Для незавершеного виробництва передбачені різні варіанти оцінки за нормативною (плановою) виробничою собівартістю, за прямими статтями витрат або за вартістю сировини, матеріалів і напівфабрикатів. Право вибору варіанта оцінки лишається за підприємством.

Найбільш прийнятними оцінками незавершеного) виробництва є:

- для готової продукції - виробнича собівартість;

- для товарів на підприємствах роздрібної торгівлі - продажна (роздрібна) ціна;

- на оптових складах і базах торгових та постачальницько-збутових підприємств - продажна (роздрібна) ціна або ціна, за якою вони закуплені.

Облік незавершеного виробництва і незавершених робіт (послуг) здійснюється відповідно до встановленого порядку на рахунках бухгалтерського обліку, передбачених для узагальнення інформації про витрати основного і допоміжного виробництв та обслуговуючих господарств.

Незавершене виробництво і напівфабрикати власного виробництва (вироби, роботи і послуги) відображаються за оцінкою, що застосовується підприємством.

Підприємства (будівельні, наукові, геологорозвідувальні), що здійснюють у поточному році розрахунки із замовниками відповідно до укладених договорів за закінчені етапи роби; що мають самостійне значення, відображають на статті "Незавершене виробництво", також і вартість оплачених замовником етапів, які обліковують на рахунку 14 "Довгострокові фінансові інвестиції". При цьому замовник зараховує на свій Баланс тільки повністю готову продукцію (закінчені роботи, виконані послуги).

У бухгалтерському обліку закінчені етапи робіт у сумі і фактичних витрат списуються проведенням:

Дебет рахунка №90 "Собівартість реалізації"

Кредит рахунка №23 "Виробництво".

Списування провадиться після оформлення в установленому порядку прийняття закінчених етапів виконаних робіт.

Одночасно на суму прийнятих до оплати рахунків за виконані етапи за продажною вартістю відображають на рахунку №14 "Довгострокові фінансові інвестиції" записом:

Дебет рахунка № 14 "Довгострокові фінансові інвестиції"

Кредит рахунка № 72 "Дохід від участі в капіталі".

Кошти, що надійшли від замовників в оплату закінчених і прийнятих ними етапів:

Дебет рахунка №31 "Рахунки в банках", субрах. №311 "Поточні рахунки в національній валюті"

Кредит рахунка №35 "Поточні фінансові інвестиції".

По закінченні всіх робіт у цілому вартість оплачених замовником етапів робіт списується в обліку записом:

Дебет рахунка №35 "Поточні фінансові інвестиції"

Кредит рахунка №14 "Довгострокові фінансові інвестиції" з одночасним погашенням заборгованості за рахунок раніше одержаних платежів.

Фактичні витрати закінчених етапів робіт списуються на фінансові результати записом:

Дебет рахунка №79 "Фінансові результати" (списування собівартості реалізації)

Кредит рахунка №90 "Собівартість реалізації".

Дохід, одержаний від участі в капіталі, відображають на фінансових результатах підприємства проведенням:

Дебет рахунка №72 "Дохід від участі в капіталі"

Кредит рахунка №79 "Фінансові результати".

У статті Балансу "Незавершене виробництво", код 120 показуються втрати на незакінчені до кінця звітного періоду роботи з капітального ремонту основних засобів, а також витрати на сплав лісопродукції і незавершене виробництво сільського господарства, які відображаються за вирахуванням вартості випуску.

У цій статті Балансу підприємства також показується сума витрат обігу, що відноситься до залишку нереалізованих товарів на підприємствах, які здійснюють свою діяльність у сфері постачання, збуту, торгівлі та громадського харчування.

Транспортні підприємства, які розрахунки із замовниками послуг провадять за оформленими реєстрами підписуваних одержувачами вантажів товарно-транспортних документів, показують фактичну собівартість транспортних послуг, реєстр документів на які замовником на дату складання звіту не оформлено. Витрати з таких послуг до їх оформлення обліковуються на окремому субрахунку рахунка №23 "Виробництво".

Малі підприємства суму витрат, які проведені у звітному періоді, але підлягають віднесенню у наступних звітних періодах на витрати виробництва та обігу, тобто витрати майбутніх періодів, включають до статті "Незавершене виробництво".

Вартість матеріальних ресурсів у залишках незавершеного виробництва на кінець звітного кварталу (року), які відображені в Балансі (ф. №1) за фактичними виробничими витратами, визначається підприємством як добуток вартості незавершеного виробництва на кінець звітного кварталу (року) і частки матеріальних витрат у витратах на виробництво продукції (робіт, послуг) за звітний квартал (рік), визначеної за даними бухгалтерської звітності.

Платники податку, в яких незавершене виробництво відображається в Балансі ф. №1 за вартістю використаної сировини, матеріалів і напівфабрикатів, вартість матеріальних ресурсів у незавершеному виробництві визначають як таку, що дорівнює вартості незавершеного виробництва.

Якщо вартість незавершеного виробництва відображається в Балансі (ф. №1) за нормативною (плановою) виробничою собівартістю, то вартість матеріальних ресурсів у залишках незавершеного виробництва на кінець звітного кварталу (року) визначається .підприємством як добуток вартості незавершеного виробництва на кінець звітного кварталу (року) і частки матеріальних витрат у калькуляції нормативної (планової) виробничої собівартості продукції (робіт, послуг) за звітний квартал (рік).

При складанні Відомості про балансову вартість матеріальних ресурсів у незавершеному виробництві і готовій продукції визначаються залишок на початок періоду і залишок на кінець періоду, а також приріст (+) і убуток (-). Облік приросту (убутку) товарних і матеріальних ресурсів ведеться тільки щодо тих товарних запасів і матеріальних ресурсів, витрати на придбання яких відповідно до Закону України №349-ІУ від 24.12.2002 р. включаються до складу валових витрат.

Визначення приросту або убутку балансової вартості матеріальних активів і товарів виконується шляхом порівняння їх залишків на початок і кінець звітного кварталу.

2.2.2 Документальне відображення

Важливою ділянкою роботи на підприємстві є правильна організація роботи з документами і бухгалтерськими регістрами.

В бухгалтерському обліку документ – це безперечний письмовий доказ господарського факту, що здійснювався. Саме процес документування є першим етапом бухгалтерського обліку, який включає в себе: реєстрацію та фіксацію інформації про факт, операції, процеси, її обробку та узагальнення. Кожна господарська операція тільки тоді вважається здійсненою, якщо вона оформлена відповідними документами.

При відображенні витрат слід звернути свою увагу на потоки інформації: з зображення витрат виробництва; з оприбуткування продукції; з калькуляції собівартості виробленої продукції. Облік витрат на виробництво є зведеною ділянкою