За даними поточного обліку складаються рапорти й місячні звіти виробничих одиниць про використання сировини, матеріалів, палива на виробництві із вказівкою причин економії або перевитрат, а також заходів, спрямованих на зниження витрат. За даними обліку складаються звіти про відхилення від норм у використанні сировини, матеріалів, палива на виробництві.

Для повного відображення матеріальних витрат у виробничій собівартості необхідно включити заготівельні витрати, що відносяться до матеріальних цінностей, списаних у виробництво.

Відповідно до п. 9 П(З)БУ 9 «Запаси» заготівельні витрати можуть включатися в собівартість придбаних запасів або загальною сумою відображатися на окремому субрахунку рахунку обліку запасів. Сума заготівельних витрат, що узагальнюється на окремому субрахунку, щомісяця розподіляється між сумою залишку запасів на кінець звітного місяця й сумою вибулих (списаних у виробництво, реалізованих на сторону, безоплатно переданих і т. д.) запасів.

Списання проводиться пропорційно первісної вартості матеріалів, виходячи з відношення суми залишку величини заготівельних витрат на початок місяця (звітного періоду) і поточних заготівельних витрат за місяць (звітний період) до суми залишку запасів на початок місяця (звітного періоду) і запасів, що надійшли протягом місяця (звітного періоду) по первісній вартості.

Отримане в результаті значення, помножене на 100, дає середній відсоток, який варто використовувати при списанні заготівельних витрат на збільшення (подорожчання) первісної вартості вибулих запасів.

Суми заготівельних витрат, що відносяться до вибулої сировини, матеріалам, напівфабрикатам, відображаються по дебету тих же рахунків обліку, на які були списані такі матеріальні цінності.

До малоцінних та швидкозношуваних предметів (далі МШП) належать предмети, використовувані протягом не більше одного року або нормального операційного циклу незалежно від вартості, а також предмети вартістю до 500 гривень за одиницю, незалежно від терміну служби.

МШП обліковують як і інші матеріальні ресурси. У синтетичному обліку їх наявність відображають на рахунку 22 «Малоцінні та швидкозношувані предмети», який має такі субрахунки:

ѕ 221 «Інструменти»;

ѕ 222 «Господарський інвентар»;

ѕ 223 «Спеціальний одяг і взуття»;

ѕ 225 «Інші малоцінні та швидкозношувані речі».

При відпуску МШП зі складу в разі передачі для подальшої експлуатації, їхня вартість, відповідно до пункту 23 П(С)БО 9 «Запаси», виключається зі складу активів (списується з балансу) при цьому робляться такі бухгалтерські записи:

Кредит 22 Дебет 15, 23, 39, 91, 92, 93, 99.

Таблиця 3.3

Кореспонденція рахунків з обліку матеріальних витрат

Зміст господарських операцій | Кореспонденція рахунків

Дебет | Кредит

1 | 2 | 3

Передано сировину й матеріали цехам основного й допоміжного виробництв для випуску продукції (робіт, послуг) | 23 | 2011

Продовження табл. 3.3

1 | 2 | 3

Відпущено паливо на технологічні цілі | 23 | 203

Відпущено будівельні матеріали на виробництво продукції, виконання робіт, надання послуг | 23 | 205

Відпущено інші матеріали для виробництва продукції (робіт, послуг) |

23 | 209

Повернуті на склади невикористані в цехах основного й допоміжного виробництв матеріальні цінності |

20 | 23

Списана з рахунків виробництва вартість матеріальних цінностей, що залишилися невикористаними на кінець місяця в цехах основного й допоміжного виробництв (методом «червоне сторно») | 23 | 20

Порядок відпустки матеріалів зі складу цеху ділянкам, бригадам, на робочі місця встановлюється керівником підприємства за узгодженням з головним бухгалтером.

3.2. Облік витрат на оплату праці та відрахувань з неї

Істотним елементом собівартості продукції (робіт, послуг) на будь-якому підприємстві є витрати на оплату праці.

Витрати на оплату праці визначаються виходячи з відрядних розцінок, тарифних ставок і посадових окладів, які встановлюються залежно від результатів праці, його кількості і якості, що стимулюють і компенсують виплати, систем преміювання робітників, керівників, фахівців, службовців за виробничі результати.

На більшості промислових підприємств для оплати праці виробничих робітників, безпосередньо зайнятих виготовленням продукції (робіт, послуг), застосовується відрядна форма оплати праці.

Дані про виробіток необхідні для одержання відомостей про кількість і якість випущеної продукції, нарахування заробітної плати робітникам, оперативного контролю за виконанням норм виробітку, використанням матеріалів у виробництві, оперативного планування виробництва, праці й заробітної плати.

Організація обліку виробітку робітників-відрядників залежить від характеру технології, організації праці, системи технічного контролю за якістю продукції, застосовуваних коштів механізації обліку.

Основними питаннями організації обліку виробітку є наступні:

ѕ вибір виробничої операції, за якою найбільш доцільно враховувати виробіток;—

вибір системи обліку виробітку на конкретних виробничих ділянках і робочих місцях;

—

—

—

—

—

Заробітна плата робочих, зайнятих на виробництві продукції (робіт, послуг), безпосередньо включається в собівартість відповідних видів продукції (груп однорідних видів продукції) (п. 13 П(С)БУ 14 «Витрати»). При відрядній формі оплати праці не виникає проблем з віднесенням нарахованої заробітної плати працівників до складу виробничої собівартості продукції (робіт, послуг). Її сума включається у виробничу собівартість на підставі первинних документів.

Залежно від особливостей роботи підприємства в цехах (на ділянках) для обліку виробітку продукції й витрат, на заробітну плату застосовуються різні варіанти обліку й форми первинних документів. Це можуть бути: —

рапорт про виробітку й приймання робіт;

—

—

—

Рапорт про виробітку застосовується в умовах поточно-масового виробництва на конвеєрних лініях з регламентованим ритмом роботи й на потокових лініях з вільним ритмом, за умови закріплення операцій за кожним робітником.

Маршрутна система обліку (маршрутні карти) застосовується для продукції серійного виробництва, у якому рух деталей в процесі обробки здійснюється