(продавцю);
суми, що сплачується за інформаційні, посередницькі та інші подібні послуги у зв’язку з пошуком і придбанням запасів;
суми ввізного мита;
суми непрямих податків у зв’язку з придбанням МШП, які не відшкодовуються підприємству;
затрати на заготівлю, вантажно-розвантажувальні роботи, транспортування МШП до місця їх використання, включаючи витрати на страхування і відсотки за комерційний кредит постачальників;
інші витрати, безпосередньо пов’язані з придбанням МШП і доведенням їх до стану, в якому вони придатні для використання у запланованих цілях.
П(С)БО 9 (пункт 10) передбачено, що первинною вартістю запасів, які виготовляються власними силами підприємства, визначається собівартість їх виробництва, яка визначається згідно з Положенням (стандартом) бухгальтерського обліку 16 “Витрати”.
Крім того первинною вартістю запасів, внесених до статутного капіталу підприємства, визначається узгоджена засновниками підприємства, їх
16
справедлива вартість (п.11) і первинною вартістю запасів, одержаних підприємством безоплатно, визначається їх справедлива вартість (п.12).
Порядок організації обліку МШП, при передачі в експлуатацію встановлений пунктом 23 П(С)БО 9: “Вартість малоцінних та швидкозношуваних предметів, переданих в експлуатацію, виключається зі складу активів (списується з балансу) з подальшою організацією оперативного кількісного обліку таких предметів за місцями експлуатації і відповідним особам протягом строку їх фактичного використання”.
Згідно з інструкцією до плану рахунків для обліку та узагальнення інформації про про наявність і рух МШП, що належать підприємству і знаходяться у складі запасів, призначений рахунок 22 “Малоцінні і швидкозношувані предмети”.
Облік передачі МШП в експлуатацію можна визнати відносним нововведенням, оскільки і раніше застосовувався метод обліку МШП, при передачі в експлуатацію яких нарахувався знос у розмірі 100% первинної вартості об’єкта обміну. Зараз тільки уточнено, що аналогічний порядок списання МШП по кредиту рахунку 22 “Малоцінні та швидкозношувані предмети” використовується при передачі в експлуатацію МШП зі строком корисного використання менше року.
При вивченні нестач (втрат) від псування МШП на складі, така нестача попередньо враховується як витрати звітного періоду у складі інших витрат операційної діяльності, що також певною мірою можна визначити нововведенням. У свою чергу, повернення МШП у експлуатацію не зменшує витрат, а визначається іншим операційним доходом. Те ж саме відноситься до випадків нестач і втрат від псування МШП, що знаходяться в експлуатації, коли винна особа встановлена.
При передачі МШП, що відносяться до запасів, експлуатацію необхідно організовувати їх оперативно-кількісний облік, облік за місцем їх експлуатації і відповідними особами. Регістром такого оперативного обліку може бути аналітична відомість, яка розробляється підприємством самостійно. Єдиною вимогою, яку можна вважати загальною для створення відомості оперативного обліку МШП, є склад показників, які відображають у ній подібний регістр оперативного обліку повинен включати: найменування МШП, їх кількість і первинну вартість, місце експлуатації, прізвище відповідальної особи, дані про надходження та вибуття МШП з експлуатації, а також причину вибуття. Виключення МШП з регістру оперативного обліку може здійснюватися тільки на підставі документів, що підтверджують повернення МШП на склад підприємства або на підставі акта списання МШП при їх ліквідації або нестачі.
Реформування бухгалтерського обліку, що почалося в Україні з прийняттям Положень (стандартів) бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов’язань і господарських операцій підприємств та організацій. Однак при більш глибокому вивченні нових нормативних актів виникає багато питань, відповіді на які знайти бухгалтером поки що важко. Це стосується і Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 9 “Запаси”, яке регламентує, зокрема, облік малоцінних та швидкозношуваних предметів (МШП).
17
Основною зміною щодо відображення в бухгалтерському обліку операцій з МШП, яка передбачена новими нормативними документами є їх класифікація за ознакою оборотності. Починаючи з 1 січня 2000 року МШП можуть відноситися або до необоротних активів, або обліковуватись у складі запасів, тобто можуть вважатися оборотними активами. Віднесення МШП до необоротних або оборотних активів встановлено пунктом 6 П(С)БО 9.
З метою бухгалтерського обліку запаси включають:
малоцінні та швидкозношувані предмети, які використовуються протягом не більше одного року або одного операційного циклу, якщо він більше одного року.
Тобто до МШП належать засоби праці, які мають відносно строк корисного використання.
Саме такі засоби праці, не залежно від вартості цілком справедливо вважаються швидкозношувані і їх необхідно обліковувати як запаси.
З іншого боку, МШП строк корисного використання яких більше одного року, згідно з Інструкцією про застосування Плану рахунків повинні обліковуватись у складі інших необоротних матеріальних активів.
Отже, основна проблема пов’язана з відображенням у бухгальтерському обліку інформацію про наявність і рух МШП, полягає у визначенні його вартісної межі.
Друга проблема є наслідком першої і зводиться до оптимізації бухгальтерського обліку операцій про наявність і рух МШП. Прийняття Положення (стандарту), яким були б встановлені методологічні принципи формування в обліку інформації про МШП зі строком корисного використання більше року, не передбачається. Тому розробку методології обліку МШП доведеться провадити підприємствам самостійно виходячи з положень П(С)БО 9, Плану рахунків та Інструкцій.
18
ЛІТЕРАТУРА
Сопко В.В. “Бухгалтерський облік”, ст.298-303.
Навчально-практичний посібник. Курсом реформ – Облік, 2000р. ст.57-63.
Газета “Все про бухгалтерський облік” ст.4.
Додаток до “Галицьких контрактів” ст.82.
Журнал “Дт – Кт” №52, ст.26.