Суттєвим недоліком вітчизняної системи бухгалтерського обліку є те, що вона не задовольняє потреби зовнішніх і внутрішніх користувачів.

Ринковій системі управління затратами і результатом має відповідати певна система обліку, яка включала б два рівні обліку затрат і результатів, а саме: фінансовий облік затрат і результатів та управлінський облік затрат і результатів. На першому рівні розв’язуються завдання, які забезпечують взаємовідносини підприємства із зовнішніми користувачами та дають відображення затрат і результатів у цілому по підприємству. На другому рівні розв’язуються завдання, що забезпечують взаємовідносини підприємства з внутрішніми користувачами та дають відображення затрат і результатів по центрах відповідальності, видах діяльності, видах продукції тощо. Вирішення наведеної сукупності завдань є можливим лише за наявності сформованих двох взаємозв’язаних структур – фінансової і управлінської бухгалтерії. Взаємозв’язок управлінського і фінансового обліку можна подати у вигляді схеми (рис.1.1).

Методологія управлінського обліку повинна бути направлена на отримання великої кількості альтернативних варіантів рішення проблем, що виникають в діяльності підприємств та пов’язані з управлінням затратами та результатом.

До особливостей методології управлінського обліку сьогодні науковці відносять:

забезпечення вибору таких варіантів дій, які сприяли б скороченню затрат при одночасному максимальному задоволенні потреб споживачів;

можливість безперервного упровадження, удосконалення на усіх етапах життєвого циклу продукції;

можливість постійного співставлення вартості кожної функції затрат з вигодами, отриманими внаслідок здійснення цих затрат;

забезпечення удосконалення лише тих властивостей продукту, які споживач згоден оплатити [21, с.128]

Рисунок 1.1 Взаємозв’язок управлінського і фінансового обліку

З погляду Н.Л. Правдюка, методологія управлінського обліку ґрунтується на методах бухгалтерського фінансового обліку і виходить за його межі лише за рахунок поєднання в собі п’ять-шість дисциплін економічного напрямку [22,с. 56]. Отже, управлінський облік сам по собі не має специфічного методу, а є лише конгломератом, результатом еволюційного розвитку обліку, який спрямовується для задоволення потреб користувачів.

За словами Н.Л.Нападовської сучасний управлінський облік - не суто облік, а оптимізація господарської діяльності. Розширення впливу на господарську діяльність вимагає використання нових методів управлінського обліку, до яких слід віднести управлінський облік, направлений на управління якістю, облік по функціям, стратегічний управлінський облік [23, с.340].

В. Моссаковський та Т. Кононенко вказують на те, що “Законом ...необґрунтовано поставлено знак рівності між внутрішньогосподарським та управлінським обліком..., до функцій бухгалтерії не включено ні розробку планів, ні виконання робіт щодо збирання та обробки даних та аналізу господарської діяльності, тобто не визначено, хто має виконувати цю роботу...»” [24, с.48-54].

Це свідчить про необхідність внесення змін до Закону України про бухгалтерський облік, включення в методичні рекомендації з управлінського обліку до його складу планування та економічного аналізу собівартості продукції. Можливо, краще визначитись з місцем управлінського обліку: як складова бухгалтерського обліку чи як етап в процесі прийняття управлінських стратегічних рішень?

Не менш важливим є питання, які підприємства реально запровадили і використовують управлінський облік, а які ніколи цього робити не будуть? Певна частина середніх, які за кількістю працівників та обсягом реалізації наближаються до малих, і малі підприємства, де бухгалтерський апарат становить 2-8 осіб, а іноді облік веде сам власник або використовує послуги сторонньої бухгалтерської служби, а також ті, що мають невеликий обсяг діяльності, не будуть впроваджувати управлінський облік [25, с.14-19].

Щоб запровадити управлінський облік потрібні відповідні фахівці, обізнані не лише в обліку, а й в таких дисциплінах, як стратегічний аналіз, оперативне планування, прогнозування, розробка управлінських рішень. На наш погляд, не слід усі ці функції покладати на бухгалтера. Потрібний нового класу фахівець-аналітик чи аналітик-менеджер, стратег-менеджер чи бухгалтер менеджер з відповідною посадою та освітою, законодавчо визначеним статусом та відповідальністю, і, безумовно, відповідною оплатою праці.

Отже, управлінський облік можливий тільки на середніх, що наближаються до великих, та великих підприємствах. А таких підприємств не так уже й багато.

Нормативно-інформаційне забезпечення ведення

управлінського обліку

Прийняті законодавчі акти, що діють на території України, направлені на те, щоб суб'єкти підприємницької діяльності мали однакові умови для її здійснення, незалежно від організаційних форм та форм власності підприємств, мали однакові права, а також в однаковій мірі відповідали за результати своєї діяльності [26].

На сьогодні в Україні питанням бухгалтерського обліку та контролю приділяється особливо велика увага, так видано численний ряд нормативних документів, які регулюють порядок організації та ведення бухгалтерського обліку та контролю. Поряд з цим видано ряд документів, які встановлюють порядок ведення податкового обліку, тобто визначення складу валових доходів та валових витрат підприємства з метою обчислення прибутку, що підлягає оподаткуванню.

Також розроблено Програму реформування системи бухгалтерського обліку із застосування міжнародних стандартів та Закон України Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні, що докорінно зміняють існуючу систему бухгалтерського обліку і дадуть можливість користуватися публічною бухгалтерською звітністю іноземним інвесторам та самим керівникам.

Управлінський облік має свої особливості: