Третій варіант обліку витрат передбачає застосування тільки рахунків 8 класу. Вказаний варіант обліку рекомендується для застосування суб’єктами малого підприємництва, а також іншими організаціями, діяльність яких не спрямована на ведення комерційної діяльності. Рахунки 8 класу використовуються суб’єктами малого підприємництва й інформація, що формується на кожному рахунку, відповідає статтям Звіту про фінансові результати суб’єктів малого підприємництва. Групування витрат за елементами має забезпечити потреби формування вартісних параметрів підприємства, задовольнити не лише економічні, а й технічні аспекти управління (нормування, калькулювання, кошторисна справа, контроль як фінансового, так і внутрішньо-господарського обліку). Поелементний розріз витрат потрібен для визначення їх структури, питомої ваги окремих витрат, визначення розміру національного доходу, а також для складання кошторисів, створення нормативної бази виробництва, аналізу.

В умовах адаптації вітчизняного обліку до міжнародних стандартів найважливішою обліковою категорією будь-якого підприємства крім витрат виступають і доходи. Поняття „дохід” означає надходження економічної вигоди протягом звітного періоду, який виникає у процесі звичайної діяльності підприємства. Загальні критерії визнання статей у фінансовій звітності – ймовірність збільшення або зменшення майбутніх економічних вигод та достовірна оцінка. Для визнання доходу необхідно не тільки надходження активу або зменшення зобов’язання, але і фінансовий наслідок цих подій. Таким наглядом виступає збільшення власного капіталу (крім внесків учасників). Тобто дохід визначається в момент збільшення власного капіталу. Доходи включаються до складу об’єктів облікового процесу на підставі принципу нарахування та відповідності. Застосування принципу нарахування та

відповідності під час визнання доходу як елемента обліку відбувається таким чином (рис.1.3).

Рис.1.3 Визначення доходу у фінансовому обліку та звітності за принципом нарахування та відповідності.

Для визначення моменту визнання доходу потрібно знати економічний зміст господарської операції, внаслідок якої отримуються дохід. За принципом превалювання змісту над формою дохід від реалізації може бути визнаний як на дату відвантаження, так і після неї (рис. 1.4).

Рис.1.4 Можливі моменти визнання доходу від реалізації

Методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про доходи від звичайної діяльності підприємства та її розкриття у фінансовій звітності визначено в Положенні (стандарті) бухгалтерського обліку 15 „Дохід”, затвердженому наказом міністерства фінансів України від 29.11.99 р. № 290, норми якого не поширюється на доходи пов’язані з:

реалізація цінних паперів;

договорами оренди;

контактами на надання послугу сфері будівництва;

дивідендами, що підлягають одержанню за результатами фінансових інвестицій і обліковуються за методом участі в капіталі;

страховою діяльністю;

змінами у справедливій вартості фінансових активів і фінансових зобов’язань, а також з ліквідацією (продажем, погашенням) зазначених активів і зобов’язань;

змінами вартості інших поточних активів;

видобутком корисних копалин.

Дохід визначається при дотриманні таких умов:

при збільшенні активу або погашенні зобов’язань, які призводять до збільшення власного капіталу підприємства;

оцінку доходу може бути достовірно визначено.

Доходи достовірну оцінку яких здійснити неможливо, у звітності не відображаються, що відповідає одному з основних принципів бухгалтерського обліку і фінансової звітності – обачності, який передбачає відображення у фінансовій звітності всіх елементів (активів, зобов’язань) за вартістю, яка має запобігати заниженню зобов’язань і витрат і завищенню активів і доходів підприємства. Згідно з П(С)БО цей принцип передбачає вибір методу оцінки.

Вищезгадані критерії визначення доходу, як правило застосовуються окремо до кожної операції. Однак за певних умов для відображення суті операції необхідно застосовувати критерії визнання до окремих елементів однієї операції. Наприклад, якщо вартість реалізації продукції включає суму за майбутні послуги (припустимо - монтаж), яка належить до визначення, ця сума підлягає відстроченню і визначається доходами у періоді надання такої послуги. І навпаки критерії визнання застосовуються до двох і більше операцій одночасно, якщо вони пов’язані таким чином, що суть господарської операції не можна зрозуміти без розгляду серії операцій в цілому. Наприклад, якщо підприємство може реалізувати товар і водночас укласти окремий договір на придбання цих товарів пізніше, таким чином спростовуючи істотний результат операції; в цьому випадку обидві операції мають розглядатись разом.

Не визначаються доходами, оскільки не є економічно вигідними, які надходять на підприємство і не приводять до збільшення власного капіталу суми, одержувані від третіх осіб, таких як :

податок на додану вартість, акцизи, інші податки і обов’язкові платежі, що підлягають перерахуванню до бюджету і позабюджетні фондів;

надходження за договорами комісії, агентськими та іншими аналогічними договорами на користь комітента, принципала тощо;

попередня оплата продукції (товарів, робіт, послуг);

завдаток під заставу або в погашення позики, якщо це передбачено відповідним договором;

надходження, що належать іншим особам.

Доходи від господарської діяльності класифікуються в бухгалтерському обліку і звітності за видами діяльності (рис. 1.5).

Це дає можливість визнавати дохід, ураховуючи особливість і сутність кожної операції, і забезпечує підставу для подальшого аналізу діяльності підприємства і контролю за нею, для прийняття управлінських рішень. Склад доходів, які відносяться до кожної групи, установлено П(С)БО 3.

Дохід (виручка) від реалізації продукції та інших активів визнається у разі наявності наступних вимог:

покупцеві передані суттєві ризики та вигоди, пов’язані з правом власності на товар (продукцію, актив);

підприємство не здійснює подальше управління та контроль за реалізованими товарами (активами);

сума доходу (виручки) може бути достовірно визначена;

є впевненість, що в результаті операції відбудеться збільшення економічних вигод підприємства;

витрати, пов’язані з цією операцією, можуть бути достовірно визначені.

Рис.1.5 Класифікація доходів

Важливе значення при визначенні доходу мають умови договору (контракту) продажу активу. Якщо умовами договору передбачено, що право власності на продукцію переходить до покупця з моменту її доставки на склад, то відповідно, всі ризики транспортування бере на себе