Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку у своїй діяльності орієнтується на світові принципи та стандарти.

Створення системи розкриття інформації на українському фондовому ринку життєво важливо як для пожвавлення внутрішнього інвестиційного клімату, так і для залучення іноземних інвестицій. Розкриття інформації на ринку цінних паперів було запропоновано в США на початку століття, як "ліки" для стабілізації ринку цінних паперів. Як показує досвід розвитку інших країн, у тому числі Росії, в основі всіх уявлень про введення суспільного та ринкового саморегулювання лежить концепція розкриття інформації (гласності), яка є цен-тральною в забезпеченні суспільної та ринкової стабільності.

Існуюча сьогодні проблема полягає у невідповідності сучасної системи обліку світовим стандартам, особливо це стосується системи розкриття фінансової звітності.

І. Концептуальні основи побудови фінансової звітності

Мета та склад фінансової звітності.

Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку у своїй діяльності орієнтується на світові принципи та стандарти. Так наприкінці 1997 року Комісією було прийнято рішен-ня № 54 "Про затвердження Концептуальних основ розкриття інформації емітентами цінних паперів".

Цей документ розроблено виходячи з Концепції функціонування та розвитку фондово-го ринку України, а саме принципу прозорості та відкритості, який передбачає надання інвесторам повної та доступної інформації, яка стосується умов випуску та обігу на ринку цінних паперів, гласності фінансово-господарської діяльності емітентів, усунення проявів дискримінації суб'єктів фондового ринку.

Метою Концептуальних основ є:

упорядкування процесу надання інформації в Державну комісію з цінних паперів та фондового ринку (далі Державну комісію) та засоби масової інформації, а також безпосередньо інвесторам;

забезпечення захисту інформації, щоб не нанести шкоди емітенту та інвестору;

забезпечення доступності інформації;

встановлення відповідальності Державної комісії щодо конфіденційності при вико-ристанні інформації;

встановлення відповідальності суб'єктів фондового ринку в частині повноти та дос-товірності при наданні інформації.

Задачами Концептуальних основ є:

розробка нормативної документації (Положення про звітність емітентів, надання особливої та регулярної інформації; Проспект емісії) на базі міжнародних стандартів обліку та аудиту;

створення механізму ефективного використання і надійного захисту інформації;

створення централізованої інформаційної бази даних учасників фондового ринку.

Основні принципи створення системи розкриття інформації:

система розкриття інформації базується на концепції доступу на відміну від кон-цепції публікації (розповсюдження);

система розкриття інформації орієнтована на забезпечення реалізації прав інвес-торів щодо одержання достовірної і повної інформації;

державна реєстрація інформації вступає в дію з моменту доступу до неї інвесторів, а не з моменту прийняття;

публікація інформації не є достатньою для її розкриття. Інформація має пройти через систему розкриття;

система розкриття інформації базується на використанні електронної програми-анкети.

Державною Комісією були розроблені та затверджені Рішенням № 55 "Методичні реко-мендації по застосуванню міжнародних принципів обліку та звітності щодо діяльності

Згідно з Положенням про звітність емітентів, надання особливої та регулярної інфор-мації Комісія розглянула та прийняла в 1997 році - 5 788, а в 1998 році - 6 889 річних звітів відкритих акціонерних товариств та підприємств-емітентів облігацій.

Необхідно підкреслити, що цінність інформації визначається можливістю її знаходжен-ня та доступу в регламентований час. Саме це визначає систему розкриття інформації, як орієнтовану на користувача (споживача), а не на інших суб'єктів цієї системи. А критерієм ефективності побудови системи розкриття інформації на ринку цінних паперів буде мож-ливість для будь-якого користувача знайти інформацію і отримати до неї доступ достат-ньо швидко.

Саме з цією метою за участю Комісії у листопаді 1997 року створено Центр громадсь-кої інформації, в якому є можливість ознайомитись зі звітами емітентів цінних паперів. Центр громадської інформації з моменту відкриття відвідало понад 4 000 осіб.

Однією з основних причин повільного припливу іноземних інвестицій в Україні є недо-статність інформації яку може отримати потенційний інвестор від українського підприєм-ства. Основою такої інформації є фінансова звітність підприємств.

Як свідчить світовий досвід, іноземні інвестиції, в першу чергу, спрямовуються до тих країн, які, крім економічного потенціалу, мають політичну стабільність, законодавчу врегульованість інвестиційної діяльності, дієву систему захисту прав інвесторів, сучасну та роз-винену ринкову інфраструктуру.

Державна Комісія з цінних паперів та фондового ринку проводить дуже важливу роботу у напрямі побудови ринкової інфраструктури. Однак сама інфраструктура є важливою, але недостатньою умовою подальшого розвитку ринку. Треба змінити менталітет вітчизняного емітента, його розуміння важливості співпраці з інвестором.

Основну увагу інвестори приділяють якості управління підприємствами. Портфельний інвестор не бажає самостійно управляти об'єктом інвестування, тому хоче бути впевне-ним, що керівництво підприємства цілком спроможне справлятися зі своїми функціями.

Оскільки головне для інвестора – це якість управління, він повинен сам побувати на підприємстві, впевнитись у ефективності обраної тактики та стратегії роботи. Таким чи-ном, кожне підприємство, що має бажання залучити західного капіталовкладника, повин-но не тільки перейти до Міжнародних стандартів бухгалтерського обліку, а й бути цілком готовим до візиту інвестора хоча б раз на рік.

Інвестори вважають, що їх потрібно інформувати про стратегію підприємства та його завдання, про тактику дій керівництва, про результати фінансової діяльності, про фінансо-ву політику та розміри прибутку, що очікуються, щоб уникнути неприємних сюрпризів. Особливу увагу треба приділяти квартальним та річним звітам. Причому останні мають бути детальними, розповсюджуватись серед інвесторів вчасно, а не через вісім місяців, повинні регулярно оновлюватись та не бути єдиним приводом протягом року для зустрічі з інвестором.

Загальні вимоги до фінансової звітності.

Загальні вимоги до фінансової звітності викладені в положенні (стандарті) бухгалтер кого обліку 1 (далі - П(С)БО 1), затвердженому наказом Міністерства фінансів України 31.03.99 р. № 87. Дане положення встановлює:—

мету фінансових звітів;—

їх склад;—

звітний період;—

якісні характеристики та принципи, якими слід керуватися під час складання фінансових звітів.

П(С)БО 1 повинне застосовуватися при підготовці і наданні фінансових звітів підприємствами, організаціями, установами