достатності зібраних для розслідування справи матеріалів, необхідності за допомогою слідчих дій з’ясувати обставини справи, які дадуть змогу уточнити питання, що виносяться на вирішення експертизи для методичного і інформаційного забезпечення їх. Виходячи із узагальнення практики судово-бухгалтерської експертизи можна залежно від змісту досліджуваних питань визначити орієнтований перелік документів, які мають бути представлені експерту-бухгалтеру для обґрунтування висновків. Наприклад, для експертного дослідження розміру нестачі матеріальних цінностей потрібні такі документи: матеріали інвентаризації цінностей, підписані матеріально відповідальними особами ( інвентаризаційний опис цінностей, складений комісією, порівняльна відомість на матеріали, які були на час інвентаризації в нестачах і лишках; пояснювальна записка матеріально підзвітної особи, відомість-аналіз результатів інвентаризації, в якій списано природний убуток матеріалів, проведено взаємне зарахування пересортування лишків і нестач цінностей, виведено кінцевий результат – невиправдану нестачу цінностей); регістри бухгалтерського обліку матеріальних цінностей за інвенратизаційний період, звірені з обліком матеріально відповідальних осіб і підписані ними; рішення центральної інвентаризаційної комісії і керівництва підприємства по результатах інвентаризації цінностей. Крім того, якщо нестачу цінностей виявлено ревізією, додаються акт ревізії, наказ про зарахування на роботу матеріально відповідальних осіб, договір про зарахування на роботу матеріально відповідальних осіб, договір про матеріальну відповідальність складений має адміністрацією і матеріально відповідальною особою., матеріали розслідуваної справи.
3. Права і обов’язки ревізора.
Експерт-бухгалтер – це висококваліфікований спеціаліст у галузі бухгалтерського обліку, контролю і аналізу господарської діяльності та фінансового права, якого відповідно до процесуального законодавства правоохоронні органи залучають до проведення судово-бухгалтерської експертизи. Обов’язком осіб, яких залучають до проведення експертизи як співробітників експертних установ, так і досвідчених фахівців, для яких це не є службовим обов’язком, є встановлення істини в справах, пов’язаних з визначенням розмірів збитків у господарській діяльності, виявлені недоліків у збереженні цінностей матеріально відповідальними особами та іншими недоліками у госпрозрахунковій діяльності підприємств і об’єднань.
Права, які надаються експерту законодавством, дають змогу виконувати покладені на нього процесуальні обов’язки. Законом надано права експерту: ознайомлюватися з матеріалами справи, які стосуються експертизи; клопотати з подання додаткових матеріалів, потрібних для експертного дослідження; з дозволу осіб, які ведуть дізнання, слідчого, прокурора або суду бути присутнім при проведенні розслідуваних і судових дій; радитися до складання висновку з іншими експертами, які беруть участь у експертизі; зазначати у висновках обставини, які мають велике значення для істини в порушеній справі.
Крім того, експерт має право робити висновки і показання рідною мовою, якщо він не володіє мовою, на якій ведеться судочинство; оскаржувати дії осіб, які ведуть дізнання, слідчого, прокурора перед цим органом з питань, що стосуються експертизи; одержувати оплату за виконання експертизи.
Відповідно до процесуального законодавства експерт має право вивчати необхідні для дослідження матеріали справи. Норми права зазначають у цьому випадку на таку істотну ознаку матеріалів справи, як відносність доказів до предмета експертизи. Виходячи з предмета судово-бухгалтерської експертизи, експерту подають необхідні матеріали, які містять факти, що підлягають дослідженню, відображають зміну і обставини у межах експертного дослідження. Наприклад, дослідження питання про привласнення заробітної плати працівниками інформаційно-обчислювального центру через Ощадбанк пов’язано з вивченням експертом такої документації: маршрутних карт про нарахування заробітної плати, табелів явки на роботу, алгоритму обробки інформації, постановки задачі і програми розв’язання її на ЕОМ, машинограм нарахування заробітної плати працівникам і перерахування її на особисті рахунки до банку.
Експерт не має права звертатися до підприємства, організації за одержанням додаткової інформації, тобто брати на себе функції збирання матеріалів з розслідуваної справи. Він може звернутися лише до органу дізнання, слідчого, суду з клопотанням про подання йому необхідних матеріалів. Клопотання має бути аргументованим – у зв’язку з якими обставинами і які конкретно потрібні матеріали.
У разі відхилення клопотання експерт зобов’язаний повідомити у письмовій формі про неможливість проведення експертизи з всіх або окремих питань. Після задоволення клопотання експерта слідчим вноситься постанова про доповнення переліку матеріалів, переданих на експертизу. Для експерта свідчення того, що матеріали передаються йому на експертизу з дотриманням законної процедури, є зазначення цих матеріалів у постанові або в ухвалі про призначення експертизи. Приймати матеріали для експертного дослідження за усною пропозицією без відповідної постанови або ухвали експерт не має права.
За дозволом слідчого експерт може бути присутнім при допиті звинуваченого і поданні пояснення з приводу обставин справи, які досліджуються експертизою. В разі проведення експертизи декількома експертами (комісією експертів) особливо при складних і повторних експертизах одного х них призначають ведучим, який виконує організаційні функції (скликання комісії, голосування під час нарад тощо). Експерти – члени комісії проводять дослідження разом або незалежно між собою. В обох випадках вони обговорюють результати дослідження і при погодженні між собою складають спільні висновки, а в разі розбіжності – окремі).
Якщо для вирішення поставленого питання необхідно провести допоміжні (проміжні) дослідження, які виходять за межі компетенції експерта, керівник експертної установи доручає виконання їх іншими експертами (штатними і позаштатними). У випадках, коли допоміжні дослідження виходять за межі компетенції установи, керівник порушує питання перед слідчим про необхідність доручити проведення їх відповідними експертами.
Після закінчення експертизи керівник експертної установи розглядає висновки експерта. При виявленні помилок і неточностей керівник експертної установи повертає висновок експерту для доопрацювання. Якщо експерт не згоден із зауваженнями керівника, то створюється комісія експертів з включенням до її складу і цього експерта. У разі, коли комісія після додаткового дослідження і обговорення не дійде єдиної думки, то слідчому подається декілька висновків.
У суді експерт бере участь