вираженні:
Е = [ С 1 – ( С 2 + Е н К 2 ) ] О1,
де
Е – економічна ефективність за рік, грн.
С 1 і С 2 – собівартість одиниці продукції, відповідно до впровадження і після впровадження нового технологічного процесу;
Е н – нормативний коефіцієнт економічної ефективності капітальних вкладень;
К 2 – капітальні вкладення у розрахунку на одиницю випущеної продукції після впровадження нової техніки;
О 1 – річний випуск продукції після впровадження нової техніки.
Собівартість одиниці продукції до впровадження нового технологічного процесу склала 47 грн., а після впровадження 41 грн. Капітальні вкладення у розрахунку на одиницю випущеної продукції після впровадження нової техніки склали 17 грн., а річний випуск продукції склав 35000 одиниць при нормативному коефіцієнті ефективності 0,15. Отже, річний економічний ефект складе:
Е = [ 47 – ( 41 + 0,15 17 )] 35000 = 120,7 тис. грн.
Для порівняльної характеристики фактичної та планової суми річного економічного ефекту від впровадження нової техніки використовують також формулу:
Е = [ ( С 1 + Е н К 1 ) – ( С 2 + Е н К 2)] О пл
або
Е = [ ( С1 – С2 ) + Е н ( К 1 – К 2 ] О 1,
де
К 1 – капітальні вкладення у розрахунку на одиницю випущеної продукції до впровадження нової техніки;
О пл – плановий обсяг випуску продукції після впровадження нової техніки.
Планом передбачено випустити за рік 700 одиниць продукції, собівартість якої до впровадження нової технологічного процесу складала 145 грн., а після його впровадження – 140 грн. по плану, при фактичній собівартості 137 грн. Питомі капітальні вкладення до впровадження нового технологічного процесу складали 700 грн, а після впровадження – 570 грн., нормативному коефіцієнт економічної ефективності у розмірі 0,12 і фактичному обсягу випущеної продукції – 800 одиниць.
Отже, річний економічний ефект складе:
а) за планом
Е = [( 145 + 0,12 700) – ( 140 + 0,12 570)] 700= 14,4 тис. грн.
б) фактичний
Е = [ ( 145 + 0,12 700) – ( 137 + 0, 12 570 ) ] 800 = 18,9 тис. грн.
Проведені розрахунки свідчать про економічну доцільність введення нового технологічного процесу виробництва продукції.
Статистика використовує показники нормативних та фактично питомих затрат елементів оборотних фондів ( сировини, матеріалів тощо)для визначення впливу чинників, що формують економію ( перервати) в динаміці або в порівнянні зі встановленими нормами. Для цієї мети обчислюють індивідуальні та загальні індекси питомих витрат елементів оборотних фондів за такими формулами:
індивідуальний індекс
m1
іm = ;
m0
загальний індекс
m1 q1
І m = ,
m0 q1
де
m1 та m0 – питомі затрати матеріальних ресурсів, відповідно у звітному і базисному періодах;
q1 – кількість виробленої продукції у звітному періоді.
Різниця між чисельником та знаменником загального індексу питомих затрат елементів оборотних фондів характеризує розмір економії (перевитрати ) даного виду матеріальних ресурсів в результаті зниження ( збільшення ) питомих затрат у порівнянні з нормами або в динаміці.
Динаміку фізичного обсягу виробництва різнойменної продукції з одного виду сировини характеризує індекс фізичного обсягу виробництва продукції:
q 1 m 0
І q = .
q 0 m 0
Динаміку загальних затрат даного виду сировини при виробництві декількох видів продукції характеризує індекс затрат сировини, матеріалів, палива на весь випуск продукції:
q1 m1
І mq = .
q0 m0
Для характеристики динаміки питомих затрат сировини в середньому по однорідних видах виробленої продукції з одного виду сировини обчислюють індекси середніх затрат сировини за такою формулою:
m1 q1 m0 q0 m1
І m = : = ,
q1 q 0 m0
де
m та m0 – середні питомі витрати сировини по однорідних видах продукції, або однойменному виду продукції, виробленої різними підприємствами.
При виробництві декількох видів продукції з одного виду сировини
(елементів оборотних фондів ) розмір економії або перевитрати формуються такими чинниками як : фізичний обсяг виробленої продукції і питомих затрат сировини у розрахунку на одиницю продукції, так і структурою виробленої продукції.
Для оцінки чинників зміни затрат сировини потрібно використовувати таку систему індексів
m0 q1 I q m0 q0 m0 q1
=
m0 q0 m0 q0 Iq m0 q0
Індекс кількості Індекс за- Індекс структури
окремих видів = гальної виробленої
виробленої кількості продукції
продукції виробленої
продукції
m1 q1
m0 q0
Індекс
затрат сировини m1 q1
m0 q1
Індекси питомих затрат сировини
по окремих видах продукції
де Iq – загальний індекс кількості однорідних видів виробленої продукції.
Виробництво продукції, питомі затрати сировини по плодоконсервному заводу
Продукція | Вироблено кіль-
кість (туб) | Затрати яблук на
одну тубу (кг) | Загальні затрати
сировини ( т )
Базисна
q0 | звітна
q1 | базисні
m0 | звітні
m1 | базисні
m0q0 | звітні
m1q1 | умовні
m0q1
Сік з
яблук
натура-
льний | 1273 | 1388 | 748,3 | 748,5 | 952,6 | 1088,9 | 1038,6
Яблука
морино-
вані | 120 | 100 | 300,4 | 340,2 | 36,0 | 34,0 | 30,0
Разом | 1393 | 1488 | 709,7 | 754,6 | 988,6 | 1122,9 | 1068,6
Розрахунок збільшення ( зменшення) затрат сировини