Інші операційні витрати

Витрати на дослідження та розробки, собівартість реалізованої валюти, визнані штрафи та пені, безнадійні борги

Фінансова діяльність | Витрати (втрати від участі в капіталі)

Збитки, отримані внаслідок інвестицій в асоційовані або спільні овуються методом участі в капіталі

Фінансові витрати

Витрати на проценти (по кредитах отриманих, облігаціях випущених, фінансовій оренді) тощо

Інша діяльність | Собівартість реалізованих фінансових інвестицій, необоротних активів, та іншого майна підприємства, витрати від не операційних курсових різниць тощо

НАДЗВИЧАНА ДІЯЛЬНІСТЬ

Втрати і витрати, пов’язані з подіями або операціями. Які відрізняються від звичайної діяльності підприємства не очікується, що вони повторюватимуться періодично.

Таблиця 2.1 — Класифікація витрат за видами діяльності

Таким чином, все, що не може бути визнане активом, списується на витрати;

б) витрати, що збільшують зобов'язання підпри-ємства:

- заробітна плата;

- податки, збори, обов'язкові платежі;

- відрахування на обов'язкове та добровільне страхування;

- транспортні витрати;

- послуги сторонніх організацій (консультаційних, юридичних, медичних, аудиторських);

- оренди, витрати зв'язку, послуг з реклами, комунальних послуг, інше нарахування витрат, пов'язаних зі збільшенням зобов'язань.

Особливістю Національних Положень (стандартів) бухгалтерського обліку є те, що всі витрати, пов'язані зі звітним періодом, відносяться на витрати такого періоду. Навіть такі витрати, як крадіжки, сплачені штрафи відносяться на рахунки обліку витрат, оскільки ці та подібні витрати пов'язані зі зменшенням або збільшенням зобов'язань - зменшують прибуток (не оподатковуваний), а відповідно зменшують і власний капітал.

Метою обліку собівартості продукції є своєчасне, повне і достовірне визначення фактичних витрат, пов'язаних з виробництвом продукції, а також контроль за використанням матеріальних, трудових і грошових ресурсів та інших витрат.

Дані обліку витрат на виробництво продукції використовуються для визначення результатів діяльності структурних підрозділів і підприємства в цілому, фактичної ефективності організаційно-технічних заходів, спрямованих на розвиток та вдосконалення виробництва, для планово-економічних та аналітичних розрахунків.

За місцем виникнення витрати на виробництво продукції групуються за цехами, дільницями, службами й іншими адміністративне відокремленими структурними підрозділами виробництв.

Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 16 "Витрати" №318 від 31 грудня 1999 р. визначає методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про витрати підприємства та її розкриття у фінансовій звітності. До елементу витрат належить сукупність економічно однорідних витрат.

Об'єктом витрат є продукція, роботи, послуги або вид діяльності підпри-ємства, які потребують визнання пов'язаних з їх виробництвом (виконанням) витрат.

Витрати визнаються витратами певного періоду одночасно з визнанням доходу, для отримання якого вони здійснені.

Витрати, які неможливо прямо пов'язати з доходом певного періоду, відобра-жаються у складі витрат того звітного періоду, в якому вони були здійснені.

До виробничої собівартості продукції (робіт, послуг) І включаються:

- прямі матеріальні витрати;

- прямі витрати на оплату праці;

- інші прямі витрати;

- загальновиробничі витрати.

До складу прямих матеріальних витрат включається вартість:

- сировини та основних матеріалів, що утворюють основу вироблюваної продукції;

- купівельних напівфабрикатів і комплектуючих виробів;

- допоміжних та інших матеріалів, які можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об'єкта витрат.

Прямі матеріальні витрати зменшуються на вартість зворотних відходів, триманих у процесі виробництва, які оцінюються у порядку, викладеному у пункті 1 П(С)БО 16 "Витрати".

До складу прямих витрат на оплату праці включаються заробітна плата та інші виплати робітникам, зайнятим у виробництві продукції, виконанні робіт або наданні послуг, які можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об'єкта витрат.

До складу інших прямих витрат включаються всі інші виробничі витрати, які можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об'єкта витрат, зокрема:

- відрахування на соціальні заходи;

- плата за оренду земельних майнових паїв;

- амортизація, втрати від браку, які складаються з вартості остаточно забракованої з технологічних причин продукції (виробів, вузлів, напівфабрикатів), зменшеної на її справедливу вартість, та витрат на виправлення такого технічно неминучого браку.

Таким чином, прямими називаються витрати на виробництво конкретного виду продукції, які безпосередньо включаються до її собівартості на підставі первинних документів.

Непрямі витрати - це витрати на виробництво, які не можуть бути внесені безпосередньо до конкретного об'єкту витрат економічно доцільним шляхом і тому потребують розподілу.

Не включаються до виробничої собівартості та списуються на витрати періоду, в якому вони були здійснені такі витрати:

- понаднормативні відходи;

- витрати на зберігання, крім тих, які необхідні у виробничому процесі, що передував наступній стадії виробництва;

- адміністративні витрати;

- витрати на збут.

Витрати діяльності підприємства

Рахунки Класу 9 «Витрати діяльності" застосовуються для узагальнення про витрати операційної, інвестиційної, фінансової діяльності та втрати на запобігання надзвичайним подіям і ліквідацію їх наслідків.

Рахунок№90 "Собівартість реалізації призначено для узагальнення інформації про собівартість реалізованої готової продукції, товарів, виконаних робіт наданих послуг.

На рахунку №91 "Загальновиробничі витрати ведеться облік виробничих накладних витрат на організацію виробництва та управління цехами, дільницями, відділеннями, бригадами та іншими підрозділами основного й допопоміжного виробництва, а також витрат на утримання та експлуатацію машин і устаткування.

До складу загальновиробничих витрат включаються (дебет рахунка №91):

1) витрати на управління виробництвом (оплата праці апарату управління цехами, дільницями тощо; відрахування на соціальні заходи і медичне страхування апарату управління цехами, дільницями; витрати на оплату службових відряджень персоналу цехів, дільниць тощо);

2) амортизація, основних засобів загальновиробничого (цехового, діль-ничного, лінійного) призначення;

3) амортизація нематеріальних активів загальновиробничого (цехового, дільничного, лінійного) призначення;

4) витрати на утримання, експлуатацію та ремонт, страхування, оперативну оренду основних засобів, інших необоротних активів загальновиробничого призначення;

5) витрати на вдосконалення технології й організації виробництва (оплата праці та відрахування на соціальні заходи працівників, зайнятих удосконаленням технології й організації виробництва, поліпшенням якості продукції, підвищенням її надійності, довговічності, інших експлуатаційних характеристик у виробничому процесі; витрати матеріалів купівельних комплектуючих виробів і напівфабрикатів, оплата послуг