ЗМІСТ

Вступ

Розділ I Попередній огляд економічного та фінансового стану суб‘єкта господарювання

Особливості галузі діяльності ТзОВ «Снєжка», загальні економічні фактори і умови …………………………………………………… 3

Загальна характеристика фінансово-господарської діяльності ТзОВ «Снєжка. Організація та функціональна структура ………………6

Методика аудиту …………………………………………………... 12

Перелік основних нормативних документів, що регулюють

діяльність ТзОВ «Снєжка»…………………………………………27

Формування облікової політики підприємства …………………..29

Наказ про облікову політику ТзОВ «Снєжка»…………………..

Охорона праці та навколишнього середовища…………………...33

Розділ II Організація обліку на ТзОВ «Снєжка»

2.1 Формування бухгалтерського обліку на підприємстві……………51

2.2 Методика обліку витрат на ТзОВ «Снєжка»……………………….54

2.2.1 Визначення поняття собівартості готової продукції ………..67

2.2.2 Документальне відображення ……………………………….81

2.2.3Аналітичний і синтетичний облік ……………………………84

2.3 Оцінка системи обліку та контролю на ТзОВ «Снєжка»……….101

2.4 Визначення складних областей обліку і аудиторської перевірки

собівартості готової продукції …………………………………104

Розділ III Аудит ТзОВ «Снєжка»

3.1 Планування аудиту ………………………………………….109

3.2 Оцінка системи внутрішнього контролю…………………….

3.2 Перевірка по суті ………………………………………………

3.4 Завершення аудиторської перевірки ………………………………

Висновок …………………………………………………………………

Список використаної літератури ………………………………………

Додатки …………………………………………………………………

ВСТУП

Перехід до ринкової економіки потребує від підприємства підвищення ефективності виробництва, конкурентноздатності продукції і послуг на основі впровадження досягнень науково-технічного прогресу, ефективних форм господарювання і управління виробництвом. Важлива роль у реалізації цієї задачі приділяється аналізу господарської діяльності підприємства.

З його допомогою виробляються стратегія і тактика розвитку підприємства, обґрунтовуються плани й управлінські рішення, здійснюється контроль за їхнім виконанням, виявляються резерви підвищення ефективності виробництва, оцінюються результати діяльності підприємства.

Тому перш ніж зайнятися виробництвом продукції, кожне підприємство хоче дізнатися, які затрати для цього необхідні, за якою ціною можна буде продати продукцію і який при цьому можна отримати прибуток, які податки доведеться платити. Собівартість продукції складає основу ціни, за якою вона продається. Собівартість продукції є одним з найбільш багатогранних показників господарської діяльності підприємств.

Під собівартістю продукції, робіт і послуг розуміються виражені в грошовій формі витрати усіх видів ресурсів: основних фондів, промислової сировини, матеріалів, палива й енергії, праці, використовуваних безпосередньо в процесі виготовлення продукції і виконання робіт, а також для збереження і поліпшення умов виробництва і його удосконалювань.

Облік і аудит собівартості готової продукції має велике господарське значення, тому що є основним джерелом накопичення інформації і умовою підвищення рентабельності підприємства. Підприємства які займаються виробництвом та реалізацією продукції, шукають різні шляхи економії – і зниження витрат.

Основна мета даної дипломної роботи – розглянути і висвітлити – поняття собівартості готової продукції та її формування. Розкрити суть основних принципів і методів обліку і аудиту собівартості готової продукції, а також провести аудит собівартості готової продукції ТзОВ «Снєжка.

І. ПОПЕРЕДНIЙ ОГЛЯД ЕКОНОМІЧНОГО ТА ФІНАНСОВОГО

СТАНУ СУБ’ЄКТА ГОСПОДАРЮВАННЯ

1.1 Особливості галузі діяльності ТзОВ «Снєжка», загальні економічні фактори і умови

Український ринок лакофарбових матеріалів лише входить у фазу «зрілості». Таке твердження грунтується насамперед на тому, що процеси, які відбуваються сьогодні у вітчизняній галузі виробництва ЛФМ — динамічне зростання й активне розширення складу учасників, — характерні швидше для молодого і несформованого ринку, ніж для зрілого й усталеного.

У цілому вітчизняний ринок лакофарб рухається тим самим шляхом розвитку, що й світовий. Як і скрізь, приріст українського ринку ЛФМ будівельного призначення відбувається за рахунок водно-дисперсійних лакофарбових матеріалів. Так, частка вітчизняного ринку, зайнятого сьогодні цими матеріалами, становить 40—45% (у фізичному вираженні). Для порівняння: 2003 року вона дорівнювала близько 30%, а 2002-го — 15—20%. До речі, у Європі водно-дисперсійні лакофарбові матеріали займають близько 75—80% ринку ЛФМ будівельного призначення.

Як і в усьому світі, на українському ринку спостерігається тенденція підвищення цін на лакофарбу. Лише нинішнього року в Україні відпускні ціни на ЛФМ підвищилися, як і світові ціни, у середньому на 4—6%. Така тенденція пов’язана зі щорічним зростанням цін на сировину для виготовлення лакофарбових матеріалів і на паливо.

Розвиток українського ринку характеризується також динамічним зростанням споживчої культури. Багато споживачів усвідомили, що якісні лаки та фарби не можуть коштувати дешево, і воліють не заощаджувати. За спостереженням багатьох продавців, останнім часом споживачі (особливо приватні), вибираючи фарбу, орієнтуються не лише на їх вартість, а й на такі показники, як витрата ЛФМ, їх екологічність і популярність торгової марки.

Якщо зазирнути в будь-який будівельний супермаркет, пройтися господарським ринком чи погортати будь-яке прайсове видання, то можна на власні очі переконатися, що кількість імпортної лакофарбової продукції, представленої в Україні, повільно, але неухильно зростає. Суб’єктивне відчуття автора підтвердили і багато спеціалістів, оцінивши частку вітчизняного ринку ЛФМ, зайняту лаками та фарбами зарубіжного виробництва, у 35—40%. Для порівняння: торік частку імпортної продукції вони оцінювали не більш ніж у 30%.

З-поміж основних імпортерів закордонної лакофарбової продукції, що працюють на українському ринку, можна виділити такі компанії: «Ареал» (dufa, Flamingo), «SOM DENIZ» (Marshall), «Ділове співробітництво» (FEIDAL), «Текс-Колор Україна» (Tex-Color), «Сова» (Tikkurila, Tikkolor), «Євроколор» (Vivacolor), «Ганза-Україна» (Dufa, Profitec), Комтеко (Sadolin, CAP arreghini, «ТЕКС») та інші.

Як уже зазначалося, вітчизняний ринок ЛФМ важко назвати зрілим. Може, саме тому в галузі існує безліч проблем, які потребують вирішення. Так, однією з найактуальніших сьогодні проблем лакофарбової індустрії виробники ЛФМ вважають нестабільність вітчизняного сировинного ринку. Непродумана митно-тарифна політика держави призвела до того, що значна частина місцевої сировини для виробництва ЛФМ сьогодні вивозиться за межі України. А слабка конкуренція може призвести до монополізації