перевірка документації й оцінка роботи системи обліку та кон-тролю;*

перевірка відповідності даних підприємства-замовника і неза-лежного контролю.

Якщо внутрішньому аудиту виявлено довіру, то слід визначити, якою мірою можна на нього покластися, беручи до уваги:*

рівень внутрішнього ризику аудиту щодо тестованих позицій;*

необхідний рівень висновку;*

кваліфікацію аудиторського персоналу фірми, яку перевіряють. Зовнішній аудитор повинен переконатися, що робочі документи внутрішнього аудиту, дані якого він використовує, ведуться за прий-нятною формою.

Міжнародний норматив аудиту констатує, що функція внутріш-нього аудиту є частиною системи управління підприємством і не може відповідати критерію незалежності, який є основним [15, с. 55]. Ос-новні відмінності між внутрішнім і зовнішнім аудитом показано в табл. 1.2.

Відмінності між аудитом і ревізією. Залежно від прийомів і спо-собів контролю і системи контрольних процедур розрізняють аудит і ревізію. Вони є складовими елементами фінансово-господарського контролю. Аудит і ревізія розглядають один предмет (фінансово-господарську діяльність підприємства чи підприємця), а також ви-користовують спільні методичні прийоми і процедури контролю, їх мета — виявлення негативних явищ у виробничій і фінансово-гос-подарській діяльності суб'єктів господарювання, їх усунення і запо-бігання в майбутньому. Об'єктами контролю для них є однакові дже-рела інформації, законодавчі та нормативно-інструктивні акти з питань фінансово-господарського контролю, первинна облікова докумен-тація, реєстри бухгалтерського фінансового обліку, баланси і фінан-сова звітність суб'єктів підприємницької діяльності. Спільним для них також є те, що вони обґрунтовують свої висновки документаль-но перевіреними доказами.

Таблиця 1.2. Відмінності між внутрішнім і зовнішнім аудитом

Елементи | Внутрішній аудит | Зовнішній аудит

Коло питань | Визначається керівниц-твом підприємства, де пра-цює внутрішній аудитор, або відповідно до плану | Передбачено законом або на прохання підприєм-ства-замовника

Об'єкт перевірки | Визначається керівницт-вом підприємства, де пра-цює аудитор. Переважа-ють питання аудиту збе-реження майна і недопу-щення збитків | Домінує аудит стану бухгалтерського обліку і звітності

Методи | Тести перевірок майже однакові. Різниця в деталь-ності перевірок

Звітність | Перед керівництвом підприємства або перед аудиторським відділом | Перед керівництвом аудиторської фірми і підприємства-замовника

Разом із тим, між аудитом і ревізією існують суттєві відмінності.

Аудит — незалежна перевірка балансів і фінансової звітності суб'єктів господарювання з метою отримання висновків. Висновки аудитора є виваженим і обґрунтованим доказом під час розв'язан-ня майнових конфліктів у арбітражному і народному судах між влас-ником та його контрагентами. Аудит дає можливість суб'єктам підприємницької діяльності прогнозувати підвищення ефективності і розширення сфер впливу підприємницьких структур, розвиток мар-кетингу і комерційної діяльності як на внутрішньому, так і на міжна-родному ринках, допомагає уникнути банкрутства. Аудиторське під-твердження про стійкий фінансовий стан підприємства обґгрунтовує потребу в кредитах і надає право на випуск акцій.

Під час ревізії досліджується фінансово-господарська діяльність підприємств у статиці після завершення господарських процесів (пе-реважно, не менше одного разу на два роки). Функції ревізії (порівня-но з аудитом) обмежуються інтересами власника, від імені якого проводиться ревізія. Основною метою ревізії є пошук та фіксація фактів зловживань з обов'язковим повідомленням керівній органі-зації та правоохоронним органам. Як правило, ревізори здійснюють перевірки з позицій дотримання законності господарських операцій, не вникаючи у визначення перспектив діяльності. Результати ревізії повідомляють трудовому колективу для вжиття заходів щодо лікві-дації виявлених недоліків.

Ревізія призначається розпорядженням керівної організації. Ре-зультати ревізії оформляються актом ревізії.

Для проведення аудиту між власником-замовником і аудитор-ською фірмою (аудитором-підприємцем) — виконавцем укладаєть-ся договір. Результати аудиту оформляються аудиторським звітом або аудиторським висновком.

4. Предмет, об'єкти і метод аудиту

За змістом аудит як одна з форм фінансового контролю вклю-чає експертну оцінку фінансово-господарської діяльності підприє-мства за даними бухгалтерського фінансового обліку, фінансової звітності, а також надання аудиторських послуг і пов'язаних із ними експертиз, консультацій з питань бухгалтерського фінансового і управ-лінського обліку, фінансової звітності, оподаткування, аналізу госпо-дарської діяльності, фінансів, управління трудовими ресурсами та інших видів економіко-правового забезпечення підприємницької діяльності юридичних і фізичних осіб.

Аудит спрямований на регулювання процесу відтворення суспільне необхідного продукту. Він вивчає продуктивні сили і виробничі відно-сини на всіх стадіях розширеного відтворення (виробництво, розпо-діл, облік і споживання) суспільне необхідного продукту з метою виявлення суперечностей та їх своєчасного регулювання з боку сус-пільства.

На стадії виробництва аудит досліджує ефективність викори-стання праці, її предметів і засобів, відповідність їх чинному законо-давству і нормативно-правовим актам. При цьому вивчаються органі-зація виробництва, прогнозування, ефективність праці, витрачання коштів на її оплату, а також дотримання технологічної і трудової дисципліни, раціональність використання робочого часу, експлуатації машин і механізмів та предметів праці як в окремій галузі, так і в народному господарстві України в цілому.

Отже, до предмета аудиту залучаються всі стадії процесу відтво-рення суспільне необхідного продукту та їх нормативно-правове ре-гулювання.

На стадії розподілу суспільне необхідного продукту аудит спря-мований на перевірку його використання з метою задоволення по-треб суспільства, тобто на відшкодування витрат використаних за-собів виробництва, розподіл і перерозподіл створеного продукту. На цій стадії предмет аудиту поширюється на всі ланки народного гос-подарства.

На стадії обміну суспільне необхідного продукту предмет аудиту включає договірні відносини, операції щодо збуту і заготівель, розра-хунків і задоволення попиту на необхідні товари народного споживання. Отже, на стадії обміну перевірці підлягають всі форми обороту суспіль-не необхідного продукту відповідно до законів ринкової економіки.

На стадії споживання суспільне необхідного продукту (завер-шальній стадії) аудит перевіряє виробниче споживання, пов'язане з відновленням і розширенням виробничих фондів і задоволенням суспільних потреб. Тут аудит виявляє диспропорції в задоволенні потреб населення і суперечності, викликані порушенням норматив-но-правових актів у процесі задоволення особистих