде контроль починаючи з бюджетних установ у селах аж до міністерств і відомств. Їі найважливішими функціями є:

- контроль за витрачанням бюджетних коштів усіх рівнів і коштів позабюджетних фондів;

- контроль за збереженням державного майна у бюджетних установах;

- контроль за достовірністю бухгалтерського обліку і звітності в бюджетних установах.

За такої ситуації відмовитися від постійного контролю за використанням бюджетних коштів, у тому числі державного бюджету на місцях силами ДКРС недоцільно як з точки зору профілактики фінансових, порушень, так і з точки зору економічного ефекту такого контролю.

Здійснюючи з власної ініціативи ревізії і перевірки за витрачанням коштів і матеріальних цінностей, їх збереженням, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і звітності в міністерствах, відомствах, державних комітетах, державних фондах, а також на підприємствах і організаціях, які отримують кошти з бюджетів усіх рівнів та державних валютних фондів а за дорученням правоохоронних органів - і в решти суб’єктів господарювання, розробляючи пропозиції щодо усунення виявлених хиб і порушень та запобігання їх в подальшому, ДКРС тим самим сприяє скороченню потреби в бюджетних коштах, наповненню дохідної частини бюджетів і державних фондів та попереджає фінансові порушення і злочини. Свою специфічну роль ДКРС відіграє також у викритті і запобіганні виникненню “тіньової” економіки, яка визначається як економічна діяльність суб’єктів господарювання, що не враховується, не контролюється і не оподатковується державою, і спрямована на отримання доходу шляхом порушення чинного законодавства.

Отже, функціонування ДКРС – невід’ємна складова системи органів державного фінансового контролю.

Державна контрольно-ревізійна служба України складається з Головного контрольно-ревізійного управління України, контрольно-ревізійних управлінь в Республіці Крим, областях, містах Києві і Севастополі, контрольно-ревізійних підрозділів(відділів, груп) в районах, містах і районах у містах.

Державна контрольно-ревізійна служба має централізовану організаційну структуру. Головне контрольно-ревізійне управління України очолює заступник Міністра фінансів України, який призначається Кабінетом Міністрів України. Керівників регіональних контрольно-ревізійних управлінь і підрозділів призначають вищі керівники за підпорядкованістю. Структурні підрозділи контрольно-ревізійної служби є юридичними особами, мають самостійні кошториси, розрахункові та інші рахунки в банках.

Функції державної контрольно-ревізійної служби полягають у проведенні ревізій та перевірок фінансової діяльності, стану збереження коштів і матеріальних цінностей, достовірності обліку і звітності у міністерствах, відомствах, підприємствах і організаціях, які утримуються за рахунок державного бюджету. До її функцій також належить проведення ревізій та перевірок правильності витрачання державних коштів на утримання місцевих органів державної виконавчої влади, установ і організацій, що діють за кордоном і фінансуються з державного бюджету, контролюють повноту оприбуткування, використання і збереження валютних коштів; перевіряють виконання рішень за результатами проведених ревізій,

Ревізія - це метод документального контролю за фінансово-господарською діяльністю підприємства, установи, організації, дотриманням законодавства з фінансових питань, достовірністю обліку і звітності, спосіб документального викриття недостач, розтрат, привласнень та крадіжок коштів і матеріальних цінностей, попередження фінансових зловживань. За наслідками ревізій складається акт.

Перевірка - це обстеження і вивчення окремих ділянок фінансово-господарської діяльності підприємства, установи, організації або їх підрозділів. Наслідки перевірки оформляють довідкою або доповідною запискою.

Державна контрольно-ревізійна служба у своїй діяльності керується Конституцією України, Законом ”Про Державну контрольно-ревізійну службу”, який був прийнятий 26 січня 1993 року, іншими законодавчими актами, Указами Президента та Постановами Кабінету Міністрів України.

Головному контрольно-ревізійному управлінню України, контрольно-ревізійним управлінням в Республіці Крим, областях, містах Києві і Севастополі, контрольно-ревізійним підрозділам(відділам, групам) у районах, містах і районах у містах надається право:

Ревізувати і перевіряти у міністерствах, державних комітетах та інших органах державної виконавчої влади, державних фондах, на підприємствах, в установах і організаціях грошові та бухгалтерські документи, звіти, кошториси й інші документи, що підтверджують надходження і витрачання коштів і матеріальних цінностей, проводити перевірки фактичної наявності цінностей (грошових сум, цінних паперів, сировини, матеріалів, готової продукції устаткування тощо);

Безперешкодного доступу на склади, у сховища, виробничі і інші приміщення для їх обстеження та з’ясування питань, пов’язаних з ревізією або перевіркою. Припиняти на розрахункових та інших рахунках у банках та інших фінансово-кредитних установах операцій у випадках, коли керівництво об’єкта, на якому необхідно провести ревізію чи перевірку, перешкоджає працівнику державної контрольно-ревізійної служби виконувати свої обов’язки;

Залучати на договірних засадах кваліфікованих фахівців відповідних міністерств, державних комітетів, інших органів державної виконавчої влади, державних фондів, підприємств, установ і організацій для проведення контрольних обмірів будівельних, монтажних, ремонтних та інших робіт, контрольних запусків сировини і матеріалів у виробництво, контрольних аналізів сировини, матеріалів, готової продукції, інших перевірок з оплатою за рахунок спеціально передбачених на цю мету коштів;

Вимагати від керівників об’єктів, що ревізуються та перевіряються, проведення інвентаризації основних фондів, товарно-матеріальних цінностей, грошових коштів і розрахунків, у необхідних випадках опечатувати каси та касові приміщення, склади, архіви, а при виявленні підроблень, інших зловживань вилучати на строк до закінчення ревізії або перевірки, залишаючи у справах акт вилучення та копії або реєстри вилучених документів;

Одержувати від Національного банку України та його установ, комерційних банків та інших кредитних установ необхідні відомості, копії документів, довідки про банківські операції й залишки на рахунках об’єктів, що