філіях,представництвах, відділення та інших відокремлених підрозділах підприємства ;
удосконалення внутрішньогосподарського (управлінського) обліку та правил документообігу;
розроблення додаткової системи рахунків і регістрів аналітичного обліку, звітності і контролю господарських операцій;
забезпечення збереження майна, раціонального та ефективного використання матеріальних, трудових та фінансових ресурсів, залучення кредитів та їх погашення, регулювання діяльності підприємства та інших питань, пов'язаних з інформацією про фінансове становище підприємства та результати його діяльності.
постійно ознайомлюється та вивчає нові нормативно- методичні та довідкові документи з питань організації та ведення бухгалтерського обліку та вносить пропозиції щодо їх впровадження на підприємстві.
Заступник головного бухгалтера виконує такі функції:
калькулює і готує дані та форми документів для розрахунків з банками;
веде інвентарні списки, довіреності, накладні, переліки зобов'язань, цінних паперів тощо;
оформляє платежі за матеріальні, комунальні та інші послуги;
співпрацює з митними, податковими, казначейськими органами, торговельними, посередницькими організаціями та іншими клієнтами;
нараховує заробітну плату, переказує кошти за виконані роботи, веде інші розрахунки з працівниками, громадянами та юридичними особами за встановленими нормами відповідно до чинного господарського законодавства.
Бухгалтер виконує такі обов’язки:
самостійно або під керівництвом (наглядом) головного бухгалтера веде фінансові, матеріальні, виробничі, господарські розрахунки та баланси, використовуючи для цього інструментальні та комп'ютеризовані обчислювальні засоби та системи;
обліковує кошти, фонди, продукцію, товари, матеріали, реєструє затрати на виробництво продукції чи надання послуг;
узгоджує рахунки та одиниці обліку, готує початкові та пробні варіанти розрахунків балансу, вносить записи в бухгалтерські книги про виробничі, управлінські,організаційні, господарські та інші затрати на планові і поточні цілі;
подає до розгляду і схвалення проекти записів у розрахунковій документації.
Обліковий персонал при виконанні своїх професійних обов'язків виконує відповідні контрольні функції, які забезпечують надання користувачам фінансової звітності для прийняття рішень, повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства. За законом України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" відповідальність за організацію бухгалтерського обліку та фіксування фактів здійснення всіх господарських операцій у первинних документах, збереження оброблених документів, регістрів і звітності протягом встановленого терміну (не менше трьох років) несе власник (власники) або уповноважений орган (посадова особа), який здійснює керівництво підприємством відповідно до законодавства та установчих документів.
Загальний рівень компетенції працівників високий та достатній для здійснення управління підприємством та досягнення хорошого результату.
2.2 Методика обліку витрат ТзОВ «Снєжка»
Головна мета виробничої діяльності підприємства – це випуск готової продукції, яка буде реалізована, і одержання прибутку від цієї реалізації. Характерною особливістю виробничих процесів є формування витрат на виробництво продукції.
Стан виробництва продукції (робіт, послуг) характеризується ефективністю, ступенем використання досягнень науково-технічного прогресу, місцем і роллю робітника у виробничому процесі. В умовах обмеженості ресурсів і досягнення планової ефективності виникає потреба постійного порівняння понесених витрат отриманих результатів. Ця проблема посилюється під впливом інфляції, коли виграти виробництв необхідно повсякденно порівнювати з майбутніми витратами, що значною мірою залежить від впливу зовнішнього середовища. Можливість усунення або передбачення впливу багатьох негативних внутрішній зовнішніх факторів з'являється завдяки раціонально організованому обліку витрат на виробництво.
Витрати виробництва - це спожиті в процесі виробництв засоби виробництва, які втілюють у собі минулу працю (сировину, матеріали, амортизацію основних засобів, працю працівників у процесі виробництва ) з відповідними на неї нарахуваннями та ін.
Операційні витрати - це витрати, що пов'язані з основною діяльністю підприємства, а також іншими видами діяльності, які не є витратами інвестиційної чи фінансової діяльності.
Витрати на придбання або створення матеріальних і нематеріальних активів - це капітальні інвестиції.
Витрати у довгострокові вкладення (у цінні папери інших підприємств,облігації державних та місцевих позик, Статутний капітал інших підприємств, створених на території України та за кордоном) - це довгострокові фінансові інвестиції.
Витрати, що призводять до змін розміру і складу власного та позикового
капіталу, відносяться до фінансової діяльності підприємства.
Валові витрати виробництва та обігу згідно із Законом України №283/97-ВР, ст. 5 - це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робі-послуг), які придбаються (виготовляються) таким платником податку для подальшого використання у власній господарській діяльності.
Термін "витрати" (згідно з Законом України №349-ІУ ст. 7, пп. 7.63 від 24.12.2002 р.) - це сума коштів або вартість майна, сплачена (нарахована) платникам податку продавцю цінних паперів та деривативів як компенсація їх вартості.
Виробничі витрати (згідно із методичним рекомендаціями П(с)БО16 з формувань собівартості продукції (робіт, послуг) у промисловості №47 від 2 лютого 2001 р. - це прямі матеріальні витрати, прямі витрати на оплату праці, інші прямі витрати та загально виробничі витрати.
Класифікація витрат за видами діяльності наведена на рисунку 6.1.
Згідно із Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку та фінансової звітності від 31 березня: -1999 р., витрати - це зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, які призводять зменшення власного капіталу за рахунок його вилучення розподілення власниками. До витрат, пов'язаних із зменшенням економічних вигод (активів) або із збільшенням зобов'язань протягом облікового періоду відносяться:
а) витрати, що виникають у зв'язку зі зменшенням активів:
списання сировини, матеріалів на виробництво (рах. №23), матеріалів для ремонту обладнання, на адміністративні потреби;
витрати від знецінення запасів;
нестачі запасів (сировини, комплектуючих, готової продукції, товарів тощо);
нарахування амортизації;
списання основних засобів, нематеріальних активів, МШП та інших необоротних активів, що стали непридатними і не використовуються;
Вид діяльності | Витрати
ЗВИЧАЙНА ДІЯЛЬНІСТЬ
Операційна діяльність |
Основна діяльність
Собівартість реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг)
Адміністративні витрати
Загальні та корпоративні витрати, витрати на утримання адміністративно-управлінського персоналу тощо
Витрати на збут
Витрати на пакувальні матеріали та ремонт тари,