оцінки аудиторського ризику свідчить той факт, що цьому питанню приділяється увага принаймні в шести діючих на сьогодні міжнародних нормативах аудиту.
У чому ж полягає аудиторський ризик? Яка його суть? Аудиторський ризик являє собою побоювання того, що аудитор може висловити невідповідну думку про фінансову звітність, яка має суттєво недостовірну інформацію. Для того щоб усвідомити й оцінити вирішальне значення визначення аудиторського ризику для належного виконання ним своїх професійних обов’язків, з найменшою вірогідністю допущення помилок або неточностей у роботі, забезпечення найбільшої ефективності перевірки звернемося до історичних етапів розвитку аудиту і професії аудитора.
При системному аудиті оцінюють ефективність функціонування систем (системи бухгалтерського обліку і системи внутрішнього контролю) підприємства-клієнта. Тому необхідно передбачити, а отже й оцінити, ризик того, що у цих системах у певних місцях можуть виникнути перебої або що вони є недосконалими, тобто оцінюються не власне самі дані, а якість одержання і контролю їх. Найбільшу увагу приділяють визначенню величини аудиторського ризику при використанні четвертого із зазначених нами підходів — аудиту зон ризику. При цьому підході визначають найсуттєвіші позиції об’єкта перевірки (фінансової звітності підприємства) з урахуванням особливостей діяльності підприємства, яке перевіряють (галузі; структури управління; організації систем обліку і контролю, їх методики та ін.), а також зони ризику в усіх напрямках аудиторської перевірки, тобто місця, де вища вірогідність виникнення, допущення і можливого не виявлення помилок або обману. Такий підхід до проведення аудиту є найбільш перспективним, оскільки він дуже економічний у зв’язку з тим, що скорочується строк проведення аудиторської перевірки, її трудомісткість і підвищується ефективність. Проте зазначимо, що аудиторський ризик має місце при використанні всіх чотирьох зазначених підходів, але різною мірою. Особливої ваги визначення аудиторського ризику набуває при застосуванні підходу системного аудиту, а тим більше аудиту зон ризику.
Вище нами було дано визначення загального аудиторського ризику. Згідно з міжнародними нормативами аудиту загальний аудиторський ризик включає:
1) властивий ризик;
2) ризик контролю;
3) ризик не виявлення.
Зазначені складові аудиторського ризику у різних країнах називають по-різному, проте вони мають приблизно однакове тлумачення.
Властивий ризик (внутрішній ризик — у Шотландії; загальні ризики пов’язані з підприємством — у Франції) являє собою всі можливі ризики, пов’язані з функціонуванням підприємства, тобто це всі помилки, неточності, які можуть бути допущені внаслідок діяльності підприємства. Ризик виникнення таких помилок обумовлений дією різних чинників, як зовнішніх, так і внутрішніх, часто безпосередньо не пов’язаних з підприємством-клієнтом (це інфляція, конкуренція, безробіття та ін.). Цей ризик також можуть спричинювати різні фактори, пов’язані з:
ринком збуту продукції;
загальною організацією і структурою підприємства;
політикою управління і господарювання;
кадровою політикою і штатами;
кваліфікацією працівників і неналежним виконанням ними своїх обов’язків.
Наприклад: несвоєчасно застраховане майно, яке знищено внаслідок стихійного лиха; підприємство раптово втратило основного постійного клієнта; головний бухгалтер не має необхідного рівня освіти та ін.
Ризик контролю у Шотландії називають ризиком, пов’язаним з контролем, а у Франції — ризиком, пов’язаним з характером оброблюваних операцій, а також зі створенням і функціонуванням систем, що трохи відрізняються від міжнародних нормативів. З наведеного визначення ризику контролю можна зробити висновок, що він складається з двох компонентів — ризику системи бухгалтерського обліку і ризику систем внутрішнього контролю, як це показано.
Ризик контролю і властивий ризик не залежать від аудитора і він не може на них вплинути. Як зазначено у міжнародному нормативі, ці ризики існують незалежно від аудиторської перевірки фінансової звітності і є результатом діяльності клієнта незалежно від проведення аудиту. На відміну від цих двох складових аудиторського ризику, ризик не виявлення є результатом аудиторської перевірки, наслідком виконаної аудитором роботи. За цей ризик аудитор несе повну відповідальність, тобто ризик визначає ступінь якості, рівень його діяльності.
Отже, аудитор повинен зробити все можливе (провести аудиторську перевірку так, щоб це давало найбільшу вірогідність не виявлення суттєвих помилок), щоб звести ризик не виявлення до мінімуму. Цього можна досягти, проводячи більшу кількість аудиторських процедур і правильно вибравши спосіб одержання аудиторських доказів. Так, аудиторські докази, добуті самим аудитором, вважають більш достовірними порівняно, наприклад, з одержаними від підприємства.
Кількісна оцінка аудиторського ризику має вигляд добутку властивого ризику, ризику контролю та ризику не виявлення :
IR - властивий ризик
CR- ризик контролю
DR- ризик не виявлення .
Властивий ризик (ІR) – це ризик того, що фінансова звітність може містити недостовірну інформацію .
Ризик контролю(CR) – це ризик того що система внутрішнього контролю, яка існує на підприємстві не здатна вчасно запобігти помилкам або знайти їх у фінансовій звітності .
В свою чергу ризик контролю поділяється на ризик контролю внутрішній (CRв) і ризик контролю зовнішній (CR3) .
Ризик не виявлення можна розрахувати , виходячи з формули аудиторського ризику:
AR
DR= -----------
IR*CR3*CRВ
Аудиторський ризик (АR) аудитор встановлює самостійно на етапі планування. Однак, рівень загального аудиторського ризику повинен знаходитися в межах від 0,01 до 0,05(тобто1-5%). В даному випадку вирішено встановити величину аудиторського ризику на рівні 5%.
Визначення внутрішнього та зовнішнього ризиків контролю, а також властивого ризику проведено згідно розроблених фахівцями таблиць (таблиця 1.2-1.4), в яких відібрані основні фактори, які впливають на систему контролю і діяльність підприємства та відповідно в цих таблицях проставлені оцінки впливу даних факторів на підприємство , на якому проводиться аудит.
№№ п/п | Фактори | Середня оцінка | Відносно абсолютна оцінка | Абсо-лютна оцінка
Характер бізнесу клієнта | 10,4 | 0.9 | 9.36
Економічна ситуація на підприємстві і в галузі | 9,3 | 0.8 | 7.44
Законодавчі і нормативні акти,