При відвантаженні товарів на умовах наступної оплати податкове зобов’язання з ПДВ з 1.10.98 р. виникає в момент відвантаження товарів. Тому рахунок 67-1 також не застосовується (Дт 46 - Кт 68).

Нетрудно прийти до висновку наскільки спроститься в цьому випадку облік реалізації товарів і податкових зобов’язань з ПДВ, скільки часу та коштів буде зекономлено. Але зазначимо, що й рекомендований автором спрощений облік ще не є достатньо раціональним і дохідливим з розглянених вище причин.

При спрощеному бухгалтерському обліку реалізації товарів і податкових зобов’язань з ПДВ записи платежів в обліковому регістрі по дебету рахунку 51 "Розрахунковий рахунок" та інших рахунків підприємства в банку необхідно здійснювати в наступному порядку:

По дебету рахунку 51 "Розрахунковий рахунок" та інших рахунків підприємства в банку на надходження патежів від покупців (Дт 51 і ін. - Кт 62 і ін.) суми отриманих платежів необхідно записувати одною сумою без виділення ПДВ, а суму ПДВ, що входить до цих платежів, треба записати в окремих графах облікового регістру після графи "Разом" по дебету рахунку 51 і ін. як "в т.ч. ПДВ» з виділенням сум ПДВ:

- в складі оплат за відвантажені товари;

- в складі отриманих незбалансованих передоплат покупців ( виділяється за даними сальдової відомості, табл.1).

На підставі підсумкових даних облікового регістру по дебету рахунку 51 "Розрахунковий рахунок" та інших рахунків в банку мають бути зроблені записи:

1. Дт 51 і ін. - Кт 62 і ін. - на всю суму оплат, отриманих від покупців згідно з платіжними документами.

2. Дт 67-1 - Кт 68, субрахунок «З податку на додану вартість, розрахунковий період якого настав» - на суми ПДВ у складі авансових платежів, одержаних від покупців і замовників, в рахунок яких товари не відвантажені, за даними сальдової відомості (табл. 1).

Запис Дт 46 - Кт 67-1 здійснюють по підсумку за місяць за документами на відвантаження товарів в рахунок авансових платежів, отриманих в попередніх звітних періодах.

Підсумки сум ПДВ в графі "в т.ч. ПДВ" облікових регістрів по дебету рахунків 51 і ін. є контрольними для сум ПДВ, сплачених покупцями в звітному місяці.

Вище розглядались спрощені записи в синтетичному обліку податкових зобов’язань з ПДВ з використанням рахунку 67 "Податкові розрахунки". Очевидно, що аналітичний облік до рахунку 67 повинен вестись в розрізі субрахунків 1 "З податкових зобов’язань" і 2 "З податкового кредиту" із записами сум ПДВ на підставі відповідних товарних і платіжних документів та податкових накладних на окремих рахунках або в спеціальних відомостях лінійно-позиційним способом за кожним із цих документів. Без такого обліку неможливо забезпечити належний контроль за правильністю і повнотою розрахунків з бюджетом по ПДВ.

Враховуючи, що остаточні платежі до бюджету податку на додану вартість здійснюються за підсумком господарських операцій за звітний місяць, викладений вище порядок спрощеного обліку податкових зобов’язань з ПДВ на повноту здійснення цих платежів не впливає. Такий порядок обліку вирішує лише питання спрощення бухгалтерського обліку реалізації товарів, податкових зоов’язань з ПДВ та посилення контролю за платежами до бюджету, за наявністю заборгованості з ПДВ.

Належно організований і поставлений бухгалтерський облік реалізації товарів і податкових зобов’язань з ПДВ, що забезпечує стан ажуру в обліку здійснених господарських операцій, має важливе значення для підвищення ефективності роботи підприємств, для забезпечення своєчасних і повних розрахунків з бюджетом за податковими зобов’язаннями з податку на додану вартість.

Як видно із викладених в цій та попередніх статтях автора проблем бухгалтерського обліку товарів та податку на додану вартість, бухгалтерський облік в останній час без потреби так ускладнено, що розібратись в нормативних документах та їх застосуванні в практиці організації і ведення бухгалтерського обліку навіть висококваліфікованим бухгалтерам вельми трудно. Бухгалтерська служба України не була готова до введення таких змін в обліку, які сталися в другому півріччі 1997 р., а відповідна підготовка бухгалтерів до принципово нових підходів в організації і веденні бухгалтерського і податкового обліку також не була проведена. До речі, належної методологічної допомоги працівники бухгалтерської служби, нажаль, і зараз не мають.

Замість належної організації бухгалтерського обліку і на цій основі посилення бухгалтерського та іншого контролю за ефективністю господарсько-фінансової діяльності, що можуть дати реальне підвищення прибутків, рентабельності господарської діяльності та збільшення платежів податків до бюджету України, бухгалтерська служба зайнята виписуванням додаткових податкових документів та їх реєєстрацією в порядку 3 - 4 разового дублювання облікових записів, пов’язаних з обліком податку на додану вартість: в товарних і платіжних документах, в бухгалтерському обліку, в податкових накладних, в книгах обліку податкових зобов’язань і податкового кредиту. Хіба введення додаткового податкового обліку дало збільшення податкових надходжень до державного бюджету України в 1997 – 1998 роках ? Економічно не обгрунтована, практично попередньо не відпрацьована облікова паперотворчість ще ніколи не давала та й дати не може позитивних результатів.

Що стосується обліку податків та контролю за своєчасним і повним надходженням їх до державного бюджету, то тільки бухгалтерський облік може забезпечити такий контроль. Податковий облік з ряду причин, в основному із-за відсутності в ньому системного контролю за правильністю записів, не може забезпечити такого контролю. Думаємо, що ця проста істина повинна бути зрозумілою всім.

На наш погляд, основна