собою хронологічно впо-рядкований список проведень. Для обліку забалансових рахунків потрібно вести спеціальний журнал господарських операцій за кожним окремим рахунком. Така структура обліку дає змогу нагромаджувати в електронному каталозі інформацію для синтетичного і аналітичного обліку.
На — третьому етапі формуються реєстри бухгалтер-ського обліку, внутрішня і зовнішня бухгалтерська звітність.
На базі даних бухгалтерських проведень формуються реєстри синтетич-ного обліку, реєстри і звіти аналітичного обліку, спеціальна звітність. До реєстрів синтетичного обліку відносять оборотно-сальдовий баланс, обо-ротні відомості за рахунками, Головну книгу, шахову відомість. Внутрішні облікові реєстри призначені для фактичного визначення стану засобів і залишків на рахунку, оборотів за рахунком та за кореспондуючими рахун-ками, а також для їх аналізу і контролю.
Реєстрами аналітичного обліку є аналітичні відомості за рахунками, оборотно-сальдова відомість в аналі-тичному розрізі. До спеціальної внутрішньої звітності належать касова книга, книга фактичних витрат засобів.
На четвертому етапі закривається обліковий період і формується архів облікових даних. Зведення про залишки та обороти за рахунками бухгалтерського обліку звітного періоду переносяться до спеціального набору для подальшого зберігання.
В умовах ринкової економіки підготовлена бухгалтерська інформація має розглядатися з погляду остаточного впливу на прийняття рішень. Система обліку оперує даними двох типів: про здійснені операції та оцін-ними даними майбутніх періодів. З огляду на це організацію бухгалтерсь-кого обліку слід розглядати як сукупність фінансового та внутрішньогос-подарського обліку за окремими комплексами завдань, які вирішуються в "1С Бухгалтерії" на підприємстві, контролю та аналізу.
3.Сформувати модель автоматизованої обробки облікової інформації на ВАТ „ Будівельник „ .
Аналіз теперішнього рівня функціонування інформаційної системи оброблення даних з праці показує, що здебільшого автоматизуються рутинні роботи й традиційні розрахунки, переважає централізоване розв'язування задач. При цьому не змінюються організаційні структури і технологія вико-нання функцій управління. Значна кількість користувачів, особливо низової ланки управління, позбавлені доступу до обчислювальних та інформаційних ресурсів, які розміщені централізовано.
На підприємстві найпоширенішим є індивідуальне використання ПЕОМ на робочо-му місці користувача для розв'язування локальних завдань в структурних підрозділах, та швидкого доступу до інформації, що дає змогу застосувати персональну технологію оброблення даних. Водночас на різних рівнях у процесі оперативної взаємодії різних служб і виконавців відбувається обмін даними (інформаційний обмін), у зв'язку з чим виникає потреба колективно використовувати інформаційно-обчислювальні ресурси. Наприклад, спільне використання периферійного спорядження, підключення кількох ПЕОМ до спільного центру (головної ЕОМ), який реалізує функції колективної бази даних. Використання такої БД виключає дублювання, забезпечує оперативний вибір інформації, а також доводить переваги індивідуальної роботи на ПЕОМ з ефективним зверненням до великих БД.
Суттєвим критерієм інформаційної системи є створення локальних мереж: ПЕОМ, у яких ефективно поєднуються можливості ПЕОМ для персонального оброблення даних з перевагами розподіленого оброблення даних, що забезпечують колективне використання загальних інформаційних ресурсів для управління об'єктами.
У локальних мережах ПЕОМ тип взаємодії користу-вачів, за якого по каналах зв'язку відбувається обмін текстами, докумен-тами, іншою інформацією, реалізуються елементи "безпаперової" технології оброблення даних, для зручності використовується "електронна пошта" яка дає можливість підвищити швидкість обороту товарів та полегшити роботу з накладними. У таких мережах ЕОМ ефективно виконуються операції первинного введення даних до системи, провадиться діалогове та регламентне розв'язування завдань, виробляються і застосовуються управлінські рішення на підставі наскрізної інформаційної підтримки засобами БД мережі.
Як єдина система управління підприємством в цілому, так і управління її складовою частиною належить до багаторівневої ієрархічної системи. На кожному рівні цієї системи розв'язуються комплекси локальних (персональних) завдань за індивідуальними алгоритмами та даними, які лише в певній частині виходять на інформаційний обмін з іншими рівнями. Це зумовлює потребу створення автоматизованих обчислювальних систем, які охоплювали б усі рівні управління і забезпечували ефективне оброблення даних на кожному рівні, інформаційну взаємодію між рівнями, а також гнучкий доступ користувачів до загальносистемних обчислювальних та інформаційних ресурсів, що відповідає концепції багаторівневих розподілених автоматизованих систем оброблення даних.
До основних недоліків інформаційної системи на даному етапі впровадження можна віднести
пріоритетну роль в перерозподілі інформації центрального комп’ютера системи. Відсутність прямого зв’язку між системами рівнів І та ІІІ не дають можливості приймати рішення обґрунтовані на незалежних даних первинного обліку. Це можна виправити встановивши такий зв'язок;
відсутності зведеної бази всієї первинної інформації із структурних підрозділів. Це можна пояснити складністю комп’ютеризації у зв’язку з високими витратами та повільне впровадження інтернет-технології .
Список використаної літератури та інформаційних джерел
1. Годин В.В., Корнеев И.К. Управление информационными ресурсами. - М.: "Инфра-М", 2000. - 352 с.
2. Грабауров В.А. Информационные технологии для менеджеров. - К.: ФіС, 2001, 368 с.
3. Информационные системы в экономике: Учебник /Под ред. проф. В.В. Дика. - М.: ФиС, 1996. - 272с.
4. Карминский А.М., Нестеров П.В. Информатизация бизнеса. - М.: ФиС, 1997
5. Компьютерные системы и сети: Учеб.пособие/ В.П.Косарев и др./Под ред. В.П.Косарева и Л.В.Еремина-М.:Финансы и статистика,1999.
6. Костров А.В. Основы информационного менеджмента - М.: ФиС, 2001. - 336 с.
7. Мескон М. Менеджмент. М.: Финансы и статистика, 1998.
8. Модин А.А. Основи розроблення і розвитку ІСУ. К., 1981