Таким чином інформація, сформована в розділі бухгалтерського обліку витрат по перевезенням повинна забезпечувати потреби не лише свого, а й інших ділянок механізації обліку.

Бухгалтерський облік у країні ведеться по національних бухгалтерських стандартах, які були розроблені на основі Міжнародних стандартів. Виробництво електромонтажного обладнання, його реалізація й також надання електромонтажних послуг при стрімкому розвитку будівельної галузі є досить таки актуальним. Тому мною розглянуті облік прямих матеріальних витрат, облік витрат на оплату праці й відрахування з неї, які займають найбільшу питому вагу в обсязі експлуатаційних витрат. Показано порядок автоматизації цих процесів і контроль за виконанням процесу обліку витрат.

3.4. Особливості ведення бухгалтерського та податкового обліку витрат. Управлінський аспект.

Податковий контроль визначається як установлена законодавством сукупність прийомів і способів керівництва компетентних органів, що забезпечують дотримання податкового законодавства і правильність вирахування, повноту і своєчасність внесення податку в бюджет або позабюджетний фонд.

Головною задачею податкового контролю є забезпечення економічної безпеки держави, тому основними методами податкового контролю повинні бути прогноз, попередження, припинення і відновлення, а вже потім - застосування каральних санкцій для загального та часткового попередження можливих у майбутньому правопорушень.

Зміст податкового контролю полягає в:

ѕ спостереженні за функціонуванням підконтрольних їх об’єктів;

ѕ аналізі зібраної інформації, виявленні тенденцій, причин, розробці прогнозів;

ѕ вжитті заходів по запобіганню порушень законності і дисципліни, шкідливих наслідків, збитків, недоцільних дій;

ѕ обліку конкретних порушень, виявленні їхніх причин і умов;

ѕ припиненні протиправної діяльності з метою недопущення шкідливих наслідків і нових правопорушень;

ѕ виявленні винних і притягненні їх до відповідальності.

Тобто головна мета податкового контролю - це перевірка і зіставлення даних податкової звітності юридичної та фізичної особи і отриманих даних, що перевіряють.

Порядок формування та склад валових витрат визначається згідно з статтями 5, 7, 12 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 22.05.1997 р. № 283/97-ВР.

Згідно цих статтей, валові витрати виробницива та обігу (далі – валові витрати) – це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Відображені у бухгалтерському обліку витрати, що сформовані відповідно до Номенклатури витрат по основній діяльності не обов’язково є підставою для створення валових витрат у податковому обліку.

А відтак, виникають розбіжності між обліком витрат для формування фінансового результату в бухгалтерському обліку та обліком валових витрат для формування оподаткованого прибутку у податковому обліку.

До складу валових витрат згідно пункту 5.2 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих)протягом звітного періоду у зв’язку з підготовкою, організацію, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, в тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, пунктами 5.3 – 5.7 статті 5 цього Закону. З цим пунктом пов’язані розбіжності між бухгалтерським і податковим обліком.

Витрати з придбання електричної енергії відносяться до валових витрат за першою подією (сплачений аванс, отримана електроенер-гія) в «Енергозбуті». При передачі електроенергії від структурного підрозділу, який придбав електроенергію (Енергозбут) на інші структурні підрозділи здійснюється запис:

Дт 683 Кт 756

При цьому в податковому обліку відбувається зменшення валових витрат по рядку 04.1 Декларації про прибуток. Спожита електроенергія у виробничих цілях підрозділами приватного підприємства відображається на відповідних субрахунках витрат рахунку 23 «Виробництво» за елементом «Матеріальні затрати», зокрема, «електроенергія», та кредитом су-брахунків 683 «Внутрішньогосподарські розрахунки». В податковій звітності дана операція буде відображена в рядку 04.1 Деклара-ції з прибутку.

Розглянемо фінансові витрати. До складу валових витрат відносяться будь-які витрати, пов'язані з випла-тою або нарахуванням процентів за борговими зобов'язаннями (у тому числі за будь-якими кредитами, депозитами) протягом звітного періоду, якщо такі ви-трати (виплати або нарахування) здійснюються у зв'язку з веденням господар-ської діяльності платника податку (п.5.5.1). У разі, коли такі витрати здійснюються для проведення діяльності, не пов'яза-ної з господарською, виникає розбіжність між бухгалтерським та податковим об-ліком. Облік фінансових витрат у бухгалтерському обліку ведеться на рахунку 95.

На підприємствах створюється забезпечення на ви-плату відпусток працівникам з урахуванням сум обов'язкових відрахувань (збо-рів) на соціальні заходи. Забезпечення витрат на відпустки у бухгалтерському обліку відображається на рахунку 47 «Забезпечення майбутніх витрат і платежів» (лист від 18.03.03р. № ЦФ-32/226). Нарахування забезпечення виплат відпусток (субрахунок 4710) відноситься на бухгалтерські витрати в періоді нарахування. Валові витрати з сум відпускних за рахунок резерву виникають за операцією нарахування таких витрат в рахунок раніше створеного резерву. Відхилення між бухгалтерським та податковим обліком виникають в сумі різниці між сальдо ра-хунку 47 на початок і на кінець звітного періоду.

При здійсненні виплат пов'язаним особам у зв'язку з придбанням у них товарів (робіт, послуг) в бухгалтерському обліку виникають витрати на договірну суму. У податковому обліку при операціях з пов'язаними особами валові витрати визначаються виходячи із договірних цін, але не більше за звичайні ціни, що діяли на дату такого придбання (п.п.7.4.2. Закону). З таких операцій може виникати відхилення між бухгалтерським та податковим обліком.

Порядок врегулювання сумнівної та безнадійної заборгованості в податково-му обліку визначений статтею 12 Закону. Дебіторська заборгованість, щодо якої існує ризик неповернення в бухгалтерському обліку відображається шляхом нарахування резерву сумнівних боргів Дт