окремих розділах методичних принципів побудови бухгалтерського обліку, техніки його ведення та складання фінансової і статистичної звітності, організації роботи бухгалтерської служби. Чинне законодавство надає широкі права стосовно формування облікової політики. Підприємство самостійно визначає параметри та напрями облікової політики; обирає форму бухгалтерського обліку як певну систему регістрів обліку, порядку і способу реєстрації та узагальнення інформації в них з дотриманням єдиних методологічних засад та з урахуванням особливостей господарської діяльності й наявної технології обробки облікових даних; розробляє систему і форми управлінського обліку, звітності й контролю господарських операцій, визначає права працівників на підписання бухгалтерських документів; затверджує правила документообігу і технологію обробки облікової інформації, додаткову систему рахунків і регістрів аналітичного обліку; може виділяти на окремий баланс філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи, які зобов'язані вести бухгалтерський облік, з наступним включенням їх показників до фінансової звітності підприємства.
У формуванні облікової політики визначальна роль належить керівнику і головному бухгалтеру. Від їх компетенції та взаємостосунків залежить успішне здійснення (провадження) облікової політики підприємства. Головний бухгалтер або особа, на яку покладено ведення бухгалтерського обліку підприємства, має певні обов'язки, зокрема забезпечує дотримання на підприємстві встановлених єдиних методологічних засад бухгалтерського обліку, складання і подання в установлені терміни фінансової і статистичної звітності; організовує контроль за відображенням на рахунках бухгалтерського обліку всіх господарських операцій; бере участь в оформленні матеріалів, пов'язаних з нестачею та відшкодуванням втрат від нестачі, крадіжки і псування активів підприємства; забезпечує перевірку стану бухгалтерського обліку у філіях, представництвах, відділеннях та інших відокремлених підрозділах підприємства. У свою чергу керівник підприємства зобов'язаний створити необхідні умови для правильного ведення бухгалтерського обліку, забезпечити неухильне виконання всіма підрозділами, службами та працівниками, причетними до бухгалтерського обліку, правомірних вимог бухгалтера щодо дотримання порядку оформлення та подання до обліку первинних документів.
Формуючи облікову політику, необхідно керуватися основними принципами бухгалтерського обліку та фінансової звітності: обачності, повного висвітлення, автономності, послідовності, безперервності, нарахування та відповідності доходів і витрат, превалювання сутності над формою, історичної (фактичної) собівартості, єдиного грошового вимірника та періодичності. Принцип послідовності безпосередньо стосується облікової політики підприємства. Обрана облікова політика застосовується підприємством із року в рік. У будь-якому разі вона має залишатися незмінною принаймні протягом календарного року (з 1 січня по 31 грудня). Зміна облікової політики можлива у випадках, передбачених національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку, у зв'язку зі змінами в законодавстві, розробкою та застосуванням нових методів ведення обліку або суттєвими змінами в умовах роботи чи у структурі підприємства. Якщо такі зміни відбулися, то про це ґрунтовно повідомляється у пояснювальній записці до річної звітності.
Розробка та прийняття облікової політики кожним підприємством сприяє поліпшенню бухгалтерського обліку і звітності, що в кінцевому підсумку забезпечить ефективність прийнятих рішень і діяльності підприємства.
Згідно статті 1 Закону України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в в Україні » та З П(С)БО1 «Загальні вимоги до фінансової звітності »
упорядкуванні облікового процесу на підприємстві ;
методологічному та методичному забезпеченні майна товариства, господарюючих операцій та результатів його діяльності ;
наданні бух. обліку планомірності та цілеспрямованості;
забезпечення ефективності обліку.
Зміна облікової політики можлива лише у випадку, передбачених П(С)БО 6 «Виправлення помилок і зміни у фінансовій звітах», і повинна бути обґрунтована та розкрита у фінансовій звітності .
Облікова політика визначається та затверджена Наказом «Про облікову політику »№3 від 02.01.2007 р. (додаток 2).
Основними моментами облікової політики ТзОВ «Снєжка» є:
1. Визначити поріг істотності для відображення інформації у статтях фінансової звітності – 100 гривень.
2. Облік Основних засобів та нематеріальних активів вести таким чином:
2.1 Визначити ОЗ матеріальні активи, вартість яких більше 1000 гривень.
2.2 Необоротні матеріальні активи вартість яких не перевищує 1000 гривень та очікуваний строк корисного використання більше одного року, відносити до малоцінних необоротних матеріальних активів(МНМА).
2.3 Для встановлення строків корисного використання ОЗ, НА, починаючи з 01.01.2007 року створити постійно діючу комісію в складі:
Голова комісії – головний інженер. Члени комісії – заступник директора економіст.
2.4 Ліквідаційну вартість об’єктів ОЗ та НА не приймати.
2.5 Одиницею обліку ОЗ, НА та МНМА визначити окремий об’єкт.
2.6 Встановити такі методи амортизації:
для МНМА – нараховувати амортизацію у розмірі 100% в першому місяці використання
для основних засобів – прямолінійний метод.
для нематеріальних активів - прямолінійний метод.
2.7 Визначити, оцінку та облік основних засобів здійснювати відповідно до П(С)БО 7 «Основні засоби», нематеріальних активів – до П(С)БО 8 «Нематеріальні активи».
3. В обліку запасів
3.1 Одиницею бухгалтерського обліку запасів вважати їх найменування ( номенклатурна назва ).
3.2 Оцінку запасів при вибутті здійснювати за методом ФіФО.
3.3 Товароматеріальні цінності визнавати,оцінювати та обліковувати відповідно до вимог П(С)БО 9 «Запаси».
4. В обліку дебіторська заборгованість
4.1 Визнання,оцінку та облік дебіторської заборгованості здійснювати відповідно до П(С)БО 10 «Дебіторська заборгованість».
4.2 Резерв сумнівних боргів (РСБ)формувати один раз на рік на дату балансу, виходячи з платоспроможності окремих дебіторів.
4.3 За дебіторською заборгованістю, не пов’язаною з реалізацією продукції товарів, РСБ не створювати.
5.Визнання оцінку та облік зобов’язань здійснювати відповідно до П(С)БО11 «Зобов’язання».
6. В обліку доходів
6.1 Визнання і відображення в обліку доходів здійснювати відповідно до П(С)БО 15 «Дохід».
6.2 Доходом від реалізації продукції (товарів) визнавати доходом, ящо прово власності на продукцію (товар) переходить до покупця та підприємство надалі не здійснює контроль за реалізованою продукцією (товарами) згідно з умовами договору. Визнання доходу оформляється накладною на відпуск продукції (товарів) покупцю.
7. В обліку витрат
7.1 Визнання і відображення в обліку витрат здійснювати відповідно до П(С)БО16 «Витрати».
7.2 Застосовувати в обліку витрати рахунки класу 9 План