ІІ розділ “Забезпечення наступних витрат і платежів”, який включає такі статті: забезпечення виплат персоналу, інші забезпечення, цільове фінансування.

Зобов’язання – заборгованість підприємства, яка виникла в наслідок минулих подій і погашення якої, як очікується, призведе до зменшення ресурсів підприємства, що втілюють у собі економічні вигоди.

ІІІ розділ “Довгострокові зобов’язання” – всі зобов’язання, які не є поточними. До нього входять такі статті:

довгострокові кредити банків;

довгострокові фінансові зобов’язання;

відстрочені податкові зобов’язання;

інші довгострокові зобов’язання.

IV розділ “Поточні зобов’язання” – зобов’язання, які будуть погашені протягом операційного циклу підприємства, або повинні бути погашені протягом 12 місяців починаючи з дати балансу і включає такі статті:

короткострокові кредити банків;

поточна заборгованість за довгостроковими зобов’язаннями;

видані векселі;

кредиторська заборгованість за товари, роботи, послуги;

поточні зобов’язання за розрахунками;

інші поточні зобов’язання.

V розділ “Доходи майбутніх періодів”.

Доходи – збільшення економічних вигод у вигляді надходження активів або зменшення зобов’язань, які призводять до зростання власного капіталу. Підсумок

активів балансу повинен дорівнювати сумі пасивів балансу.

Підприємство складає звіт про фінансовий результат для повної, правдивої та неупередженої інформації про доходи, витрати, прибутки і збитки від діяльності підприємства за звітний період.

Доход у звіті про фінансові результати відображається в момент надходження активу або погашення зобов’язання, які призводять до збільшення власного капіталу підприємства, а витрати навпаки, відображаються в момент вибуття активу або збільшення зобов’язання, які призводять до зменшення власного капіталу підприємства (крім зменшення капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власниками). Якщо актив забезпечує економічні вигоди протягом кількох звітних періодів, то витрати відображаються у звіті про фінансовий результат на основі систематичного та раціонального їх розподілу (наприклад, у вигляді амортизації) протягом тих звітних періодів, коли надходять відповідні економічні вигоди. Витрати слід негайно відображати у звіті, якщо економічні вигоди не відповідають або перестають відповідати такому стану, за якого вони визначаються активами підприємства.

У розділі ІІ звіту про фінансовий результат наводяться відповідні елементи операційних витрат (на виробництво і збут, управління та інші операційні витрати), яких зазнало підприємство в процесі своєї діяльності протягом звітного періоду.

Розділ ІІІ звіту заповнюють акціонерні товариства, прості акції або потенційні прості акції, яких відкрито продають та купують на фондових біржах, включаючи товариства, які перебувають у процесі випуску таких акцій. Даним підприємством розділ ІІІ не заповнюється.

Виправлення помилок, допущених при складанні фінансових звітів у попередніх періодах, здійснюється шляхом коригування сальдо нерозподіленого прибутку на початок звітного року і вимагає повторного відображення відповідної порівняльної інформації у фінансовій звітності. Облікова оцінка може переглядатися, якщо змінюються обставини, на яку базувалася ця оцінка, або отримана додаткова інформація. Наслідки зміни в облікових оцінках слід включати до тієї самої статті звіту про фінансові результати, яка раніше застосовувалась для відображення доходів або витрат, пов’язаних з об’єктом такої оцінки і слід включати до звіту в тому періоді, в якому відбулася зміна, а також і в наступних періодах, якщо зміна впливає на ці періоди.

Згідно ст.. 7 “Інструкції про прибутковий податок з громадян” від 21.04.93 року №12 громадяни, одержують доходи від здійснення будь-якої підприємницької діяльності, пов’язаної з виробництвом, зобов’язані вести Книгу обліку доходів і витрат за ф. № 10. Підсумкові дані Книги обліку доходів і витрат за квартал (рік) є підставою для заповнення громадянами декларацій про доходи, що підлягають оподаткуванню. Декларація подається особисто платником до податкової інспекції за місцем проживання або надсилається поштою. При особистому поданні декларації, датою подання вважається дата реєстрації її у податковій інспекції, а при наданні декларації поштою –дата відправки на штампі відділення зв’язку.

Підприємство одночасно з поданням чеків на отримання коштів для виплати належних громадянам сум, подають до установ банків платіжне доручення на перерахування до бюджету утриманих сум прибуткового податку. Обчислення податку і перерахування проводиться підприємством до 1 лютого наступного за звітним роком, а до 15 лютого ці відомості подаються до податкової інспекції.

Підприємство, після закінчення кожного місяця, але не пізніше строку одержання в установі банку коштів на виплату заробітної плати, зобов’язане перерахувати до бюджету суми нарахованого і утриманого прибуткового податку за минулий місяць.

Підприємство, не пізніше 25 числа місяця, що настає за звітним кварталом, подає до податкового органу податкову декларацію про прибуток за звітний квартал, розраховану наростаючим підсумком з початку звітного фінансового року. Статистична звітність надсилається у встановленому порядку тільки на адресу органів державної статистики.

Платіжні доручення на перерахування податку до бюджету подаються підприємством до банківської установи до настання строку платежу.

Протягом кварталу підприємство сплачує авансові внески податку до бюджету за перший та другий місяць кварталу, визначеного наростаючим підсумком з початку року. Авансові внески сплачуються до 20 числа другого, третього місяця кварталу відповідно. Розрахунки авансового внеску здійснюються самостійно, без подання податкової декларації.

Суми податку на прибуток зараховуються до бюджетів територіальних громад за місцезнаходженням платника податку.

Підприємство на момент перевірки податковим органом, податкових декларацій про прибуток і розрахунків сплачують штраф у розмірі 10 нмдг за одноразове порушення; якщо не подано, або не своєчасно подано податкову декларацію про прибуток і розрахунок, сплачує штраф у розмірі 10% суми нарахованого податку за кожний випадок порушення. у разі приховання або заниження суми податку – 30% суми донарахованого податку, та пені, обчисленої виходячи із 120% облікової ставки НБУ.

Відповідно до Закону України “Про Державний бюджет України на 1999 рік”