Системи управлінського обліку класифікуються за повнотою охоплення інформацією, ступенем взаємозв’язку фінансового і управлінського обліку, ступенем нормування, повнотою включення витрат до собівартості продукції (Додаток А).

Такий підхід до організації управлінського обліку допускає виділення його складових частин:

облік постачальницько-заготівельної діяльності;

облік виробничої діяльності;

облік витрат на виробництво і собівартість продукції;

облік фінансово-збутової діяльності;

облік організаційної діяльності.

Управлінський облік об’єднує в єдину систему планування, облік та аналіз витрат по видам, місцям формування. Кожна з складових частин системи повинна передбачати методику аналітичної оцінки отриманї інформації з точки зору можливостей її використання для управління. Оскільки інформація в управлінському обліку регулярно подається у вигляді різних варіантів співвідношення “витрати – результати”, методика аналізу може включати рекомендації по визначенню оптимальної для підприємства рішення. Доцільно провести методику коректування асортименту продажу, рекомендації по результатам аналізу відхилення по витратам, обсягам збуту, по показникам ефективності прці та використання потужностей, по оцінці резервів та витрат.

По своєму змісту та призначенню управлінський облік орієнтується на майбутне. Це облік для плану, для прогнозу, для прийняття рішення, одночастно це облік обставин, які можливо, відбудуться на протязі плануємого періоду. Таким чином, становлення та розвиток управлінського обліку повинно здійснюватись з орієнтацією не лише на задоволення потреб кожного дня, оперативного управління , але й з врахуванням близької та віддаленої перспективи. Мета управління реалізується в очікуваних результатах господарювання ,за допомогою обліку необхідно ці результати передбачити та забезпечити їх досягнення. Традиційний облік того,що є, доповнюється обліком того, що буде.

Управлінський облік, перш за все, виконує задачі оперативного управління результатами фінансово-господарської діяльності та цим забезпечує його існування на ринку.

1.2. Методика організації управлінського обліку

З часу прийняття Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” від 16.07.99р. №996-XIV у літературі не вщухають дискусії щодо трансформації бухгалтерського обліку у кілька його видів: одні вчені та практики розподіляють бухгалтерський облік на фінансовий та управлінський, інші вважають, що існує дві автономні системи обліку для зовнішніх користувачів – фінансовий (в тому числі управлінський) та податковий. З точки зору практиків бухгалтерський (фінансовий) облік повинен забезпечити такий рівень аналітичного обліку операцій господарської діяльності суб’єкта, щоб бути надійним джерелом інформації для управлінського персоналу та для підготовки податкової звітності [10, с. ].

Управлінський облік – це інтегрована система підготовки та забезпечення різних рівнів управління інтерпретованою відповідним чином інформацією для ефективного планування, контролю та прийняття управлінських рішень [11] .

Класичні визначення форм обліку за економічними словниками подано у (Додатку Б).

Перехід від планово-розподільчої до ринкової економіки вимагає перегляду методологічної основи обліку, уточнення його об’єктів, технології збору та обробки даних. Методологічні аспекти відіграють вирішальну роль у структуризації внутрішньої будови інформаційної системи підприємства та визначають технологію облікового процесу, а тому їх розвиток в умовах ринку є об’єктивною необхідністю.

Методологія в суто науковому аспекті означає всеохоплююче знання про понятійний апарат конкретної науки, її концепцію, внутрішню будову, етапи встановлення та розвитку.

Елементом методології бухгалтерського обліку виступає метод (табл. .1). Якщо методологія є генеральним шляхом пізнання, то методи вивчають як саме йти цим шляхом, характеризують складні пізнавальні процеси, що включають набір різних прийомів дослідження.

Таблиця 1.1

Визначення методу, методології та процедури за економічною

енциклопедією

Метод | Методологія | Процедура

Засіб пізнання як певна сукупність або комплекс прийомів і операцій з метою теоретичного відтворення економічної системи, її законів і суперечностей | Наука про метод і шляхи досягнення істини (втіленої у науковій теорії, ідеях та ін.), основою якої є система найбільш загальних принципів, методів і способів пізнання економічної системи | 1) складова процесу;

2)офіційно встановлений порядок та спосіб дій у процесі виконання певних видів діяльності

Традиційно склалося, що метод бухгалтерського обліку визначається як сукупність восьми елементів (адитивний підхід): документування, інвентаризація, оцінка, калькулювання, рахунки й подвійний запис, баланс і звітність [12, с.384 – 385]. Такої думки дотримуються більшість авторів, зокрема Ф.Бутинець, Н.Малюга, В.Сопко, В. Швець, Р. Хом’як, М. Должанський та А. Должанський. Професор Ф. Бутинець також вважає, що серед елементів методу бухгалтерського обліку не можна виділяти найважливіший. Цілком поділяємо думку щодо того, що всі елементи важливі та лише в сукупності вони створюють метод бухгалтерського обліку [13].

Поряд з таким підходом вчені, праці яких присвячені розвитку теорії бухгалтерського обліку, визначаючи його метод, намагалися обґрунтувати той чи інший склад елементів.

Так, Д.І. Пільменштейн називає ще дев’ятий елемент методу бухгалтерського обліку – моделювання. М.І.Баканов до складу методу бухгалтерського обліку включає: документацію, інвентаризацію, калькуляцію, рахунки, подвійний запис, баланс, звітність, а оцінку вважає лише необхідною передумовою правильного відображення в обліку його об’єктів. Разом з тим, оцінка активів на дату балансу вимагає чіткості критеріїв та достовірності значення, що може бути забезпечено у випадку визнання її як методу бухгалтерського обліку.

Г.В.Ващинський до складу методу не включає звітність, але восьмим елементом називає узагальнення підсумків бухгалтерських записів. Різноманітність форм звітності (насамперед, внутрішньої) ускладнюють визначення „звітність” як окремого методу бухгалтерського обліку. На нашу думку, до елементів методу бухгалтерського обліку цілком можна віднести „узагальнення даних бухгалтерського обліку на звітну дату”.

Б. І. Валуєв виключають зі складу методів бухгалтерського обліку калькуляцію і звітність [14, с. 4], І.І. Карпова – інвентаризацію і звітність [15, с.232 – 233].

Правильно проведена інвентаризація та калькулювання – запорука достовірності даних бухгалтерського обліку. Раціональна схема процедур зазначених питань потребує обґрунтування та контролю за її дотриманням, що може